Вирок № 102645959, 17.01.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/3318/17

Провадження номер 1-кп/237/124/22

ВИРОК

Іменем України

17.01.2022 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Приходько В.А.,

при секретарі Мазур М.С.,

за участю прокурорів Хробостюк М.П., Шинкаренко Є.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Сацюк В.В.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050690001333 від 10.10.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Батор МНР, громадянина України, білоруса, не працюючого, раніше судимого 04.03.2004 року Апеляційним судом Харьківської області за п.п. 1,4,6,12 ч.2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавленя волі строком на 15 років з конфіскацією майна ( 08.06.2004 року ухвалою Верховного суду України виключено п.4, ч.2 ст. 115 КК України) - звільнився умовно-достроково 25.05.2014 року на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 16.05.2014 року, невідбутий строк 3 роки 8 місяців 3 дні), зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 органами досудового розслідування пред`явлене обвинувачення в тому, що у березні 2016 року, більш точну дату під час проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 звернувся до першого заступника керівника військової-цивільної адміністрації м. Мар`їнка Донецької області ОСОБА_3 з метою отримання дозволу на демонтаж обладнання автомобільної заправної станції (далі-АЗС), на що отримав від останнього відповідь про те, що необхідно надати документи на право власності на АЗС, обладнання якої він пропонує демонтувати. У подальшому, у вересні 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до першого заступника керівника військово-цивільної адміністрації м. Мар`їнка Донецької області ОСОБА_3 , разом з раніше знайомою громадянкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка будучи директором ТОВ ДОНТОРГ Код ЄДРПОУ 31184611, надала останньому документи на право власності на земельну ділянку та на обладнання АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання дозволу на демонтаж обладнання вказаної АЗС, у зв`язку з проведенням бойових дій та знаходження АЗС поблизу зони розмежування. У подальшому, в період часу з кінця вересня 2016 року по початок жовтня 2016 року, більш точної дата в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , звернувся до раніше знайомого мешканця м. Курахове Донецької області громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою залучення робітників для здійснення демонтажу АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 .

Далі, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 після проведення демонтажу АЗС за вказаною адресою, здійснити викрадення обладнання АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на що останній надав свою згоду. Згідно з розробленим ОСОБА_5 планом, пов`язаним з таємним викраденням чужого майна у великих розмірах, останній повинен був підшукати робітників, які здійснять демонтаж обладнання з АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , підшукати спеціальну транспортну техніку для завантаження та розвантаження викраденого обладнання та визначення місце подальшого збуту металевих конструкцій з території вказаної АЗС, а ОСОБА_1 у свою чергу, повинен був, у разі необхідності, надати документи на право власності на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , представитися робітникам директором АЗС, де планувалось здійснення викрадення чужого майна, здійснювати керівництво діями робітників під час здійснення демонтажу обладнання, знайти місце схову викраденого обладнання. Так, у подальшому, ОСОБА_5 , погодивши вказаний злочинний план з ОСОБА_1 , підшукав водія вантажного автокрану КРАЗ КС 55712 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який повинен був здійснити завантаження та розвантаження викраденого обладнання, водія вантажного автомобілю DAF ОСОБА_7 , який повинен був перевезти демонтоване обладнання, робітників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які повинні були здійснити демонтаж обладнання з території двох АЗС за адресою: АДРЕСА_2 та 38.

Далі, в період часу з кінця вересня 2016 року по початок жовтня 2016 року, більш точна дата в ході проведення досудового слідства не встановлена, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за ч.4 ст. 187 КК України, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, діючи умисно, у період умовно- дострокового звільнення, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, представився директором АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить громадянину

