Ухвала суду № 102647428, 21.01.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/718/22

Провадження № 1-кс/638/262/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Щепіхіної В.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Рєзніка І.П.,

прокурора – Колодія М. М.,

слідчого - Мирошниченко О. В.,

захисника – Пацурковської О.М.

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Мирошниченко А. В., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Колодієм М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000130 від 20.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, з загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Мирошниченко А. В., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Колодієм М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що 20.01.2022 близько 19 годин 40 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, б. 134-Б, побачили припаркований автомобіль марки «Nisan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , та в них виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до вищевказаного автомобілю.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до сховища, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, згідно розподілених з ОСОБА_2 злочинних ролей, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, після того, як ОСОБА_2 розбив заздалегідь приготовленим свердлом заднє ліве скло автомобілю марки «Nisan Patrol», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 таємно викрав з салону вказаного автомобілю сумку фірми «Chiarugi» чорного кольору, в середині якої знаходився ноутбук марки «ASUS VivoBook», модель «К513Е», серійний номер «12MMAN0CV030012403», сірого кольору, зарядний пристрій з дротом чорного кольору до ноутбуку, мишка сірого кольору марки «logi М130», щоденник синього кольору, які належать потерпілому ОСОБА_3 .

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 60000 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

20.01.2022 року о 19 год. 45 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою:

АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

21.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Суми, громадянин України, з загальною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Причетність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, постановами про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, протоколами огляду предмета, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколами допиту свідків, протоколом огляду відеозапису, протоколом допиту потерпілого.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою орган досудового розслідування вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий умисний злочин, усвідомлюючи міру покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінального покарання, яке передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У зв`язку з цим слідчий вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали вказане клопотання, просили суд його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Підозрюваний у судовому засіданні просив суд застосувати більш м`який запобіжний західу вигляді цілодобового арешту, зазначивши, що може вказати адресу, де він буде проживати.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Під час розгляду даного клопотання судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12022221200000130 від 20.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

21.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, як то запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до ч.2 ст.1, ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї (надалі Конвенція) є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Стаття 17 Закону України N° 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Положеннями ст. ст. 5, 18 Конвенції передбачено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Згідно Постанови N 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" визначений термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема: свідченнями потерпілого ОСОБА_3 , допитами свідків, протоколами огляду предмета та місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З досліджених вищевказаних доказів вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є обґрунтованою.

В судовому засіданні прокурор достатньо обгрунтував наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. А саме тим, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Санкція статті, якою передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, що йому інкримінується, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Враховуючи те, що підозрюваний не одружений, на утриманні дітей не має, джерела законного отримання доходів та постійного місця роботи не має, зареєстрований та проживає в м. Суми, існує імовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання може переховуватися від суду та органу досудового розслідування та може вчинити інший злочин, на що також вказує те, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, судимість погашена в силу ст.89 КПК України. У сукупності всі ці обставини є суттєвими в контексті ст. 177 КПК України, які можуть сприяти ухиленню від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв`язків, місце проживання та реєстрації підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, ризик переховування від суду та вчинення іншого злочину суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи фактичні обставини та вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного вище кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу підозрюваного ОСОБА_1 , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваним та його захисником під час розгляду даного клопотання не наведено доводів та не надано належних доказів, що свідчать про необґрунтованість пред`явленої підозри та наявність підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, оцінивши всі ризики вважає за можливе визначити розмір застави для підозрюваного, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 143 580 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Мирошниченко А. В., погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області Колодієм М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000130 від 20.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів до 20 березня 2022 року 19 години 45 хвилин включно.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 20 січня 2022 року з 19 год. 45 хв.

Визначити суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 143 580 грн., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі №638/2508/21 від__, за (ПІБ)_______(Дзержинський районний суд м.Харкова).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022221200000130 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державої установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_1 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя В.В. Щепіхіна