Рішення № 102648877, 14.01.2021, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1443/21

2-а/302/1/22

Категорія 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2021 смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя: Кривка Володимир Павлович

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення і виклику сторін, їх представників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, поліцейської Кульмент`єва О.Є. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕАО № 5035899 18 № 322716 від 16.11.2021 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Позовна заява подана до суду 14.12.2021 з таким обґрунтуванням вимог.

06.12.2021 позивач отримав поштою оскаржувану про накладення на нього штрафу в сумі 1700 гривень. Позивач зазначив, що 16.11.2021 біля 11 год.30 хв. він рухався на власному автомобілі марки «Мерседес Бенц Віто» н.зн. НОМЕР_1 в напрямку міста Ужгород, і на автодорозі, неподалік до міста Свалява біля рекламного щита кафе «Затишок» його зупинили працівники патрульної поліції на службовому авто, в якому не було ввімкнені проблискові маяки. На вимогу поліцейських позивач надав їм документи. Натомість поліцейський повідомив, що позивач рухався зі швидкістю 107 км/год. і перевищив допустиму швидкість руху. Позивач вчинення правопорушення та порушення правил заперечив і пояснив, що на цій ділянці дороги не перевищив швидкість більше ніж на 20 км/год. і попросив надати йому підтвердження зафіксованого порушення на технічному пристрої виміру швидкості, який поліцейський тримав у руках, а також надати відповідні документи про застосування приладу «Трукам» (свідоцтво про повірку та сертифікат відповідності). Однак поліцейський відмовився надати будь-які документи та прийняте рішення.

Позивач вважає , що відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності на основі такого:

- місце фіксації порушення поліцейським не має дорожнього знаку, передбаченого пунктом 5.70 ПДР України (попередження про фото- , відео фіксацію);

- поліцейський застосовував прилад фіксації швидкості, який не був встановлений стаціонарно на штатив тощо);

- відповідач не надав підтвердження позивачу у виді відео чи фото фіксації на місці зупинки автомобіля;

- відповідачем на дотримано положення ч.2 статті 40 закону «Про Національну поліцію» щодо здійснення контролю швидкості в місцях, які облаштовані відповідним дорожнім знаком про фото чи відео фіксацію.

Згідно з ухвалою судді від 16.12.2021 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін за наявними в справі матеріалами, в письмовому провадженні, з правом надати відповідачу відзив протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.

12.01.2022 в суд надійшов відзив на позовну заяву відповідача з таким обґрунтуванням позиції.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову на основі такого :

- відповідач порушив Правила дорожнього руху пункт 12.4, бо рухався на автомобілі зі швидкістю більше 50 км/год. у населеному пункті, тобто зі швидкістю 111 км/год.;

- позивач після зупинки його працівниками поліції добровільно надав особові документи для перевірки;

- ознайомлення водія з документами, що підтверджують правомірність використання приладу «Трукам», а також фотознімками, які зроблені цим приладом, здійснюється на їх вимогу;

- позивач не надав письмових пояснень;

- фотознімок , який додається відповідачем до відзиву, містить дату вчинення правопорушення, серійний номер приладу, швидкість транспортного засобу позивача, місце скоєння правопорушення;

- відповідач також надав обґрунтування правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності з обґрунтуванням принципу роботи приладу «Трукам», правових підстав його застосування органами поліції, зазначивши, що всі прилади, які використовуються поліцейськими підлягають періодичній повірці, ремонту і повторної повірки і що застосований прилад вимірювача швидкості транспортних засобів «Трукам ЛТІ» 20/20 «ТС000704 є придатним для використання відповідно до свідоцтва про повірку № 22-01/21394, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 24.03.2021 і має чинність до 21.03.2022;

- відповідач вважає, що поліцейський при здійсненні вимірювання швидкості не порушив положення статті 40 закону «Про Національну поліцію», бо такий прилад може бути розміщений у певну місті, а не тільки вмонтований стаціонарно;

- вимірювання швидкості руху транспортного засобу здійснювалось у ручному режимі на підставі положень Правил дорожнього руху в зв`язку із змінами від 01.11.2021 щодо встановлення знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху»;

- позивач намагається уникнути відповідальності і на ствердження своєї позиції не надав доказів.

Оцінивши зміст позову, доводи сторін, подані ними докази на ствердження позицій та доводів, суд дійшов такого висновку.

Позивач визнав, що зупинявся працівниками поліції на автодорозі «Київ-Чоп» 16.11.2021 в зазначений в позові та постанові відповідача час під час керування ним зазначеним автомобілем у напрямку міста Ужгород за кілька кілометрів до міста Свалява. Позивач також визнав, що копію постанови, яка була винесена поліцейським щодо накладення на нього штрафу він отримав поштою за адресою його місця помешкання.

Оскаржувана постанова містить таке.

16.11.2021 в 11 год. 44 хв. на автодорозі Київ-Чоп 745 км водій ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «Мерседес Бенц Віто» номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , рухався в межах населеного пункту зі швидкістю 111 км. /год. при максимально дозволеній швидкості руху 60 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Трукам» 7041, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху , перевищивши обмеження швидкості більше ніж на 50 км/год. Ці дії кваліфіковані порушенням статті 122 ч.4 КУпАП і прийнято рішення накласти штраф 1700 гривень. У постанові також зазначено, що додається фото, а також що ОСОБА_1 відмовився отримати копію цієї постанови.

Статтею 77 ч.ч. 1, 2 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, не надав у справу належних доказів, які би стверджували вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, зазначеного ним у постанові, яка оскаржується. Зокрема, оскаржувана постанова містить посилання на те, що водій перевищив допустиму швидкість руху транспортного засобу у межах населеного пункту. Однак найменування населеного пункту у постанові не зазначено. Відповідач також не надіслав фото фіксацію правопорушення позивачу разом з копією постанови. Підтверджень цьому не надано в справу. Цю ж обставину заперечив позивач. До відзиву на позов відповідач надав фото фіксацію, на якій зафіксовано автомобіль з номерним знаком і маркою, яка зазначена в оскаржуваній постанові, що розташований на обочині (тобто без фіксації його руху). Натомість додано також зображення автомобіля під час руху на автодорозі, який на фото неможливо ідентифікувати ні за маркою цього авто, ні за номерним знаком. На фото фіксації (роздруківка файлу) також зазначено англійською мовою: дату 16.11.2021 час 11:38:57, найменування дороги М06 745 км, швидкість 111 км/год., фіксація швидкості з відстані 375,3 м; лімітовану швидкість 50/км год.

Суд вважає, що цей доказ не може бути допустимий, бо він містить недостатню та недостовірну інформацію з огляду на таке.

Фотофіксація не містить посилання на найменування населеного пункту. Автомобіль, який зафіксований під час руху, не ідентифікується на фотоілюстрації за маркою, кольором та номерним знаком. Фотофіксація не містить також посилання на дорожній знак, що обмежує швидкість величиною 50 км/год. Фотофіксація не містить будь-якої іншої інформаціє про те, що ці обставини зафіксовані в межах населеного пункту і якого саме.

Відповідач не подав доказів фіксації розгляду справи і винесення поліцейським відповідача постанови з участю позивача. Зокрема, спілкування поліцейського і позивача під час оформлення матеріалів справи на «боді-камеру», роз`яснення йому прав та обов`язків, демонстрування доказів фіксації вчиненого правопорушення, відмови позивача отримати копію постанови тощо. Ці обставини взагалі не відображені в описовій частині відзиву на позов.

Отже, поліцейським не належно виконано вимоги статті 251 КУпАП, щодо підтвердження правопорушення належними і достатніми доказами, а також вимоги статті 280 КУпАП щодо з`ясування обставин у справі про адміністративне правопорушення. Поліцейським також неналежно виконано вимоги статті 283 ч.4 КУпАП щодо зазначення в постанові інформації (адреса веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення. Ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації).

Згідно із загальнодоступною інформацією в мережі Інтернет автодорога М06 Київ-Чоп 745 км не проходить через населений пункт. Зазначена ділянка дороги також не облаштована стаціонарними камерами фіксації фото-, відео з вимірюванням швидкості руху транспортних засобів, тобто не містить встановлення стаціонарної апаратури фіксації порушення правил дорожнього руху в автоматичному режимі.

Ні у постанові про адміністративне правопорушення, ні в фото фіксації, яка надана відповідачем до відзиву на позов, ні в цій процесуальній заяві відповідача (відзиві) не має посилання на найменування населеного пункту, в якому зафіксовано рух автомобіля під керування позивача. Також не додано жодного доказу, що на ділянці дороги, де зафіксовано рух автомобіля, встановлено дорожній знак обмеження максимальної швидкості руху транспортних засобів 50 км/год.

Натомість пункт 12.6 ПДР України дозволяє водієві транспортного засобу, яким керував позивач, рухатись за межами населеного пункту зі швидкістю 90 км/год. Відповідно до положень статті 122 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Суд вважає, що суб`єкт владних повноважень не довів належно правомірність винесеного ним рішення достовірними і допустимими доказами, на виконання засади поза розумним сумнівом, тобто не довів правомірність постанови про накладення стягнення на позивача за правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху. Натомість позивач послідовними запереченнями та правовим обґрунтуванням спростував вчинення ним адміністративного правопорушення зазначеного виду.

Встановлене дає підстави застосувати статтю 286 ч.3 п.3 КАС України, тобто скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, внаслідок недоведеності вини (відсутності складу правопорушення), передбаченого статтею 122 ч.4 КУпАП, а саме застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП.

Судові витрати у виді судового збору, передбаченого законом «Про судовий збір» за ставкою щодо виду і розміру позовних вимог, згідно з положеннями ч.1 статті 139 КАС України, слід покласти на суб`єкта владних повноважень (відповідний орган поліції), в якому працює посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову. При цьому суд бере до уваги, що позивач оплачував судовий збір за подання позовної заяви.

Інших судових витрат, зокрема на правничу допомогу, надану адвокатом Белла В.М., позивачем у справу не подано.

Керуючись статтями 286, 139, 241, 242, 250 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову серія ЕАО № 5035899 від 16.11.2021, винесену поліцейським Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Кульмент`єва Олександра Євгеніївна, про накладення стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн за ч.4 статті 122 КУпАП на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч.4 КУпАП, закрити.

Стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 454 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, м. Ужгород вулиця О. Кошового , 2 Закарпатська область , 88006 в користь ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду , м. Львів безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Копії рішення надіслати сторонам у встановленому порядку.

Суддя:В. П. Кривка