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , керував діями вказаних робітників під час викрадення обладнання на АЗС за вказаною адресою, а саме під керівництвом останнього та ОСОБА_5 , було здійснено викрадення чужого майна у великих розмірах, а саме: колонка для відпустки скрапленого газу "Шельф 100-І LPG" зав.№4935 дата випуску 03.11.2008 року вартістю 59076 гривень 56 копійок, ємність наземна зав.№30322 виготовлена в 2008 році на Восточночешском заводі газового обладнання (робочий тиск 1,56 МПа, пробний тиск випробовування 1,23 МПа, розрахунковий тиск 1,56 МПа найменування робочого середовища пропан бутан, місткість 4,85 м2, наповнення 85% мін/макс робоча температура -30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна маса наповненої середи 2230 кг) вартістю 63154 гривень 40 копійок, ємність наземна зав.№ 30325 виготовлена в 2008 році на Восточночешском заводі газового обладнання ( робочий тиск 1,56 МПа, пробний тиск випробовування 2,23 МПа, розрахунковий тиск 1,56 МПа, найменування робочого середовища пропан бутан, місткість 4,85 м2, наповнення 85%, мін/макс робоча температура -30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна маса наповненої середи 2230 кг) вартістю 63154 гривень 40 копійок, газ Пропан , який знаходився у двох виказаних ємностях загальним об`ємом 9700 літрів за ціною 8 гривень 90 копійок за 1 літр загальною вартістю 103596 гривень, завдав матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 288981 гривень 36 копійок, після чого разом з ОСОБА_5 розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав частково, однак не визнав цивільний позов взагалі, оскільки матеріальної чи будь якої іншої вигоди не отримав. Суду пояснив, що на початку осені 2016 року, йому стало відомо, що з території автозаправочної станції (далі АЗС), яка належить ТОВ «ДОНТОРГ», засновником і володільцем якого є ОСОБА_4 , були викрадені колонки для заправки газом. З ОСОБА_4 , на той час, він перебував у цивільному шлюбі тому знаходився у довірливих відносинах. З цього приводу головним бухгалтером ТОВ

«ДОНТОРГ» ОСОБА_11 та ОСОБА_4 ,була подана заява про скоєння зазначеного кримінального правопорушення до поліції. З метою недопущення подальшого розкрадання майна, яке залишалося на території вказаної АЗС, ОСОБА_4 було прийнято рішення про його перевезення в безпечне місце, тому що вказані події відбувалися під час бойових дій в зоні АТО в місті Мар`їнка. Організацію перевезення майна було доручено йому на підставі усної вказівки останньої. З цією метою ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ним самим, до військово-цивільної адміністрації (далі ВЦА) міста Мар`їнка, а саме керівнику ВЦА, було надано підтверджуючі право власності документи на майно, яке знаходилося на території заправки, яка належить ОСОБА_4 . Хто саме передавав документи керівнику ВЦА він не пам`ятає. Інших документів останньому не надавалося. Далі керівником ВЦА, було надано дозвіл на вчинення зазначених дій, а саме демонтажу АЗС, яка належала ТОВ «ДОНТОРГ». Оскільки в нього такого досвіду не було, то він звернувся до ОСОБА_5 , якого він раніше ніколи не знав і якого йому порекомендували як професіонала, на той час в нього було підприємство, яке займалось прийомом металобрухту, в нього було необхідне обладнання та працівники, а також він забезпечував вантажні автомобілі. ОСОБА_12 надав вантажний автомобіль із причепом, марку якого він не пам`ятає, та робітників для виконання робіт по демонтажу та перевезенню майна, яке знаходилось на АЗС. Самим демонтажем та перевезенням майна вони займалися 3 дні. У перший день проведення демонтажу та завантаження ємностей та іншого обладнання із заправки ОСОБА_4 , до нього підійшов ОСОБА_12 та запитав, чи знає він власника сусідньої АЗС. Він відповів, що не знає. Наступного дня ОСОБА_13 імітував розмову по телефону із власником сусідньої заправки - ОСОБА_14 , та повідомив його, що ОСОБА_14 просить їх демонтувати обладнання АЗС, яка належить

