Рішення № 102650012, 18.01.2022, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1413/21

Провадження № 2/306/54/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Касинець В.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Неліпинської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Свалявського районного суду від 29.03.2015 року, шлюб укладений між нею та відповідачем, 15.01.2011 року – розірвано. Від шлюбу в них є син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на повному її утриманні та проживає з нею. Зазначає, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не провідує сина, не цікавиться його здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує, а тому просить суд позбавити його батьківських прав та стягувати з нього на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј всіх видів заробітку (доходів), але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав викладених в ньому. Зазначила, що батько не бере участі у вихованні дитини.

У судовому засіданні відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, зазначив, що не відвідував сина, так як його колишня дружина цьому заважала. Крім того зазначив, що в останнє з сином бачився 4 роки тому, кроків на зміну даної ситуації практично не вживав.

Представник Служби у справах дітей Неліпинської сільської ради в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву у якій просив розгляд справи проводити у відсутності представника ради, позовні вимоги підтримує та просить її задовольнити (а.с. 43).

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За ст. 8 ЗУ “Про охорону дитинства”, батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 3 та чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною у обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке розлучення може бути необхідним, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.08.2011 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_4 (а.с. 7).

Згідно чинного рішення Свалявського районного суду від 19.03.2016 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.01.2011 року, актовий запис №1 – розірвано (а.с. 11-12).

Відповідно до довідки Перечинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 13.05.2019 року №01-22/85, встановлено, що батько ОСОБА_3 – ОСОБА_2 не бере участь у вихованні сина, не цікавиться його навчанням, здоров`ям, не створює належні матеріально-побутові умови для його проживання, не забирає дитину з школи, не бере участі у батьківських зборах. (а.с. 8).

Як убачається з характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану ЗДО «Теремок» 07.05.2019 року №19, який дитина відвідувала з 04.07.2016 року по 14.06.2017 року, дитину у даний заклад приводили мати – ОСОБА_1 та вітчим – ОСОБА_5 (а.с. 9).

Відповідно до характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2019 року виданої Перечинською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, ОСОБА_3 є старанним учнем, уважним та активним, любить читати і переказувати, а також є відповідальним (а.с. 10).

За приписами ст. 164 СК України батьки, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Правовою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав є висновок ООП Перечинської міської ради, затверджений рішенням Перечинської міської ради №256 від 25.11.2021 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39-41).

Обгрунтовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує їй належного догляду, ухиляється від виховання, тобто свідомо нехтує своїми обов`язками, необхідно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо стягнення аліментів суд дійшов наступного висновку.

За ст. 150 СК України - батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За правовим змістом вказаної норми закону, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком є особистим, індивідуальним, а не солідарним. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно з нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ст. 183 СК України - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За ст. 8 ЗУ “Про охорону дитинства”, батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи з принципів розумності та справедливості аліменти необхідно встановити в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь позивача на утримання дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76, 81, 133, 134, 141, 200, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 166, 180 — 183, 243 Сімейного кодексу України, ЗУ “Про охорону дитинства”, Конвенцією ООН про права дитини, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Неліпинської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів— задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.04.2000 року батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.04.2000 року на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Свалявським РВ ГУДМС України в Закарпатській області 30 серпня 2016 року, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 23.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.04.2000 року – 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. судового збору на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Свалявським РВ ГУДМС України в Закарпатській області 30 серпня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Свалявським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.04.2000 року – 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA9089999803131112560000260014; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20 січня 2022 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець