Постанова № 10265528, 24.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2010 р. № 2-а- 2990/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Альянова О.С, діє за дорученням № 305-41 від 27.11.07

представника відповідача Безцінна О.М., діє за дорученням № 5070-07/28 від 23.04.10

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом

Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапора виробничого підприємства в інтересах Відокремленого підрозділу заводу по технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки «Тора» до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

проскасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства в інтересах Відокремленого підрозділу заводу по технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки «Тора» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просило суд скасувати Вимогу про сплату боргу від 03.08.09 № Ю-334 повністю.

В судовому засіданні представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Вимоги щодо обчислення та сплати страхових внесків встановлено ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування». Зокрема, частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. У той же час, частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» встановлено порядок (визначено спосіб) сплати страхових внесків, а саме: перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Цей порядок на вимогу закону застосовується незалежно від періоду одержання страхувальником коштів на оплату праці (виплату доходу) або протягом базового звітного періоду, або по його закінченню. Тобто, виконання страхувальником обовязку щодо сплати страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу). Оплата праці позивачем за червень 2009 році на здійснювалася. Крім того, представником позивача в судовому засіданні зазначено, що оскаржувана вимога за формою не відповідає вимогам Постанови від 19.12.2003 №21-1 «Про затвердження інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Представник відповідача позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити, з підстав відповідності оскаржуваної вимоги нормам діючого законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 19.07.2003 р. № 1058 Харківське державне авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, а саме його відокремлений підрозділ завод по технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки «Тора» є страхувальником, який зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Відповідно до п. 4 ч. 2 статті 17 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Судом встановлено, що позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова Розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2009 року. (а.с. 39-40)

Відповідно до вказаного розрахунку, позивачем зазначена загальна сума фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, повязаних з відносинами трудового найму в розмірі 381829,07 грн. (рядок 1.1), а також вказана сума страхових внесків 127856,29 грн. (а.с. 39).

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, базовим звітним періодом у даному випадку є календарний місяць.

Позивач при поданні звітності по сплаті страхових внесків в розрахунку суми страхових внесків за спірний період самостійно визначав суми доходу (заробітної плати) з якої нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що у визначений законодавством строк позивачем страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року перераховано не було. Вказаний факт підтверджувався представником відповідача та представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідачем було надіслано позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-334У від 03.08.09. (а.с. 37)

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з п.п. 5.1.4. п. 5.1. ст. 5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.п. 5.1.6. Інструкції остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

З аналізу викладених вище норм, суд приходить до наступного. Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено обовязок страхувальника сплатити страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів після закінчення базового звітнього періоду. Суд зазначає, що законодавцем вказаний строк визначено як кінцевий, останній термін, після закінчення якого сума неперерахованих внесків стає недоїмкою.

Щодо посилання представника позивача на ту норму, яка передбачає, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг), слід зазначити наступне. Суд вказує, що зазначена норма повинна тлумачитися системно, в поєднанні з нормами, вказаними у частині 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Так, ч. 6 ст. 20 Закону частиною передбачено, що при цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). Тобто, із системного аналізу ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вбачається, що в разі виплати грошових коштів на оплату праці протягом звітного місяця, перерахування страхових внесків повинно бути здійснено одночасно з видачею зазначених сум на оплату праці. Вказана норма передбачає, що якщо страхувальником протягом звітного місяця виплачується найманим працівником частка заробітної плати, іншого доходу (аванс або інші виплати), то одночасно з виплатою цієї частки сплачується авансові платежі від виплаченої суми.

Таким чином, остаточним, граничним терміном, в який повинні бути перераховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за звітній місяць - до 20 числа місяця наступного за звітнім, незалежно від того, чи була фактично виплачена працівникам заробітна плата (інший дохід) за звітний місяць чи ні.

Крім того, суд зазначає, що згідно з положеннями ст.ст. 26, 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається після досягнення особами певного віку та за наявності відповідного страхового стажу. Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» під страховим стажем розуміє період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Таким чином, враховуючи викладене, можна дійти висновку, що неперерахування роботодавцями страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування тягне за собою відсутність у працівника страхового стажу, а тим самим впливає на розмір його пенсії, у разі досягнення останнім пенсійного віку.

Враховуючи викладене, суд вказує, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на хибному розумінні вимог та сенсу законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, тоді як відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування від 14.01.98 та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» одним з основних завдань органів пенсійного фонду є збір та акумуляцію страхових внесків для забезпечення реальної реалізації гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в оскаржуваній вимозі правомірно визначена сума заборгованості позивача із внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року.

Однак, суд зазначає, що згідно п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника фізичної особи). При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина літери «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2-а частина порядковий номер, 3-я частина літера «У» (узгоджена вимога).

Як вбачається із матеріалів справи, вимога про сплату боргу від 03.08.2009 року № Ю-334У сформована з порушенням вимог пункту 8.3 Інструкції, які предявляються до форми вимоги. За таких обставин, вимога про сплату боргу від 03.08.2009 року № Ю-334У підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 26, 27, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, ст.ст. 9, 11, 12, 51, 71, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапора виробничого підприємства в інтересах Відокремленого підрозділу заводу по технічному обслуговуванню та ремонту авіаційної техніки «Тора» до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про скасування вимоги - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати Вимогу про сплату боргу від 03.08.2009 № Ю-334 повністю.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Харківське державне авіаційне підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробниче підприємство (ідентифікаційний код 14308894, місцезнаходження: вул. Сумська, 134, м. Харків, 61023) витрати по сплаті державного мита у сумі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.