останньому, бо сам він знаходиться на непідконтрольній території (ДНР), при цьому ОСОБА_12 дав йому телефон, де в процесі розмови невідомий чоловічий голос, який представився ОСОБА_14 , надав згоду на демонтаж сусідньої автозаправки. Далі вони продовжили виконання робіт по демонтажу та перевезенню майна із АЗС, яке належало ОСОБА_4 . Частину майна із заправки ТОВ «ДОНТОРГ» було перевезено до міста Гірник, за місцем мешкання його та ОСОБА_4 , ємність для зберігання газу була перевезена на територію теплиці в місто Курахове, а три ємності для зберігання бензину та інші металеві вироби, за вказівкою ОСОБА_4 були відвезені та реалізовані на пункт прийому металобрухту ОСОБА_5 , у зв`язку із їх непридатним для використання станом, так як вони були пошкоджені внаслідок обстрілів. Супроводженням ємностей, які були демонтована із АЗС ОСОБА_4 , займалися він та ОСОБА_11 . В останній, третій день перевезення майна із заправки ТОВ «Донторг», яка належить ОСОБА_4 , робітники ОСОБА_5 , приблизно за 2-4 години також демонтували та завантажили у вантажний автомобіль обладнання сусідньої автозаправочної станції, яка належала ОСОБА_14 , а саме - колонку для заправки газом, дві ємності для зберігання газу та металевий навіс із них. Ці події, на той час у нього не викликали ніякої підозри, оскільки він був присутній під час телефонної розмови ОСОБА_13 з чоловіком, який представився власником зазначеної АЗС, а сам він з власником другої АЗС знайомий не був. Сам він у демонтажі другої заправки ніякої участі не приймав, а займався лише майном ОСОБА_4 . Далі йому відомо, що все демонтоване майно із АЗС ОСОБА_14 було перевезено до міста Курахове. Супроводженням вказаного вантажу займалися він та ОСОБА_15 , при цьому кожен з них їхали на своїх автомобілях окремо і його особисто цікавило лише майно ОСОБА_4 , яке також в той час перевозилося на вантажному автомобілі. ОСОБА_16 для заправки газом та металевий навіс ОСОБА_15 одразу забрав собі, а ємності для зберігання газу ОСОБА_15 попросив поставити разом з нашими ємностями, він не пам ятає, з ким домовлялися про те, щоб ємності були на території м. Курахове. Ємності з АЗС Донторг, які були пошкоджені та пробиті снарядами, їх здали на металобрухт за вказівкою ОСОБА_4 . Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_5 розпилив другу АЗС без дозволу і все присвоїв собі, частину собі на прийом металобрухту, а частину відвіз на теплицю. З цивільним позовом, який подав потерпілий ОСОБА_2 до нього, не згоден, оскільки майно його не привласнював. Частковість своєї вини вбачає в тому, що довірився ОСОБА_13 .

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він є засновником ПП «Газ Ленд», директором якого є ОСОБА_17 . 07.10.2016 року йому зателефонувала колишня співробітниця вказаної компанії - ОСОБА_18 та повідомила, що на автозаправочній станції за адресою АДРЕСА_3 , яка належить вказаному підприємству, відсутнє обладнання. Зазначив, що вказана АЗС на той момент була в законсервованому стані у зв`язку із початком бойових дій на сході України. Обладнання заправки було обкладено мішками із піском з метою його збереження від потрапляння бойових снарядів. На це він повідомив ОСОБА_18 про те, що ніяких дій по демонтажу обладнання вказаної заправки не вчиняв. Зрозумівши, що автозаправочний комплекс викрали, він 09.10.2016 року прибув до міста Мар`їнка, для того, щоб розібратися у вказаній ситуації. По приїзду ОСОБА_2 побачив, що на території де раніше розташовувалася його АЗС, відсутнє все обладнання останньої та інші металеві вироби, а саме: колонка для відпуску скрапленого газу -

