Постанова № 10265136, 02.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-13034/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року м. Одеса10год.36хв.

Зала судових засідань №210

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку у сумі 974,71грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання згідно розрахунку №131219 від 29.12.2008р.

Відповідач у судові засідання не зявився, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.

01.07.2010р. до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець Любашівською райдержадміністрацією Одеської області 12.11.2007р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів - НОМЕР_1.

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Любашівській МДПІ Одеської області з 13.11.2007р. за №1829, що підтверджується довідкою Любашівської МДПІ Одеської області 13.11.2007р. №1829.

На підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2008р. вхід.№1829, поданої до Любашівської МДПІ Одеської області, відповідач з 01 січня 2009р. був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності «послуги вантажних перевезень».

Ставка єдиного податку за видом діяльності відповідача затверджена рішенням Любашівської районної ради Одеської області від 18.12.2008р. за №235-V «Про затвердження ставок єдиного податку для субєктів малого підприємництва по видах діяльності»і дорівнює 120грн.

Як вбачається з облікової картки платника (зворотній бік) станом на 23.11.2009р. ФОП ОСОБА_1 нараховано самостійно єдиного податку на підприємницьку діяльність ФО згідно поданого розрахунку №131219 від 29.12.2008р. 120грн., термін сплати 20.01.2009р.

У звязку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002661930/0 від 26.02.2009р. на суму 10,62грн., №0004231930/0 від 08.04.2009р. на суму 3,29грн. та №0004221930/0 від 08.04.2009р. на суму 17,29грн., якими нараховані штрафні санкції у зазначених сумах за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Податкові повідомлення-рішення отримані ФОП ОСОБА_1, що підтверджується копіями поштових повідомлень у матеріалах справи

Як вбачається з наявної у справі облікової картки платника по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, станом на 23.11.2009р. за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 974,71грн., що також підтверджується обґрунтованим розрахунком Любашівської МДПІ Одеської області.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, позов не заперечив.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. 727/98 (в редакції Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999р.) для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати усіх встановлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Згідно з п.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з п.5 вказаного Указу фізичні особи підприємці несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Статтею 11 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Відповідно до пп. пп. 4.2.1, 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Загальна сума недоїмки по сплаті єдиного податку, що обліковується за відповідачем, складає 974,71грн., що підтверджується даними наявної у матеріалах справи облікової картки платника по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123).

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з наведеним, Любашівською МДПІ Одеської області фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 було надіслано першу податкову вимогу №1/259 від 28.04.2009р. на суму 126грн., яку отримано відповідачем 19.05.2009р., та другу податкову вимогу 2/365 від 18.07.2008р. на суму 254,71грн., яку отримано відповідачем 23.07.2009р.

Згідно з пп.3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету на р/р 34212379700333, код платежу 16050200, одержувач ВДК Любашівському районі, код 23214991, банк одержувача: УДК в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 974 (девятсот сімдесят чотири)грн.71коп.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2010р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

02 липня 2010 року