Ухвала суду № 102647207, 11.01.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/195/20

Провадження № 4-с/242/5/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі судового засідання Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) Коваль Л.І.; заінтересована особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Селидівського міського суду Донецької області зі скаргою на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) Коваль Л.І. про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. У обґрунтування своєї скарги зазначила, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Печерського району м.Києва знаходиться виконавче провадження № АСВП: 62410861 про стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по трудовому спору. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 серпня 2020 року, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного суду від 03.02.2021 року, замінено сторону боржника у виконавчому листі з ДП «Донецька залізниця» на АТ «Українська залізниця».20 жовтня 2020 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № АСВП: 62410861, яка надіслана була їй на електронну адресу 7 грудня 2020 року. Вважає вказану постанову незаконною і такою, яка підлягає скасуванню, оскільки новим боржником у виконавчому листі є АТ «Українська залізниця», минулий боржник ДП «Донецька залізниця» вибув. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладенні у рішенні від 16.06.2020 року по справі № 910/5953/17, визначено, що для цілей виконання рішення суду у виконавчому провадженні – АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця». Часткове правонаступництво або правонаступництво із застереженнями або відстроченнями у часі не допускається і є незаконним. АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», а не після закінчення проведення інвентаризації майна ДП «Донецька залізниця». Вважає необґрунтованим посилання державного виконавця на мораторій на виконання частини судових рішень про стягнення з АТ «Укрзалізниця». У зв`язку з чим, просить скасувати постанову державного виконавця від 20.10.2020 року про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні(№ АСВП: 62410861) та зобов`язати державного виконавця вжити заходи по виконанню виконавчого документу у виконавчому провадженні (№ АСВП: 62410861).

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 09.03.2021 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.05.2021 року залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи – Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Скаржник – ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 надала заяву, в якій просить розглянути скаргу в її відсутності.

Державний виконавець Печерського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Надав відзив на скаргу, в якому зазначив, що на виконанні у Печерському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) знаходиться виконавче провадження № 62410861 з примусового виконання виконавчого листа Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/195/20 від 29.05.2020 року про стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій та не виплаченій заробітній платі з лютого 2016 року по травень 2016 року у розмірі 23861 грн. 66 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 11 січня 2020 року, тобто по день підписання позовної заяви у розмірі 279 877 грн. 57 коп. Ухвалою суду від 20.08.2020 року по справі замінено сторону боржника у виконавчому провадженні з ДП «Донецька залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця». 15.10.2020 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. 20.10.2020 року, керуючись п.11 ч.1 ст.34, ст..35 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Вважає, що скарга ОСОБА_1 законодавчо необґрунтована, не підтверджена належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим, просить у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Заінтересована особа - представник АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення на скаргу, в якому зазначив, що АТ «Укрзалізниця» не погоджується зі скаргою ОСОБА_1 та вважає дії державного виконавця Печерського районного ВДВС у місті Києві правомірними та такими, що вчинені у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки боржником за виконавчим документом є АТ «Українська залізниця», а зобов`язання, за якими має відповідати останнє, є зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», майно якого розміщене на території проведення антитерористичних операцій, виконавче провадження повинно бути зупинене на підставі п.10-1 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві, зупиняючи вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області по цивільній справі № 242/195/20 діяв відповідно до приписів законодавства, норми якого мають імперативний характер, тому постанова державного виконавця про зупинення виконавчих дій не може бути визнана незаконною. Крім того, запроваджений законодавчими актами мораторій не порушує конституційної вимоги обов`язковості судових рішень, носить тимчасовий характер, не скасовує судові рішення, а тому, не суперечить положенням ст..129 Конституції України. У зв`язку з чим, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, виходячи з вимог ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12.03.2020 року стягнуто з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій та невиплаченій заробітній платі з лютого 2016 року по травень 2016 року у розмірі 23 861 грн. 66 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 11 січня 2020 року, тобто по день підписання позовної заяви, у розмірі 279 877 грн. 57 коп., а також судовий збір у розмірі 3 251 грн. 88 коп.

На виконання зазначеного рішення Селидівським міським судом Донецької області 29.05.2020 року видано виконавчий лист.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.08.2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Державне підприємство «Донецька залізниця» на його правонаступника Акціонерне товариство «Українська залізниця» по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 29.05.2020 року Селидівським міським судом Донецької області у справі № 242/195/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Постановою Донецького апеляційного суду від 03 лютого 2021 року ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 20.08.2020 року залишено без змін.

Згідно постанови начальника відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) від 25.06.2020 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 242/195/20, виданим 29.05.2020 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі з лютого 2016 року по травень 2016 року у розмірі 23 861 грн. 66 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 11 січня 2020 року, тобто по день підписання позовної заяви, у розмірі 279 877 грн. 57 коп., а також судового збору у розмірі 3 251 грн. 88 коп.

Згідно постанови в.о. начальника відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) від 23.09.2020 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника Державне підприємство «Донецька залізниця» на його правонаступника Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Згідно постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) від 20.10.2020 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання за виконавчим листом № 242/195/20, виданим 29.05.2020 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі з лютого 2016 року по травень 2016 року у розмірі 23 861 грн. 66 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 11 січня 2020 року, тобто по день підписання позовної заяви, у розмірі 279 877 грн. 57 коп., а також судового збору у розмірі 3 251 грн. 88 коп.

З листа заступника начальника Центрального міжрегіонального управління – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві від 05.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зверталась 09.10.2020 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві, на що їй було надано відповідь, що згідно інформації, наданої Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) встановлено, що до Відділу на виконання із Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) надійшли матеріали виконавчого провадження № 62410861 з примусового виконання наказу Селидівського міського суду Донецької області № 242/195/20 від 29.05.2020 про стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі з лютого 2016 по травень 2016 у розмірі 23861,66 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 по 11 січня 2020, тобто по день підписання позовної заяви, у розмірі 279844,57 грн. 20.10.2020 року державним виконавцем, керуючись п.11 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження. Подальше виконання рішення суду буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця від час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №735 АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Враховуючи, що відповідно до частини 6 статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Крім того, пунктами 5-1, 5-2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону про особливості утворення Укрзалізниці зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1787-VIII від 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» та № 2604-VIII від 18 жовтня 2018 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», встановлено, що до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Ці норми також свідчать про перехід майна (прав та обов`язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до АТ «Укрзалізниця. Якщо вважати, що обов`язки таких підприємств не перейшли до АТ «Укрзалізниця», то введення мораторію позбавлене юридичного змісту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17.

Виходячи з наведеного, діями державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. по ВП №62410861 порушено права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки, всі зобов`язання, що виникли після 21.10.2015 р. є зобов`язаннями не підприємств залізничного транспорту, а безпосередньо АТ «Укрзалізниця», і в цьому випадку відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 11 ч. 1 ст.34 закону України «Про виконавче провадження».

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності необхідної для здійснення стягнення по виконавчому листу інформації, у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний зробити всі дії, які направлені на захист інтересів стягувача та має можливість отримати вказану інформацію самостійно, шляхом направлення безоплатних запитів на адреси державних органів для отримання зазначеної конфіденційної інформації. Однак відповідних дій державний виконавець не виконав.

На підставі наведеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про зупинення вчинення виконавчих дій, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Тому, судові витрати, понесені при розгляді справи, необхідно віднести на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

Керуючись ст.ст.448, 450-452, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) Коваль Л.І.; заінтересована особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. від 20.10.2020 року про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 62410861.

Зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л.І. провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа Селидівського міського суду Донецької області №242/195/20 від 29.05.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя І.М.Владимирська