Рішення № 102649707, 18.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/24580/21

Провадження № 2/127/4177/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

18 січня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, припинення стягнення аліментів,

вимоги позивача:

-визначити місце постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 ;

-припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 за рішенням Ленінського районного суду від 20 серпня 2012 року по справі № 212/9611/2012 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття,

в с т а н о в и в :

15 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, припинення стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що 13 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області за актовим записом № 36 був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 серпня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття. Спочатку дочка проживала разом з матір`ю, але часто була у батька.

В квітні 2021 року донька переїхала до позивача, почала проживати разом з ним, а в подальшому відмовилася повертатися до матері. у позивача для доньки створені усі належні умови для розвитку.

З того часу як донька переїхала до ОСОБА_1 , він повністю займається її вихованням та утриманням.

З підстав зазначених вище позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що вимоги позову підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила.

Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради Остапець Н.М. до судового засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. Однак, на адресу суду надала заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17 листопада 2021 року № 01-00-011-76814.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і позивач не заперечив проти такого порядку розгляду справи.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Як було встановлено судом, що сторони мають дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 22 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 7).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 серпня 2012 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, за актовим записом № 36. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви, тобто з 07 липня 2012 року, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6).

Згідно зі свідоцтвом на право власності на житло від 26 січня 2004 року, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частці кожному. Право власності на вказану квартиру зареєстровано у КП «ВООБТІ» (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 вересня 2019 року, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Курбатовою С.П. посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її внук ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Як вбачається із довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 147 від 26 липня 2021 року, виданої ПП «Добробуд-Він» та Акту № 146 від 26 липня 2021 року, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 (квартиронаймач), ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_3 (дочка). Крім того, вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за даною адресою 13 березня 2009 року та проживає разом з батьком на теперішній час (а.с. 8-9).

Згідно характеристики ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року, наданої ВМ КП «Вінницяміськліфт», ОСОБА_1 працює в ВМ КП «Вінницяміськліфт» з 30 вересня 2019 року електромеханіком з ліфтів 4-го розряду бригади № 1. До виконання службових обов`язків ставиться відповідально та сумлінно. Доручені завдання виконує старанно. За час роботи в ВМ КП «Вінницяміськліфт» зарекомендував себе з позитивної сторони, як здібний, дисциплінований, знаючий свою роботу. Вміє знаходити спільну мову з колективом. В колективі користується авторитетом та повагою серед працівників. Проявив себе доброзичливим до колег по роботі. Працює над підвищенням та оновленням професійного досвіду. Порушень трудової дисципліни не допускає, правила техніки безпеки дотримується в своїй роботі (а.с. 14).

Відповідно до довідки № 19 від 08 вересня 2021 року, виданої ВМ КП «Вінницяміськліфт», ОСОБА_1 працює в ВМ КП «Вінницяміськліфт» з 30 вересня 2019 року. На даний момент займає посаду електромеханік з ліфтів 4-го розряду. Дохід за період з 01 вересня 2020 року по 31 серпня 2021 року склав 145 438 грн. 16 коп. (а.с. 17).

З характеристики учениці 7-Г класу КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Вінницької міської ради» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що ОСОБА_5 навчається в закладі з вересня 2015 року. За період навчання в закладі проявила себе як відповідальна учениця та вихована дитина. ОСОБА_3 має середній рівень навчальних досягнень, бере активну участь у житті класу та школи, користується повагою та підтримкою серед однокласників. Завжди охайно одягнена, доглянута. Без поважної причини пропусків навчальних занять немає. Батько, ОСОБА_1 , піклується про доньку, телефонує та цікавиться успіхами своєї дитини. Зі слів дитини, з квітня 2020 року проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 17 листопада 2021 року № 01-00-011-76814, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 (а.с. 42-44).

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 9 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 має стабільний дохід, забезпечений придатним для нормального виховання та розвитку доньки ОСОБА_3 житлом, в якому створено належні умови для виховання та розвитку дитини, бажає визначити місце проживання дитини з собою.

Суд приймає до уваги, в якості підстав для визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 з батьком, висновок органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 17 листопада 2021 року № 01-00-011-76814, згідно з яким орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір щодо місця проживання малолітньої ОСОБА_3 суд вважає, за необхідне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 , оскільки таке рішення не суперечитиме найвищим інтересам дитини.

За наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому суд звертає увагу, що в даному випадку суд вирішує спір не про розлучення дитини з матір`ю, а про визначення місця проживання дитини.

У зв`язку із тим, що судом задоволено вимогу про визначення місця проживання дитини з батьком, то суд вважає за неможливе подальше стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 серпня 2012 року, оскільки аліменти на утримання дитини можуть стягуватись на користь того з батьків з ким проживає дитина, а тому суд вважає за необхідне припинити стягнення за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 серпня 2012 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви, тобто з 07 липня 2012 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Також, суд вважає за необхідне згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 816 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст.ст. 11, 81, 89, 141, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Припинити стягнення за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 серпня 2012 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви, тобто з 07 липня 2012 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

За участю: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, кім. 401-406.

Повне судове рішення складено 18 січня 2022 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК