Ухвала суду № 102647645, 12.01.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/282/22

Провадження № 1-кп/243/372/2022

У Х В А Л А

іменем України

12 січня 2022 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

за участю секретаря судового засідання Добродум Д.В.,

прокурора Костенка М.П.,

захисника адвоката Сазонової М. О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження № 12021052510001840 від 17.12.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, не одруженого, працюючого слюсарем ТОВ «Север-Авто», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2022 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 2 місяці, посилаючись на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

В судовому засіданні захисником Сазоновою М.О. було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Зазначене клопотання обґрунтоване не правильністю кваліфікації діяння, а саме дії обвинуваченого безпідставно кваліфіковано за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди. За відомостями сторони захисту збиток від вчинення кримінального правопорушення не перевищує 30 тисяч гривень.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника за відсутністю підстав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник потерпілий М`якота М.С. не прибув до зали судового засідання, надіслав суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання за його відсутністю.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд встановив наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч. 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Норми КПК України не містять визначення поняття «обґрунтованість підозри».

Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій, висновками експертів та іншими доказами, визнавши які достатніми, прокурором було складено обвинувальний акт та направлено до суду.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 раніше не судимий, працює, не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має. В той же час йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України, за яке чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років.

Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд не вбачає наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, хоча і матиме змогу здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків з метою спонукання їх до зміни своїх показань, однак така мета у обвинуваченого відсутня, що обумовлене визнанням ним своєї причетності до інкримінованого злочину.

Окрім того, прокурор у клопотанні послався на наявність ризику перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, однак не обґрунтував його. Суд враховує, що за змістом обвинувального акту стороною обвинувачення вказано на наявність щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, що унеможливлює наявність ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків, у зв`язку із відсутністю мети такого незаконного впливу як ухилення від кримінальної відповідальності.

Також суд не вбачає наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 вчинив некорисливий злочин, до того ж раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Розглядаючи клопотання захисника Сазонової М.О. про повернення обвинувального акту прокурору, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

За правилами ч. 1-3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого /прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство/; 3) анкетні відомості кожного потерпілого /прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство/; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті /частини статті/ закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта /у разі проведення експертизи під час досудового розслідування/; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Із дослідженого судом обвинувального акту слідує, що обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченому у вину. Цілком зрозумілою є інформація щодо кваліфікації діянь обвинуваченого, є достатні дані про його особу, наведений перелік доказів, які сторона обвинувачення вважає такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненому.

Правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведення його вини у вчиненому є наслідком судового розгляду після повного з`ясування обставин та перевірки їх доказами, і не є предметом підготовчого судового засідання та не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення прямої і грубої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Таких невідповідностей обвинувального акту у кримінальному провадженні суд не вбачає, тому клопотання захисника - адвоката Сазонової М.О. задоволенню не підлягає.

Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:

1) дана справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області;

2) справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні;

3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;

4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 197, 314, 331, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, прийняти до провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 січня 2022 року о 10-30 год. у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2.

Клопотання захисника Сазонової Марини Олександрівни про повернення обвинувального акту – залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту – задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 січня 2022 року по 12 березня 2022 року включно, заборонивши йому в період з 20 (двадцятої) години вечора до 06 (шостої) години ранку наступного дня залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

2) не відлучатися із м. Слов`янська без дозволу прокурора або суду.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків до нього буде застосовано більш суворий запобіжний захід.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на співробітників відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а контроль за його виконанням - на прокурора, який підтримує державне (публічне) обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали виготовлений 12.01.2022 о 12-45 год.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв