Ухвала суду № 102648167, 13.01.2022, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1851/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., прокурора Борис В.І., захисника Пуканич Е.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000148 від 25.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000148 від 25.04.2021 року ОСОБА_1 30.04.2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, згідно якого він у невстановленим досудовим розслідуванням день та час 2019 року перебуваючи на території Чеської Республіки, придбав у місцевому магазині металевий ніж, який з того часу зберігав та перевозив у автомобілі марки «Volkswagen», моделі «Passat В6», номерний знак Чеської Республіки « НОМЕР_1 », який належить йому на праві приватної власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

В подальшому, 24.04.2021 о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керуючи вищевказаним транспортним засобом та маючи за мету перетнути Державний кордон України зі сторони Угорської Республіки на територію України заїхав на контрольно-пропускний пункт «Берегшурань-Лужанка», що розташований за адресою с. Астей, Берегівського району, вул. Дружби Народів, 109, під час прикордонно-митного контролю, був зупинений інспектором ДПСУ Мукачівського прикордонного загону ОСОБА_2 , яким при зовнішньому огляді транспортного засобу належному ОСОБА_1 , було виявлено у лівій передній дверці водія металевий ніж, який згідно висновку експерта № СЕ-19/107/-21 /З676-ХЗ від 29 квітня 2021 року є холодною зброєю, виготовлений промисловим способом по типу ножів для виживання та відноситься до категорії холодної зброї колюче-ріжучої дії, яку ОСОБА_1 , без передбачених законом дозволу носив шляхом її перевезення у транспортному засобі.

Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Захисник Пуканич Е.В. через канцелярію суду подав до суду письмове клопотання, де зазначив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був складений слідчим та затверджений прокурором 26.05.2021 року. До суду даний обвинувальний акт було передано 04.08.2021 року – вже після закінчення строку досудового розслідування. Згідну реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 30.04.2021 року. Тобто, з моменту повідомлення про підозру і до передачі обвинувального акту до суду пройшло більше 2 місяців. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4- 8,10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

В підготовчому засіданні захисник Пуканич Е.В. підтримав своє письмове клопотання про закриття провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України на підставі ст. 314 ч. 3 п. 2 КПК України.

Прокурор Борис В.І. заперечив щодо закриття кримінального провадження, просив призначити до судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні та вказав, що строки досудового розслідування зупинились в момент відкриття кримінального провадження обвинуваченому та захиснику, тому строк досудового слідства не закінчився.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Заслухавши клопотання захисника, думку прокурора та обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Судом встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000148 25.04.2021 року. 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженню не продовжувався.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 24.05.2021 року захисник Пуканич Е.В. разом із підозрюваним ОСОБА_3 ознайомились із матеріалами кримінального провадження.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12021071060000148 25.04.2021 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 складений слідчим та затверджений прокурором 26.05.2021 року, та лише 04 серпня 2021 року направлений до суду.

Таким чином з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_1 - 30 квітня 2021 року і до дня звернення до суду з обвинувальним актом - 04 серпня 2021 року пройшло більше трьох місяців.

Верховний Суд у своєму рішенні від 15.09.2021 року у справі №711/3111/19 зробив наступний правовий висновок.

Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

В інтерпретації ж до чинного КПК цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до статті 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК є усталеною у діяльності не тільки Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі Вищого антикорупційного суду (див. наприклад, ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 991/6516/20).

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів статті 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

Таким чином, з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, на підставі аналізу ст.ст. 283, 284, ст. 219, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України та з огляду на матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12021071060000148 від 25.04.2021 року можна прийти до обґрунтованого висновку, що після настання 30 червня 2021 року закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, однак обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12021071060000148 від 25.04.2021 року відносно ОСОБА_1 складений слідчим та затверджений прокурором 26.05.2021 року, та надійшов до Берегівського районного суду лише 04 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4- 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Отже, клопотання захисника Пуканича Е.В. слід задовольнити, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України слід закрити у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення йому про підозру, визначеного ст. 219 КПК України.

Процесуальні витрати за виконання експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави в особі Закарпатського НДЕКЦ в сумі 1372,96 грн..

Речові докази: DVD-R диск марки «PATRON», 4,7 GB, який зберігається в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування; автомобіль сірого кольору марки «Volkswagen», моделі «Passat В6», номерний знак Чеської Республіки « НОМЕР_1 », який передано ОСОБА_1 на відповідальне зберігання, слід повернути ОСОБА_1 , як власнику; ніж який упаковано до паперового конверту НПУ ГСУ, телескопічний металевий кийок, який упаковано до спец пакету НПУ ГСУ INZ3006693, які передано до кімнати зберігання речових доказів, слід знищити.

Керуючись ст.ст. 219, 284 ч. 1 п. 10, 314, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання захисника Пуканич Едуарда Володимировича - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000148 від 25.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишково, Хустського району, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України закрити, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Закарпатського НДЕКЦ процесуальні витрати за виконання експертиз в сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 копійок.

Речові докази: DVD-R диск марки «PATRON», 4,7 GB, який зберігається в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування - зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування; автомобіль сірого кольору марки «Volkswagen», моделі «Passat В6», номерний знак Чеської Республіки « НОМЕР_1 », який передано ОСОБА_1 на відповідальне зберігання - повернути ОСОБА_1 , як власнику; ніж який упаковано до паперового конверту НПУ ГСУ, телескопічний металевий кийок, який упаковано до спец пакету НПУ ГСУ INZ3006693, які передано до кімнати зберігання речових доказів Берегівського РВП - знищити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Лайош ГАЛ