«Шельф 100-1 LPG», дві наземні ємності об`ємом 4, 85 куб.м. кожна для зберігання газу, металевий тіньовий навіс та інші металеві вироби. Крім цього на час викрадення ємностей для зберігання газу, в них знаходився газ «Пропан», загальним об`ємом 9700 літрів. Після цього він подав заяву до поліції за фактом скоєння крадіжки його майна. Далі повернувся до міста Києва за своїм постійним місцем мешкання. Через деякий час, а саме 10.10.2016 року, йому на мобільний телефон подзвонив знайомий, а саме ОСОБА_19 , який

працює головним інженером на АЗС «Енергія» в місті Курахове, та повідомив, що на територію зазначеної АЗС прийшов чоловік та поцікавився чи може хтось допомогти здійснити злив газу із ємностей для зберігання газу. Зі слів співрозмовника, зазначені ємності знаходилися в місті Курахове. Це викликало його підозри, після чого він винайняв оператора із безпілотним літальним апаратом (квадрокоптером), та 13.10.2016 року, разом з останнім прибув до міста Курахове з метою знайти вказані ємності на території міста Курахове за допомогою аерозйомки. В той же день, він разом із оператором та співробітником поліції, почали обліт території, яка знаходиться поряд із Курахівською ТЕС. Із другої спроби, вони помітили на території теплиць міста Курахове, розташування ємностей для зберігання скрапленого газу. Далі вони відразу прибули на зазначене місце, та виявили там чотири зазначені ємності. Серед них були ємності з його АЗС. Їх він упізнав за серійними номерами та по зовнішньому вигляду. У вказаних ємностях на той час знаходився скраплений газ. Тоді він припустив, що дві інші ємності для зберігання газу, належать ОСОБА_4 - володільцю сусідньої АЗС в місті Мар`їнка, тому що при огляді своєї автозаправочної станції, він також візуально помітив відсутність заправочних модулів та ємностей на території АЗС останньої. При цьому, про вказані події він ОСОБА_4 не повідомляв, хоча знав її особисто. Також в судовому засіданні потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень матеріальної шкоди, обґрунтував це тим, що на досудовому слідстві не було враховано марки та моделі викраденого обладнання, а також розмір витрат на виконання робіт по зведенню АЗС, крім цього в розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень моральної шкоди, обґрунтувавши це тим, що зазначені події завдали йому моральних страждань у зв`язку із тим, що він втратив єдине джерело доходу у вигляді вигоди з реалізації палива, при цьому, на даний час його сім`я відчуває матеріальні труднощі та позбавлена коштів для нормальної та звичної для них життєдіяльності.

В межах кримінального провадження до початку судового розгляду, потерпілим ОСОБА_20 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Потерпілий ОСОБА_20 з посиланням на ст. 1166, 1167, 23 ЦК України просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь матеріальні збитки у розмірі 3 000 000 грн. (три мільйони гривень) та моральну шкоду в розмірі 700 000 грн. (сімсот тисяч гривень).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2009 року, вид. на підставі рішення виконкому Мар`їнської міської ради від 29.04.2009 року

№87, об`єкт (автомобільний газозаправлювальний пункт) власником якого є "ТК ГАЗ- ЛЕНД" приватне підприємство, знаходиться за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, м.Мар`їнка, вул. Петровського, 38, до якого належить: операторна загальною площею 16,8 кв.м, основною площею 12,9 кв.м,А1;навіс,Б1; ємності під АГЗП,В1; фундамент під АГН-колонки,д; фундамент під рекламу стелу,е; вигріб,г;замощення, І,ІІ. (а. с. 64 том 2).

Право власності підтверджується витягом РКП " Мар`їнське БТІ " №22681397 від 08.05.2009 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно і власником є ПП «ТК ГАЗ-ЛЕНД». Також додається копія технічного паспорту на автомобільний газозаправочний пункт за адресою вул. Петровського, 38 м. Мар`їнка.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи приватного підприємства "ТК ГАЗ-Ленд" серія А00,№ 308789 від 16.06.2005 року, код ЄДРПОУ 33621243.

