Ухвала суду № 102651261, 18.01.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6716/21

2/310/418/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Забаріна А.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа – СТ «Першотравневець-2», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа – СТ «Першотравневець-2», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Під час проведення підготовчого засідання позивач та представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Забарін А.Ф. просили закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду.

Крім зазначеного, представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Забарін А.Ф. звернувся до суду із заявою про застосування до позивача заходів процесуального впливу, повідомивши суду наступне. Позивач зловживає правом на звернення до суду. Так, ОСОБА_1 вже звертався до Бердянського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа – СТ «Першотравневець-2», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, проте в серпні 2020 року до початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подав заяву про залишення позову без руху. Після цього ОСОБА_1 з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями чотири рази подавав до суду аналогічні позовні заяви з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, без сплати судового збору. При цьому, на виконання ухвал суду про залишення позову без руху судовий збір не сплачував. В даних діях представник відповідачки вбачає ознаки зловживання процесуальними правами, в зв`язку з чим просив вжити до ОСОБА_1 заходи процесуального впливу у відповідності з вимогами ст.ст. 44, 143, 148 ЦПК України.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Щодо клопотання про застосування до нього заходів процесуального впливу позивач ОСОБА_1 зазначив, що під час його попередніх звернень до суду будь-яких зловживань з його сторони не було, невиконання ухвал про залишення позову без руху відбувалось внаслідок бездіяльності його представника, жодних маніпуляцій для вибору судді він не робив.

В підготовчому судовому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні немає.

За таких обставин суд вважає необхідним закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Клопотання представника відповідачки про застосування заходів процесуального впливу суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, дійсно, у відповідності зі скріншотом з сайту «Судова влада», наданим представником відповідачки, ОСОБА_1 неодноразово, а саме – 04 лютого, 11 березня, 04 серпня 2020 року, 25 лютого, 23 квітня 2021 року, звертався з позовами до тих саме осіб, з аналогічними вимогами, але вказані позови ухвалами суду залишені без розгляду або повернуті, тобто остаточне рішення по вказаним справам прийнято не було.

Права та обов`язки учасників справи закріплено в ст. 43 ЦПК України.

Положеннями ч. 1, 3, 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм слідує, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 звертався до Бердянського міськрайонного суду з позовами до тих саме осіб з тими саме вимогами в різний час, а не одночасно, що б могло свідчити про його втручання в систему розподілу справ між суддями. Крім зазначеного, вказані звернення не перешкоджають розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для вжиття до позивача заходів примусу за зловживання процесуальними правами, оскільки відсутні докази того, що такі дії здійснювались ним з метою перешкоджання судочинству або з метою затягування розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 143, 148, 200 ЦПК України, суд

ухвалив:

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа – СТ «Першотравневець-2», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 02 березня 2022 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за адресою: м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, каб. 406.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

В задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Забаріна Антона Федоровича про застосування заходів процесуального впливу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20 січня 2021 року.

Суддя О.М. Вірченко