Ухвала суду № 102648404, 18.01.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1864/20

У Х В А Л А

18.01.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., перекладач Зелді Е.І., прокурор Ракущинець С.П., представник потерпілого Продан О.В., захисник Стасюк Ю.П., обвинувачений ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019070080001138 від 15 грудня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Виноградів, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15 грудня 2019 року близько 18 години 30 хвилини керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML320 CDI» реєстраційний номер Угорської Республіки « НОМЕР_1 », рухаючись зі швидкістю 50 км/год. зі сторони міста Виноградів у напрямку села Пийтерфолво, Виноградівського району та наближаючись до будинку №9 по вулиці Ілони Зріні, в населеному пункті с. Тисобикень Виноградівського району (на даний час Берегівського району), де дорога має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, горизонтальна ділянка - пряма в плані та освітлена вуличним електроосвітленням у нічний час доби, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3.; 1.5.; 2.1. «а»; 2.3. «б»; 2.9. «а»; 12.3. 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадіяним, проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не забезпечив безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити, не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на велосипедиста гр. ОСОБА_2 , який в той час, виїхав з правого по ходу його руху узбіччя та рухався по правому краю проїзної частини у попутному для водія ОСОБА_1 напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи за №231 від 21.01.2020 гр. ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покривів чола та скронево-виличної ділянки та в поперековій ділянці зліва; забійної рани м`яких тканин чола зліва; крововиливу на внутрішній поверхні м`яких тканин голови; закритого косого перелому правого стегна в верхній третині; закритих переломів ребер справа ІХ-ХІ по передньо-підпахвинній лінії; зліва VII-IX по лопаточній лінії; розриву легенів; ЗВЧТ з субарахноїдальним крововиливом; перелому грудного відділу хребта між III та IV хребцем з розривом спинного мозку; розриву легень, печінки та селезінки. В момент зіткнення з транспортним засобом потерпілий міг знаходитися у вертикальному або близькому до нього положенні (сидячому), обернути задньою поверхнею тіла по відношенню до автомашини. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження, згідно п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і є в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Зважаючи на характер та масивність травмованих пошкоджень - збереження життя ОСОБА_2 шляхом надання своєчасної, кваліфікованої медичної допомоги - видається вкрай малоймовірним.

Судово-токсикологічним дослідженням крові, взятої від трупа ОСОБА_2 виявлено 3,82 % етилового спирту, що у живих осіб, відповідає тяжкому отруєнню алкоголем.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу №10/4 від 23.01.20, на момент експертного дослідження система рульового керування, робоча гальмівна система а також ходова частина автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML320 СDI» реєстраційний номер Угорської Республіки « НОМЕР_1 » знаходились у працездатному стані та могли виконувати функції, що передбачені конструкцією (дозволяють водію транспортного засобу контролювати його швидкість та напрямок руху). Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесу керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) - технічних несправностей (невідповідностей) систем автомобіля не виявлено.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи за №10/7 від 23.01.19, в момент зіткнення кут між поздовжніми осями автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML320 CDI» реєстраційний номер Угорської Республіки « НОМЕР_1 » та велосипеда в момент первинного контактування міг бути близько 0 +/- 5° , при цьому автомобіль передньою правою частиною контактував із задньою частиною велосипеда. Наїзд автомобіля на велосипедиста відбувся на проїзній частині в місяці, що передує фіксації слідів трасологічного походження (позначка на схемі ДТП). У зв`язку з недостатнім комплексом слідової інформації визначити точне геометричне положення транспортних засобів в момент їх первинного контактування відносно елементів (параметрів) дороги неможливо.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи №10/130 від 24.03.20, водій автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML320 CDI» реєстраційний номер Угорської Республіки « НОМЕР_1 » ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити транспортний засіб до місця зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування і уникнути зіткнення з велосипедистом, який знаходився на проїжджій частині і рухався в попутному з автомобілем напрямку, в момент виникнення небезпеки для його руху.

Таким чином, водій ОСОБА_1 , порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.1. «а»: 2.3. «б»; 2.9. «а»; 12.3. 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, якими визначено: п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. п.1.5. - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

п.2.1. ПДР - Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9. ПДР - Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.12.3. - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.; п.13.1. - Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п.13.3. - Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог п.п. 1.3.; 1.5.; 2.1. «а»; 2.3. «б»; 2.9. «а»; 12.3. 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням гр. ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою його смерть.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Заявлене клопотання обґрунтовував тим, що на час складання органом досудового розслідування обвинувального акта та на час його надходження до суду закінчився строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України. Копію заявленого клопотання було вручено прокурору до початку судового засідання.

Обвинувачений заявлене захисником клопотання підтримав.

Представник потерпілого із клопотання сторони захисту погодилась.

Прокурор вважав, що вирішення заявленого стороною захисту клопотання слід відкласти.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Заперечення прокурора, який приймає участь у кримінальному провадженні зі стадії підготовчого судового засідання, суд відхиляє, враховуючи безперевність судового розгляду, яка закріплена у ст. 322 КПК України та відсутністю підстав, передбачених ч. 4 ст. 324 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

За змістом ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як встановлено судом та що стверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Номер кримінального провадження: 12019070080001138), відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2019 року (т.1 а.с.1).

Ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019070080001138 від 15.12.2019 року, до чотирьох місяців, тобто до 15.04.2020 року (т. 2 а.с. 59-61).

10.04.2020 року прокурором у кримінальному провадженні №12019070080001138 прийнято рішення про завершення досудового розслідування (т. 2 а.с. 165-167).

10.04.2020 року слідчим у даному кримінальному провадженні виготовлено повідомлення адресоване стороні захисту, потерпілій та його представнику про завершення досудового розслідування.

Станом 10.04.2020 року до завершення строку досудового розслідування залишалося 5 днів.

13.06.2020 року складно протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в якому зазначено про відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, дата ознайомлення 13.06.2020 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

22.06.2020 року прокурором у даному кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт (т. 3 а. с. 1-13) та вручено стороні захисту (т. 3 а. с. 21).

25.06.2020 року вказаний обвинувальний акт було направлено до суду через відділення поштового зв`язку, номер поштового відправлення 8800024969024 (т. 3 а.с.22). Тобто на день направлення обвинувального акту до суду завершився строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

26.06.2020 року обвинувальний акт надійшов до Виноградівського районного суду Закарпатської області (т.3 а.с.23).

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі Вищого антикорупційного суду (див. наприклад, ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 991/6516/20).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалах від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 13.10.2020 у справі №243/11589/19, від 17.02.2021 у справі №344/6630/17, якими відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами прокурора в кримінальних провадженнях, закритих на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України судом першої інстанції у зв`язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.

Відповідно до позиції неодноразово висловленій Верховним Судом зокрема в постанові від 04 липня 2019 року, справа № 128/1266/16-к: «Якщо обставини, передбачені п.п. 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч.1 ст. 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження».

Враховуючи положення пункту 1 частини 2 статті 412 КПК, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, статті 415 КПК, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, статті 417 КПК, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених статей 284 КПК, суд першої інстанції враховуючи ст. 219 КПК приймає рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Кримінальне провадження (Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019070080001138 від 15 грудня 2019) по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,- закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий В. Р. Трагнюк