Відповідно до Статуту приватного підприємства «ТК ГАЗ-Ленд» засновником є ОСОБА_2 (том 2 а.с. 63).

Також в матеріалах справи містяться документа на колонку для відпуску зниженого газу «Шельф» (том 2 а. с. 71), «паспорт сосуда, работающего под. давленим»

№ 30322 (том 2 а. с. 75), «паспорт сосуда, работающего под. давленим» № 30325 (том 2 а. с. 77), інформація стосовно ПП ТК ГАЗ-ЛЕНД (том 2 а. с. 79).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.10.2016 року, старшим слідчим СВ Мар`їнського ВП, прізвище якого не зазначено, проведено огляд місця події за участю керуючого ОСОБА_21 на території ПП "Шемет", що розташоване за адресою: м. Курахове, пр. Запорізький 2к, де встановлено, що в`їзд на територію здійснюється через двосторонні ворота (блакитного кольору). З лівої сторони відносно входу знаходяться чотири ємності білого кольору, які з однієї сторони прикриті зламаними гілками дерев, частково прикриті непрозорою плівкою білого кольору, вказана плівка зафіксована в деяких місцях. При детальному огляді встановлено, що на боковій поверхні фарбою червоного кольору нанесено горизонтальну смугу з надписом "пропан-вогненебезпечно". На боковій(тильній) поверхні ємностей знаходяться металеві таблички сріблястого кольору з буквами та цифрами, на одній із них зазначено заводський номер 30325 та заводській номер 30322.

Далі в протоколі зазначено, що були вилучені ємкості металеві білого кольору. А на аркуші справи №90 (том 2) міститься розписка агронома ПП «Шемет» ОСОБА_22 те, що він зобов`язується зберегти в цілості та схоронності ввірене йому майно, а саме 4 бочки.

Також в протоколі огляду місця події зазначено, що застосовувався фотоапарат. Але фото таблиця, яка б стосувалась огляду вказаного місця події, до протоколу не додана. Натомість суду надано роздруківку з мережі Інтернет, на якій зображені ємності із зазначенням назви сайту.

Згідно протоколу огляду від 13.03.2017 року, проведено огляд на території ПП "Шемет" за адресою: м. Курахове, пр. Запорізький 2а. З лівого боку перед адміністративною будівлею виявлено чотири металеві ємності білого кольору. Під час проведення огляду встановлено, що на двох ємностях є металеві таблички прямокутної форми з технічними характеристиками у вигляді: наземна зав. №30322 виготовлена в 2008 році на Восточночешском заводі газового обладнання (робочий тиск 1,56 МПа, пробний тиск випробовування 2,23 МПа,розрахунковий тиск 1,56 МПа, найменування робочого середовища пропан бутан,місткість 4,86 м3,наповнення 85%,мін.макс робоча температура

-30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна маса наповненої середи 2230 кг. На другому сосуді встановлено: наземна зав. №30325 виготовлена в 2008 році на Восточночешском заводі газового обладнання( робочий тиск 1,56 МПа,пробний тиск випробовування 2,23 МПа,розрахунковий тиск 1,56 МПа, найменування робочого середовища пропан бутан,місткість 4,86 м3,наповнення 85%,мін.макс робоча температура

-30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна маса наповненої середи 2230 кг. На другому сосуді є серійний номер у вигляді 30325, а також надпис у вигляді «пропан вогненебезпечно». При візуальному вигляді зазначених двох ємностей видимих пошкоджень не виявлено. Ємності не вилучались і залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_4 .( т.2,а.с.101).

До протоколу огляду долучена фото таблиця (том 2 а. с. 94-100), яка була досліджена в судовому засіданні.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14 червня 2017 року дві ємності наземні №30322 та №30325 долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів та залишено на зберіганні у ОСОБА_22 .

