Рішення № 102651208, 14.01.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/11409/21

2-а/310/25/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2022 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, який до початку судового розгляду уточнив, до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги наступним. 25 листопада 2021 року інспектором Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Чепаком А.О. відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, в якій зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 8.7.3 ПДР – порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів. Під час складання оскаржуваної постанови не були взяті до уваги пояснення позивача щодо того, що жовтий колір світлофора ввімкнувся, коли він знаходився вже на перехресті; переконавшись, що його дії не спричиняють перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, ОСОБА_1 згідно п.п. 8.11, 16.8 ПДР закінчив маневр. Коли позивач ознайомився з відеозаписом події, зафіксовану телефоном інспектора, він побачив, що фіксування події відбулось під прямим кутом до лінії руху його автомобіля, тобто на відео не видно кольору світлофору, реєстраційного номеру автомобіля та водія. З відео не зрозуміло, за якими ознаками поліцейські вирішили, що його автомобіль проїхав на жовтий колір світлофору. Крім зазначеного, постанову про адміністративне правопорушення складено на дорозі, позивач не мав часу та фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема – подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. В зв`язку із зазначеним просив постанову від 25 листопада 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, провадження по справі закрити та стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву або будь-які клопотання суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 25 листопада 2021 року серії ЕАО № 5072388, складеної інспектором Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Чепаком А.О., 25 листопада 2021 року о 13 год. 33 хвил. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора по просп. Східному та вул. В. Довганюка, чим порушив п. 8.7.3.ґ ПДР – порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Позивача визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1295 затверджено відповідну Інструкцію (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

П. 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

П.п. 1.1, 1.9. ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8.7.3 ґ ПДР сигнали світлофора мають, в тому числі, такі значення – жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП є порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 5 вказаної статті свідчить про те, що якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 8.10 ПДР, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає – не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно з п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено створення діями позивача перешкод у русі іншим учасникам дорожнього руху, не спростовано тверджень позивача, що з урахуванням дорожньої ситуації він забезпечив безпеку дорожнього руху, що є однією із умов продовження руху в разі ввімкнення жовтого сигналу, яка визначена п. 8.11 ПДР.

Таким чином, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 72 КАС України, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

До постанови, що оскаржується, не додано фото або відео порушення, яке інспектор вважає встановленим, відсутні пояснення свідків, якщо такі були під час подій, зазначених в постанові про адміністративне правопорушення. Інспектором при складанні оскаржуваної постанови не враховано пояснення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а провадження по справі необхідно закрити.

По даній справі позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи норми діючого законодавства та матеріали справи, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 5072388від 25 листопада 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн.).

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Вірченко