Постанова № 102650625, 13.01.2022, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3824/21

Провадження № 1-кп/309/310/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря Томищ Б.В.

прокурора Дорошевич -Джумурат Н.Й.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мацоли А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071050000307 від 21.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071050000307 від 21.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що 29.06.2021, близько 21:30 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, з метою незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, усвідомлюючи карність та протиправність своїх дій, умисно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, у відсутності чергового по переїзду, шляхом вільного доступу, зайшов через відкриті вхідні двері у приміщення чергового поста, що розташований на залізничному переїзді ПЧ 15 «Львівської залізниці», по вул. Маркуша в м.Хуст, звідки з жіночої сумки, викрав гаманець в якому знаходилися мобільний телефон моделі «Редмі 4 А», грошові кошти в сумі 50 грн., зарплатна пластикова картка «Ощадбанк», та із стола викрав мобільний телефон моделі «Microsoft», що належали ОСОБА_2 .

В подальшому, ОСОБА_1 разом з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, знаходячись на пероні цього ж залізничного переїзду, поблизу приміщення чергового поста, переконавшись, що у гаманці немає матеріальних цінностей, підкинули на перон гаманець із зарплатною карточкою «Ощадбанк», та мобільний телефон моделі Microsoft», а мобільний телефон моделі «Редмі 4 А» та грошові кошти в сумі 50 грн. не повернули.

Не припиняючи свої протиправні дії, 05.07.2021 року ОСОБА_1 маючи у своєму користуванні викрадений мобільний телефон моделі «Редмі 4 А», з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого чужого майна, здав його у ПТ «Ломбард Сакура», що по вул. М.Незалежності у м.Хуст, а грошові кошти використав на власні потреби, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1050 грн.

30.09.2021 стороною обвинувачення відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

Ухвалою Хустського районного суду від 01.10.2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці до 29.11.2021 року включно.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики підтверджуються тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_1 . Крім того, 22.09.2021 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинялося у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_1 . Таким чином застосування більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Дорошевич-Джумурат Н.Й. підтримала клопотання та просила його задовольнити. Додатково просила суд звернути увагу на кримінальне минуле ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Мацола А.В. заперечила проти продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою. Суду ствердила, що правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 є нетяжким злочином. Сам ОСОБА_1 є молодою людиною, має постійне місце проживання, проживає з батьками. Офіційного місця роботи не має, однак працює по найму на СТО. У нього слабке фінансове становище, у зв`язку з чим виїхав на заробітки у Київ, однак про те, що він перебував у розшуку він не знав. На даний час він не має можливості сплатити заставу визначену судом, яка є занадто великою. Хоча ОСОБА_1 був раніше судимим, однак 24.06.2020 року був звільнений по відбуттю строку покарання. За цей час проаналізував стиль свого життя та зробив відповідні висновки. Враховуючи вказане та з метою надання можливості ОСОБА_1 працювати на СТО та офіційно працевлаштуватися, вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Також вказує, що розмір застави є надмірним, а тому у випадку якщо суд прийме рішення про відмову у клопотанні про зміну запобіжного заходу, то просить врахувати важкий матеріальний стан та переглянути розмір застави.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника Мацолу А.В. за даного питання.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши доводи клопотання суд зазначає наступне.

У судовому засіданні від 25.11.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 23.01.2022 року. Одночасно визначено розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків визначених КПК України у розмірі 47580 грн.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_1 неодружений, з середньою освітою, офіційно не працює, раніше судимий вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.01.2020 року за ч.2 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування 22.09.2021 року таке зупинялося у зв`язку із розшуком обвинуваченого ОСОБА_1 . На цей час, свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1-3 та 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не знав про те, що перебуває у розшуку, а також на міцність його соціальних зв`язків є голослівними та нічим не підтвердженими. Натомість суд враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий, ухилявся від слідства, що мало наслідком оголошення його у розшук, ніде офіційно не працює, неодружений, що не свідчить про міцність його соціальних зв`язків, а тому на думку суду більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд відхиляє клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на домашній арешт.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 діб. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, раніш судимий та ухилявся від слідства, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Твердження сторони захисту щодо визначення застави у меншому розміру з посиланням на важкий матеріальний стан суд відхиляє, оскільки з огляду на те, що ОСОБА_1 вже ухилявся від слідства та був оголошений у розшук, то лише визначення застави у максимальному розмірі зможе запобігти настанню ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 331, 369 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дорошевич-Джумурат Н.Й. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , строком на 60 діб - з 23 січня 2022 року по 23 березня 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 47 580 грн. (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят гривень) грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Хустського районного суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хустського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику обвинуваченого та начальнику слідчого ізолятора м. Ужгород Закарпатської області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14 січня 2022 р. о 08 год. 30 хв.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.