Рішення № 102652898, 12.01.2022, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2331/21

Провадження №: 2/332/134/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (місцезнаходження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, в розмірі 100000 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач в позові зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07.06.1996 р по 25.06.2020 року на посаді «горновий доменної печі», стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів 24 роки. 25.06.2020 року ОСОБА_1 звільнився з підприємства за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. 30.09.2020 р. було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, за яким встановлено діагноз: Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 та шийна С6, С7, С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромом, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних суглобів (ПФ другого ступеня) суглобів; Силікоз першої стадії (S/S, 1/1) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня; Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).Згідно з актом причиною виникнення у Позивача професійного захворювання є наявність на робочому місці горнового доменної печі ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" ОСОБА_1 шкідливих виробничих факторів. Висновком МСЕК від 26.10.2020 р. позивачу встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності, позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково.

Внаслідок отриманого професійного захворювання Позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку в ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Окрім цього позивач має постійні фізичні страждання, внаслідок вказаних вище професійних захворювань, що спричиняє йому душевні страждання, призводить до хвилювань, депресивного стану.

Позивачу 44 роки, з яких майже половину життя (24 роки) він працював за робітничим

професійним напрямком на підприємстві Відповідача, інших спеціальностей він не має. Однак, станом не теперішній час, працювати за фахом позивач фізично не зможе ніколи, за станом свого здоров`я. Внаслідок цього змінився стан та якість життя позивача, що завдає їй постійних моральних страждань. У відповідності до загальновідомих даних - при таких захворюваннях повне одужання та відновлення неможливе, перспектива в майбутньому переносити болі, постійно лікуватись спричиняє позивачу неймовірні душевні страждання.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь у якості відшкодування моральної шкоди 100000 гривень.

В судове засідання позивач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав суду заяву з проханням справу розглянути за відсутності позивача та його представника , позовні вимоги підтримують, просять задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання позивач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, з позовом не згодний з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях, посилаючись на те, що позивач був обізнаний про шкідливі фактори, що присутні на його робочому місці, та свідомо без примусу погодився виконувати доручену йому роботу, від дорученої роботи позивач не відмовлявся, був забезпечений санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм, молоком. Про те що при виконанні роботи створювалася виробнича ситуація небезпечна для його життя або здоров`я ОСОБА_1 не повідомляв адміністрацію підприємства. Крім того, протягом роботи позивача та на момент його звільнення з роботи, відсутні будь які докази наявності в нього професійних захворювань. За період з 2013 р. по 2020 року відповідач отримував відповідні медичні висновки про придатність позивача для виконання дорученої йому роботи, і відповідно, не мав жодних правових підстав для відсторонення позивача від роботи у зв`язку з невідповідністю його виконуваній роботі за станом здоров`я. Саме на підставі позитивних результатів медичних періодичних обстежень позивач був допущений до подальшої роботи. Таким чином відповідач вважає, що ОСОБА_1 , знаючи про погіршення стану свого здоров`я та приховуючи дану інформацію від роботодавця та медичної комісії, свідомо погіршував стан свого здоров`я, наслідком чого стала часткова втрата позивачем працездатності та його моральні страждання. Також позивачем не вказано, які саме дії/бездіяльність відповідача призвели до моральних страждань позивача, та не визначено причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою (а.с.56-66, 108-110).

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07.06.1996 р по 25.06.2020 року на посаді «горновий доменної печі», що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с.10-13).

Згідно копії карти умов праці горнового доменної печі доменного цеху ВАТ «Запоріжсталь», робоче місце має в наявності: 6 факторів 1 ступеня, 2 фактори 2 ступеня, 1 фактор 3 ступеня. За показниками робоче місце слід вважати з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що відповідає Списку №1 п.2 (а.с.71-83).

30.09.2020 р. було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, за яким встановлено діагноз: «Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 та шийна С6, С7, С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромом, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних суглобів (ПФ другого ступеня) суглобів; Силікоз першої стадії (S/S, 1/1) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня; Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху, згідно з актом причиною виникнення у позивача професійного захворювання єнаявність на робочому місці горнового доменної печі ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ОСОБА_1 шкідливих виробничих факторів(а.с.20-24).

Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 092513 від 26.10.2020 року Позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: професійне захворювання. Відповідно до копії довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія АБ № 0041751 від 26.10.2020 року ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 складає 50 % (а.с.37-38).

З копії Інформаційної довідки про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння), затвердженої заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області 07.08.2020 року вбачається, що шкідливі фактори, які мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, по багатьом факторам перевищують нормативне значення (показники кремнію діоксину, теплове випромінювання, шуму, статичне навантаження при утриманні вантажу за участю м`язів тулубу та ніг, вимушені нахили тулубу, перебування у нахиленому положенні більш ніж 30?) (а.с.34).

Суд звертає увагу на пункт 11 Інформаційної довідки, в якому йдеться про статистику професійних захворювань на підприємстві Відповідача за період 2015-2019 роки, яка має динаміку зростання, що підтверджує факт того, що захворювання Позивача є не одиничним та випадковим, та опосередковано підтверджує наявність всіх викладених вище шкідливих факторів виробництва, а також їх безпосередній вплив на виникнення професійних захворювань працівників підприємства (причинний зв`язок).

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), згідно з ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 1167, 1168 ЦК України.

Внаслідок отриманого професійного позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку в ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Окрім цього позивач має постійні фізичні страждання, внаслідок вказаних вище професійних захворювань, що спричиняє йому душевні страждання, призводить до хвилювань, депресивного стану. На теперішній час, працювати за фахом позивач фізично не зможе ніколи, за станом свого здоров`я. Внаслідок цього змінився стан та якість життя позивача, що завдає йому постійних моральних страждань.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

При цьому згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.23 ч.3 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 30000 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 544 грн. 80 коп.

У зв`язку з тим що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ст. 137, ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, в сумі 544,80 грн., виходячи з такого розрахунку: (заявлено суму у розмірі 50000 грн., задоволено на суму 30000 грн.) 908 грн. – судовий збір, за подання і позову до суду х 30000 грн./ 50000 грн. = 544,80 грн.). Відшкодування витрат позивача на правову допомогу, необхідно також стягнути з відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, в сумі 4800 грн., виходячи з такого розрахунку: (заявлено суму у розмірі 50000 грн., задоволено на суму 30000 грн.) 8000 грн. – витрати на правову допомогу х 30000 грн./ 50000 грн. = 4800 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4800 гривень.

Стягнути в дохід держави з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» судовий збір у розмірі 544 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.01.2022.

Суддя Р.В. Сінєльнік