Ухвала суду № 102656501, 21.01.2022, Токмацький районний суд Запорізької області

328/92/22

21.01.2022

2/328/253/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2022 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали справи № 328/92/22 (номер провадження 2/328/253/22) за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сніжко Романа Васильовича до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

19 січня 2022 року до суду надійшла позовна заява адвоката Сніжка Р.В., подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просив усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) майном, а саме земельною ділянкою площею 6,0 га, кадастровий номер 2325281200:09:003:0054, що розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Покровська сільська рада, шляхом повернення земельної ділянки з незаконного користування ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Стягнути судові витрати.

Крім того, до позову додано клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у ОСОБА_2 оригінал договору оренди земельної ділянки площею 6,0 га, кадастровий номер 2325281200:09:003:0054, укладений 25 липня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 26 липня 2016 року, індексний номер 30670804.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,0 га, кадастровий номер 2325281200:09:003:0054, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Жовтневої сільської ради, Токмацького району, Запорізької області.

Зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 успадкувала від померлого батька, ОСОБА_3 .

При оформлені права власності на землю, позивачу стало відомо, що між померлим батьком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нібито 25.07.2016 року було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 26.07.2016 року, індексний номер 30670804.

Під час огляду копії договору оренди земельної ділянки від 25.07.2016 року, позивач побачила, що в розділі «Підписи Сторін» в графі «Орендодавець» навпроти прізвища ОСОБА_4 . Шостак стоїть підпис не померлого ОСОБА_3 , а іншої невідомої особи.

Тоді позивач звернулась із запитом до експерта - криміналіста про проведення почеркознавчого дослідження.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 269 від 09.03.2020 року, експертом - криміналістом зроблено висновок, що підписи в графі «Орендодавець:» у завірених електрографічних копіях документів: договір оренди земельної ділянки від 25.07.2016 року, акт приймання - передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 25.07.2016 року, «Орендодавець» - ОСОБА_3 - вирогідно виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою з уподобанням підпису ОСОБА_3 .

Також, батько ОСОБА_1 (Позивача), ОСОБА_3 , фактично не мав можливості укласти договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 25 липня 2016 року та зареєструвати його 26.07.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, тому як, з 15.05.2016 року по 27.08.2016 року, він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується витягом із наказу № 136 від 15.05.2016, витягом із наказу № 240 від 27.08.2016 та довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 21.03.2020 року № 365.

З огляду на те, що договір оренди земельної ділянки батько позивача, ОСОБА_3 , не підписував, між ним та ОСОБА_2 жодних зобов`язань не виникло. Відсутність його підпису в догові оренди свідчить про відсутність його волевиявлення, спрямованого на виникнення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач незаконно, без дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для правомірності договору, без відома та волі її померлого батька, ОСОБА_3 , уклала та зареєструвала договір оренди земельної ділянки, чим порушила право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. Тому земельна ділянка повинна бути повернута її власнику.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що договір оренди земельної ділянки від 25 липня 2016 року не укладався, що відповідач незаконно користується земельною ділянкою. Проте, дана обставинам жодним чином не підтверджена.

В провадженні Токмацького районного суду перебувала цивільна справа № 328/1913/19 (2/328/96/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним та скасування запису. До матеріалів даної цивільної справи долучено висновок експертного дослідження № 269 від 09 березня 2020 року на який позивач посилається в позові, який подано до суду 19 січня 2022 року про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. 24 березня 2022 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання недійсним та скасування запису залишено без розгляду за заявою представника позивача. Тобто дане експертне дослідження № 269 від 09 березня 2020 року було проведено в рамках цивільної справи № 328/1913/19 (2/328/96/21). Не зрозуміло яким чином даний доказ підтверджує позовні вимоги позивача. Крім того, в позовній заяві взагалі не викладені обставини, які підтверджують, що у позивача існують перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року – 2 481 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

До позову додано квитанцію № 82768 від 04 квітня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., та квитанцію №0.0.2423119276.1 від 18 січня 2022 року про сплату судового збору у розмірі 84,40 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем 04 квітня 2021 року сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. та 18 січня 2022 року у розмірі 84,40 грн.

Сума, що підлягає сплаті за подання позовної заяви немайнового характеру становить 992,40 грн.

Відповідно до автоматизованої системи суду, квитанція № 82768 від 04 квітня 2021 року подавалась до суду разом з поданням позовної заяви за позовом адвоката Сніжка Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Токмацької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмацька феросплавна компанія», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тобто в іншій справі.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сніжко Романа Васильовича до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та надати оригінал квитанції про сплату судового збору який необхідно сплатити на користь держави за наступними реквізитами: (отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м. Токмак/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA188999980313191206000008507, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір, (Державна судова адміністрація України, 0,50) у сумі 908,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним Стандартом України Державна Уніфікована Система Документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, що затверджений Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.

Суддя звертає увагу на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.

У той же час, позивачем надано копії договору оренди земельної ділянки від 25 липня 2016 року, акту прийому передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 25 липня 2016 року, ілюстрації до висновку № 269 від 09 березня 2020 року, акту визначення земельної ділянки в натурі від 25 липня 2016 року, в нечитабельному вигляді, а відтак неможливо встановити зміст інформації, заради зафіксування якої було створено такий документ.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В даному випадку, представником позивача не зазначено об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасно надати суду докази, в підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Представник позивача просить витребувати у ОСОБА_2 оригінал договору оренди земельної ділянки площею 6,0 га, кадастровий номер 2325281200:09:003:0054, укладений 25 липня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 26 липня 2016 року, індексний номер 30670804. Вказує, що оригінал договору оренди земельної ділянки є у ОСОБА_2 , тому як, вона є стороною договору. В зв`язку з тим, що у позивача відсутній оригінал зазначеного договору оренди земельної ділянки, вона не має можливості самостійно його отримати. Проте, дані обставини жодним чином не підтверджені.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В порушення вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України в клопотанні позивачем не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, не додано доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

Доказів, підтверджуючих те, які перешкоди виникли у позивача самостійно отримати документи, які він просить витребувати суд до позову не додано. Відсутні докази того, що позивач звертався до відповідних органів з вимогою надання йому необхідних документів та того, що йому було в цьому відмовлено до позову не додано. Доказів того, що тільки у відповідача є оригінал даного документу також не надано.

Таким чином, враховуючи що позивачем не доведено неможливості самостійно отримати доказ, клопотання про його витребування слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Клопотання позивача про витребування доказів - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сніжко Романа Васильовича до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: