Рішення № 102648030, 11.01.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/8985/20

Провадження № 2/243/936/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий – суддя Фалін І.Ю.

за участю секретаря судового засідання Олещенко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», комунального підприємства Слов`янської міської ради Донецької області «Словміськводоканал», товариства з обмеженою відповідальністю «Цидило и К», акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про визначення порядку користування житловим приміщенням, здійснення розділу особових рахунків, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі – ОКП «ДТКЕ») в особі виробничої одиниці (далі – ВО) «Слов`янськтепломережа», комунального підприємства Слов`янської міської ради Донецької області «Словміськводоканал» (далі – КП «Словміськводоканал»), товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Цидило и К», акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – АТ «НАК «Нафтогаз України»), про визначення порядку користування житловим приміщенням, здійснення розділу особових рахунків, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2015 року належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , а інша Ѕ частка вказаної квартири належить на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2015 року онуці позивача, відповідачу по справі ОСОБА_2 .

На теперішній час між позивачем та відповідачем виник спір відносно порядку користування належною їм на праві спільної часткової власності квартири за вказаною вище адресою та сторони не можуть досягнути згоди у добровільному порядку.

Загальна площа квартири складає 67,7 м2, житлова площа – 38,9 м2. Квартира складається з трьох ізольованих жилих кімнат площами 17,2 м2, 10,3 м2, 11,4 м2. На кожного із співвласників приходиться по 33,85 м2 загальної площі квартири та по 19,45 м2 житлової площі квартири.

В останній час фактичний порядок користування квартирою був наступним: ОСОБА_1 користувалась ізольованою жилою кімнатою площею 17,2 м2, ОСОБА_2 користувалась двома ізольованими жилими кімнатами площами 10,3 м2 та 11,4 м2, підсобні приміщення: кухня площею 8,5 м2, ванна кімната площею 2,6 м2, вбиральня площею 1,1 м2, коридор площею 10,3 м2, вбудована шафа площею 1,3 м2 та лоджія площею 5 м2, - знаходились у спільному користуванні співвласників. Вказаний порядок користування житловим приміщенням не обмежує інтереси та права сторін як співвласників житла.

Відповідач відмовляється приймати участь у сплаті вартості комунальних платежів та виконувати свої обов`язки як співвласника житла, встановлені законом, а тому позивачу доводиться самостійно за власні кошти оплачувати вказані платежі, що є непідйомним тягарем для ОСОБА_1 , оскільки вона є непрацездатною, пенсіонер, отримує пенсію в незначному розмірі.

Позивач зверталась до комунальних підприємств з метою укладення між нею та підприємствами окремих договорів та здійснення розподілу особистих рахунків на оплату вартості комунальних послуг, однак, їй було відмовлено з посиланням на те, що зазначені питання можуть бути вирішені лише у випадку звернення до відповідних комунальних підприємств із заявами усіх співвласників житла. Але відповідач ОСОБА_2 відмовляється у добровільному порядку вирішувати це питання.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд: визначити порядок користування житловим приміщенням, а саме – квартирою АДРЕСА_1 співвласниками квартири – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначивши ОСОБА_1 в користування ізольовану житлову кімнату площею 17,2 м2, а відповідачці ОСОБА_2 – дві ізольовані житлові кімнати площами 10,3 м2 та 11,4 м2, залишивши підсобні приміщення: кухню площею 8,5 м2, ванну кімнату площею 2,6 м2, вбиральню площею 1,1 м2, коридор площею 10,3 м2, вбудовану шафу площею 1,3 м2 та лоджію площею 5 м2, у спільному користуванні сторін; здійснити розподіл особових рахунків по сплаті платежів за комунальними послугами у квартирі АДРЕСА_1 , зокрема, особового рахунку № НОМЕР_1 за послугу з централізованого опалення, відкритого в ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», особового рахунку № НОМЕР_2 по оплаті послуг з постачання природного газу, відкритого у АТ «НАК «Нафтогаз України», особового рахунку № НОМЕР_3 по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком, відкритого у ТОВ «Цидило и К» м. Слов`янська Донецької області та особового рахунку № НОМЕР_4 по оплаті послуг з водопостачання, відкритого у КП «Словміськводоканал», які були відкриті на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , - між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» укласти з ОСОБА_1 окремий договір на надання послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , та відкрити на ім`я позивача окремий особовий рахунок для оплати послуги за вказаною адресою на площу у розмірі 33,85 м2; зобов`язати АТ «НАК «Нафтогаз України» укласти з ОСОБА_1 окремий договір на надання послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , та відкрити на ім`я позивача окремий особовий рахунок для оплати послуги за вказаною адресою на площу у розмірі 33,85 м2; зобов`язати ТОВ «Цидило и К» укласти з ОСОБА_1 окремий договір на надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , та відкрити на ім`я позивача окремий особовий рахунок для оплати послуги за вказаною адресою на площу у розмірі 33,85 м2.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Чередниченко Ю.В., в судове засідання не з`явились, надали суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неприбуття суду не повідомила, жодних клопотань, пояснень або заперечень проти заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходило.

Представник відповідача ТОВ «Цидило и К» в судове засідання не з`явився, від представника Товариства надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ТОВ «Цидило и К» укласти з відповідачем окремий договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території ТОВ «Цидило и К» заперечує, посилаючись на те, що вказані вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки Товариство надає послугу з управління багатоквартирним будинком, та відповідно до ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників.

Представник відповідача ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, просив винести рішення на розсуд суду, з урахуванням наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача АТ «НАК «Нафтогаз України» в судове засідання не з`явився, від відповідача надійшли на адресу суду пояснення (відзив) з приводу заявлених позовних вимог, згідно з якими, на думку відповідача, звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про укладення договору на постачання природного газу позивачу є передчасним, оскільки для укладення відповідного договору позивачу необхідно надати оригінали документів, а саме: документи, якими визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення); документ, що посвідчує особу споживача (для громадян України – паспорт громадянина України, у тому числі ID-карта, або тимчасове посвідчення громадянина України; для іноземців та осіб без громадянства – національний паспорт або документ, що його замінює), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорт, - серія та номер паспорта); належним чином оформлена довіреність на представника побутового споживача, уповноваженого представляти його інтереси під час процедури укладання договору на постачання природного газу (за необхідності). Крім того, відповідач зазначив, що АТ «НАК «Нафтогаз України» не здійснює постачання природного газу населенню, оскільки у компанії відсутні відповідні структурні підрозділи та працівники з відповідними функціональними обов`язками. В системі юридичних осіб, підпорядкованих Компанії, поставками природного газу побутовим споживачам займається ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про це прямо зазначено на веб-сайті НАК «Нафтогаз України». Та крім ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», на теперішній час існує значна кількість постачальників природного газу побутовим споживачам, а саме – облгази, ТОВ «МЕГАВАТТ ЕНЕРГО», ТОВ «Енерджі Трейд Груп» та багато інших, і немає жодних підстав вважати, що саме НАК «Нафтогаз України» або ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» зобов`язані постачати природний газ всім бажаючим споживачам.

Представник відповідача КП «Словміськводоканал», ОСОБА_3 , в судове засідання, призначене на 11.01.2022 року о 13-00 год., не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В попередніх судових засіданнях представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

У відповідності до копії паспорту позивача серії НОМЕР_5 , виданого 12.11.2001 року Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15215567 від 12.07.2007 року, трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить в рівних частках, по Ѕ частці кожному, на підставі свідоцтва про право власності, б/н, від 17.04.2007 року, виданого Слов`янською міською радою, - ОСОБА_1 та ОСОБА_4

01.04.2015 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області, Паращук О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1183, згідно з яким ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила Ѕ частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,7 м2, житловою площею 38,9 м2. Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 35781244 від 01.04.2015 року.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.04.2015 року, посвідченим державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Алперіною О.Ю., зареєстрованим в реєстрі за № 2-193, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , 1974 р. н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , у тому числі з урахуванням Ѕ частки у спадщині, від якої відмовилась дочка спадкодавця, ОСОБА_2 , є мати померлого – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про право на спадщину зареєстровано у Спадковому реєстрі за № 57360144 від 20.04.2015 року, спадкова справа № у Реєстрі – 55220515, № у нотаріуса – 477/2013. Вказане підтверджено також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36498288 від 20.04.2015 року.

З технічного паспорту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що вказана квартира розташована на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 38,9 м2, у тому числі одна кімната – 17,2 м2, друга кімната – 10,3 м2, третя кімната – 11,4 м2, кухні площею 8,5 м2, ванної кімнати площею 2,6 м2, вбиральні площею 1,1 м2, коридору площею 10,3 м2, вбудованої шафи площею 1,3 м2. Квартира обладнана лоджією площею 5 м2.

Як вбачається з копій квитанцій на оплату вартості наданих ТОВ «Цилило и К», ВО «Слов`янськтепломережа», КП «Словміськводоканал» комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , особові рахунки на оплату наданих послуг за вказаною адресою відкриті на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до листа відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради від 16.10.2020 року № 22-15/4696, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

23.11.2021 року на підставі ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.03.2021 року про призначення будівельно-технічної експертизи по справі було складено висновок експерта № 1512, згідно з яким можливо визначити порядок користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи з рівних часток співвласників – Ѕ частка за позивачем та Ѕ частка за відповідачем, таким чином, щоб кожному із співвласників була визначена ідеальна частка з незначним відступом від ідеальних часток співвласників. Варіант порядку користування за фактичним проживанням мешканців наведено у дослідницькій частині, згідно з яким:

- першому співвласнику Ѕ частки, ОСОБА_1 , у користування надається частина квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: приміщення (житлова кімната) площею 17,2 м2; Ѕ частка приміщення (коридор) площею 5,15 м2; Ѕ частка приміщення (ванна) площею 1,3 м2; Ѕ частка приміщення (кухня) площею 4,25 м2; Ѕ частка приміщення (туалет) площею 0,55 м2; Ѕ частка приміщення (комора) площею 0,65 м2, - загальна площа приміщень складає 29,1 м2;

- другом співвласнику Ѕ частки, ОСОБА_2 , у користування надається частина квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: приміщення (житлова кімната) площею 10,3 м2; приміщення (житлова кімната) площею 11,4 м2; лоджія (приведена площа) площею 5,0 м2; Ѕ частка приміщення (коридор) площею 5,15 м2; Ѕ частка приміщення (ванна) площею 1,3 м2; Ѕ частка приміщення (кухня) площею 4,25 м2; Ѕ частка приміщення (туалет) площею 0,55 м2; Ѕ частка приміщення (комора) площею 0,65 м2, - загальна площа приміщень складає 38,6 м2.

У відповідності до листа Центру обслуговування клієнтів ВО «Слов`янськтепломережа» від 29.12.2021 року № ТА-426, який надійшов на адресу позивача з приводу звернення щодо розподілу особового рахунку за послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , розподіл особового рахунку можливий лише за умови виділення часток в натурі (визначення конкретної площі за кожним із співвласників) чи встановлення порядку користування квартирою. Таким чином, вирішити питання про розподіл особових рахунків, як це передбачено чинним законодавством, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка має намір оформити рахунок на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні цих осіб.

Згідно з довідкою ТОВ «Цидило и К» від 22.12.2021 року № 311, за адресою: АДРЕСА_2 , ос. рах. НОМЕР_6 , немає можливості розділити особові рахунки за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у зв`язку з відсутністю квадратури, виділеної на кожного із співвласників житлового приміщення. Відповідно до порядку користування житловим приміщенням, розділення особових рахунків за вказаною адресою можливо провести за рішенням суду із зазначенням квадратури, виділеної на кожного із співвласників.

Між сторонами, як співвласниками у праві спільної власності, виник спір щодо порядку користування приміщеннями в квартирі, яка належить їм на праві спільної часткової власності в рівних частках кожній, тобто по Ѕ частці.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року» (далі - Конвенція), Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

За приписами статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання інших членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (стаття 368 ЦК України). За частиною першою статті 356, частиною першою статті 357 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Судом з достовірністю встановлено, що Ѕ частка спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2015 року, посвідченим державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 2-193, інша Ѕ частка квартири належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Паращук О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1183.

Згідно зі статтею 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згода про порядок володіння та користування майном, що є спільною частковою власністю сторін по справі, а також щодо несення витрат з утримання цього майна, між співвласниками не досягнута.

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі № 6-1500цс15 зроблено висновок, що стаття 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

При встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири) з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно. Встановлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них. Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 року у справі № 6-12цс13, актуальність якого підтвердив Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 року у справі № 127/7320/13.

З аналізу змісту частини третьої статті 358 ЦК України можна дійти висновку, що надання співвласнику у користування частини майна має ґрунтуватися на встановленні відповідності між розміром частки в праві спільної часткової власності, та часткою того майна, надання якого у користування вимагає такий співвласник. За домовленістю співвласників, може бути допущений відступ від засади відповідності між розміром частки у праві та розміром частки у майні.

Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі, згідно з розмірами належних їм часток.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просила виділити в її користування ізольовану житлову кімнату площею 17,2 м2, а у користування відповідача – дві ізольовані житлові кімнати площами 10,3 м2 та 11,4 м2, залишивши підсобні приміщення: кухню площею 8,5 м2, ванну кімнату площею 2,6 м2, вбиральню площею 1,1 м2, коридор площею 10,3 м2, вбудовану шафу площею 1,3 м2 та лоджію площею 5 м2, у спільному користуванні сторін.

Крім цього, за клопотанням представника позивача, адвоката Чередниченка Ю.В., судом було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання про можливість визначення порядку користування спірною квартирою, виходячи з рівних часток співвласників, таким чином, щоб кожному зі співвласників була визначена ідеальна частка або з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, та які можливі варіанти визначення порядку користування цією квартирою співвласниками.

Згідно з отриманим висновком експерта № 1512, складеним 23.11.2021 року, можливо визначити порядок користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи з рівних часток співвласників – Ѕ частка за позивачем та Ѕ частка за відповідачем, таким чином, щоб кожному із співвласників була визначена ідеальна частка з незначним відступом від ідеальних часток співвласників. Варіант порядку користування за фактичним проживанням мешканців наведено у дослідницькій частині, згідно з яким:

- першому співвласнику Ѕ частки, ОСОБА_1 , у користування надається частина квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: приміщення (житлова кімната) площею 17,2 м2; Ѕ частка приміщення (коридор) площею 5,15 м2; Ѕ частка приміщення (ванна) площею 1,3 м2; Ѕ частка приміщення (кухня) площею 4,25 м2; Ѕ частка приміщення (туалет) площею 0,55 м2; Ѕ частка приміщення (комора) площею 0,65 м2, - загальна площа приміщень складає 29,1 м2;

- другом співвласнику Ѕ частки, ОСОБА_2 , у користування надається частина квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: приміщення (житлова кімната) площею 10,3 м2; приміщення (житлова кімната) площею 11,4 м2; лоджія (приведена площа) площею 5,0 м2; Ѕ частка приміщення (коридор) площею 5,15 м2; Ѕ частка приміщення (ванна) площею 1,3 м2; Ѕ частка приміщення (кухня) площею 4,25 м2; Ѕ частка приміщення (туалет) площею 0,55 м2; Ѕ частка приміщення (комора) площею 0,65 м2, - загальна площа приміщень складає 38,6 м2.

При визначенні порядку користування спірною квартирою між співвласниками, суд бере до уваги запропонований позивачем варіант визначення порядку користування спірною квартирою, однак, в основу рішення щодо визначення порядку користування спірним нерухомим майном вважає за необхідне покласти наведений, згідно з висновком експерта № 1512 від 23.11.2021 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, варіант порядку користування спірним нерухомим майном, складений спеціалістом з урахуванням технічних характеристик нерухомого майна методом візуального огляду, фотографування, вимірювання можливих об`ємів будівельних робіт та за наданими матеріалами цивільної справи, співставлення з вимогами нормативних документів, який здебільше відповідає заявленим позовним вимогам ОСОБА_1 , з незначним відступом.

На думку суду, запропонований судовим експертом варіант користування спірним нерухомим майном враховує інтереси усіх співвласників та здебільшого відповідає порядку користування квартирою, який склався фактично.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визначення порядку користування житловим приміщенням підлягають частковому задоволенню. Позивачу ОСОБА_1 слід виділити в користування частину квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: ізольованої житлової кімнати площею 17,2 м2, Ѕ частки приміщення коридору площею 5,15 м2, Ѕ частки приміщення ванної кімнати площею 1,3 м2, Ѕ частки приміщення кухні площею 4,25 м2, Ѕ частки приміщення туалету площею 0,55 м2, Ѕ частки приміщення вбудованої шафи/комори площею 0,65 м2. Загальна площа приміщень, які слід виділити в користування позивача ОСОБА_1 , складає 29,1 м2. Відповідачу ОСОБА_2 слід виділити в користування частину квартири АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень: приміщення ізольованої житлової кімнати площею 10,3 м2, приміщення ізольованої житлової кімнати площею 11,4 м2, лоджію (приведена площа) площею 5,0 м2, Ѕ частки приміщення коридору площею 5,15 м2, Ѕ частки приміщення ванної кімнати площею 1,3 м2, Ѕ частки приміщення кухні площею 4,25 м2, Ѕ частки приміщення туалету площею 0,55 м2, Ѕ частки приміщення вбудованої шафи/комори площею 0,65 м2.. Загальна площа при приміщень, які слід виділити в користування відповідача ОСОБА_2 , складає 38,6 м2. Вказаний порядок користування спірною квартирою у цьому конкретному випадку відповідатиме справедливому балансу інтересів усіх співвласників нерухомого майна, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується заявлених позовних вимог ОСОБА_1 стосовно здійснення розділу особових рахунків по сплаті вартості комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , між нею та відповідачем, а також зобов`язання ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Цидило и К» укласти з позивачем окремі договори на надання житлово-комунальних послуг та відкрити на ім`я ОСОБА_1 окремі рахунки по оплаті вартості житлово-комунальних послуг, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані дві особи – позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

У відповідях ТОВ «Цидило и К» від 22.12.2021 року № 311 та ВО «Слов`янськтепломережа» від 29.12.2021 року № ТА-426 було повідомлено ОСОБА_1 , що здійснити розподіл особового рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , можливо лише за умови визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка має намір оформити рахунок на своє ім`я, або у разі визначення порядку користування квартирою.

Відповідно до ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.

Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З аналізу наданих суду відповідей комунальних підприємств, зокрема, ТОВ «Цидило и К» та ВО «Слов`янськтепломережа», вбачається, що відповідачі не відмовляли ОСОБА_1 у розділі особових рахунків та укладенні з нею окремих договорів на надання житлово-комунальних послуг, а лише повідомили, які саме відомості їм необхідні для вирішення вказаних питань.

А отже, позивачем не доведено, яким чином відповідачі ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», КП «Словміськводоканал», ТОВ «Цидило и К», АТ «НАК «Нафтогаз України», порушили її права.

Суд звертає увагу на передчасність вимог позивача в частині розподілу особових рахунків та зобов`язання відповідачів ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», КП «Словміськводоканал», ТОВ «Цидило и К», АТ «НАК «Нафтогаз України» укласти з ОСОБА_1 окремі договори на надання житлово-комунальних послуг, оскільки рішення суду про визначення порядку користування квартирою фактично є підставою для укладення із співвласниками окремих договорів щодо надання житлово-комунальних послуг.

На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про розділ особових рахунків на оплату вартості комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , між нею та відповідачкою ОСОБА_2 , зобов`язання відповідачів ОКП «ДТКЕ» в особі ВО «Слов`янськтепломережа», КП «Словміськводоканал», ТОВ «Цидило и К», АТ «НАК «Нафтогаз України» укласти з ОСОБА_1 окремі договори на надання житлово-комунальних послуг, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 135 від 14.09.2020 року, з огляду на що, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору, в розмірі 168,16 грн. В решті понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок останньої.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа», комунального підприємства Слов`янської міської ради Донецької області «Словміськводоканал», товариства з обмеженою відповідальністю «Цидило и К», акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про визначення порядку користування житловим приміщенням, здійснення розділу особових рахунків, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виділити в користування частину квартири АДРЕСА_1 , на загальну площу 29,1 м2, яка складається з наступних приміщень:

1) ізольованої житлової кімнати площею 17,2 м2;

2) Ѕ частки приміщення коридору площею 5,15 м2;

3) Ѕ частки приміщення ванної кімнати площею 1,3 м2;

4) Ѕ частки приміщення кухні площею 4,25 м2;

5) Ѕ частки приміщення туалету площею 0,55 м2;

6) Ѕ частки приміщення вбудованої шафи/комори площею 0,65 м2;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виділити в користування частину квартири АДРЕСА_1 , на загальну площу 38,6 м2, яка складається з наступних приміщень:

1) приміщення ізольованої житлової кімнати площею 10,3 м2;

2) приміщення ізольованої житлової кімнати площею 11,4 м2;

3) лоджію (приведена площа) площею 5,0 м2;

4) Ѕ частки приміщення коридору площею 5,15 м2;

5) Ѕ частки приміщення ванної кімнати площею 1,3 м2;

6) Ѕ частки приміщення кухні площею 4,25 м2;

7) Ѕ частки приміщення туалету площею 0,55 м2;

8) Ѕ частки приміщення вбудованої шафи/комори площею 0,65 м2..

В задоволенні решти частини заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 168,16 грн. (сто шістдесят вісім грн. 16 коп.)

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нардчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 20 січня 2022 року.

Суддя І.Ю. Фалін