Згідно звіту про експертну оцінку майна, яка була призначена постановою про залучення спеціаліста у кримінальному провадженні та призначення експертної оцінки вартості майна від 17.06.2017р. (том 2 а. с. 113), колонка для відпустки скрапленого газу Шельф 101-1 LPG №4935 дата випуску 03.11.2008р.,загальна ринкова вартість без ПДВ 49 230,47 грн., ємність наземна №30325 виробник Восточночешский завод (робочий тиск 1,56 МПа, пробний тиск випробовування 1,23 МПа, розрахунковий тиск 1,56 МПа найменування робочого середовища пропан бутан, місткість 4,85 м2, наповнення 85% мін/макс робоча температура -30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна

маса наповненої середи 2230 кг) загальна ринкова вартість без ПДВ 52 628,67 грн., ємність наземна №30322 виробник Восточночешский завод (робочий тиск 1,56 МПа, пробний тиск випробовування 1,23 МПа, розрахунковий тиск 1,56 МПа найменування робочого середовища пропан бутан, місткість 4,85 м2, наповнення 85% мін/макс робоча температура -30/+40 градусів, маса пустого сосуду 870 кг, максимальна маса наповненої середи 2230 кг) загальна ринкова вартість 52 628,67 грн., газ "Пропан" - 9700 л. загальна ринкова вартість без ПДВ 86330,00 грн. Ринкова вартість майна станом на 01.10.2016 рік становить 240 817(двісті сорок тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 81 коп. без ПДВ (т.2,а.с.103-112).

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні надала пояснення, що вона є засновником ТОВ «ДОНТОРГ» у володінні якого знаходилася автозаправочна станція по вулиці Петровського міста Мар`їнка. У зв`язку із тим, що юридична адреса на той момент зазначеного ТОВ знаходилася у місті Донецьку, який вже був окупований, та вона там проживала і постійно перебувала, періодично виїжджаючи на контрольовану територію для перевірки цілісності майна та в інших робочих справах. Восени 2016 року вона разом із директором ТОВ «ДОНТОРГ» - ОСОБА_11 проїжджали повз вищевказаної АЗС та помітили, що з її території викрадено колонку для відпуску скрапленого газу. Крім цього, вже було підготовлено демонтаж ємностей для зберігання газу. Додала, що на вказаний момент інше майно, а саме три ємності для зберігання бензину були пошкоджені внаслідок артилерійського обстрілу, крім цього, також було пошкоджено інше майно, яке знаходилося на території АЗС, окрім ємностей для зберігання скрапленого газу. З цього приводу вона та ОСОБА_11 звернулися до поліції в місті Курахове. Далі нею було прийнято рішення про демонтаж та вивіз всього майна із вказаної території заправки. З цією метою вона надала усні вказівки ОСОБА_1 , з яким на той момент перебувала у цивільному шлюбі. Ніяких трудових відносин між ними не було. Сам ОСОБА_1 на той час мешкав на не окупованій території, а саме у місті Харкові, тому мав можливість це зробити. Для реалізації вказаних задумів, вони звернулися до військово-цивільної адміністрації (далі ВЦА) в м. Мар`їнка, а саме до керівника ВЦА - ОСОБА_3 . Останній повідомив, що для отримання дозволу їм потрібно надати до ВЦА документи, які підтверджують право власності на майно, яке вона збирається демонтувати та вивезти. При цьому вона повідомила ОСОБА_3 , що із вказаної території вже викрадено колонку для відпуску скрапленого газу, на що останній повідомив, що її забрали невідомі йому люди, які назвалися власниками їх АЗС та надали підтверджуючі це документи. Після цього, нею, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 керівнику ВЦА було надано документи, які підтверджують право власності і останній надав дозвіл на демонтаж та вивіз її обладнання з території АЗС, при цьому, про це був складений письмовий акт. Самі документи ( оригінали та копії) готувала ОСОБА_11 . Зберігалися вони на той час в офісі в місті Донецьку, що належав їй. Далі процесом демонтажу, перевезенням майна та реалізацією пошкодженого майна, за її усним проханням займався ОСОБА_1 . Останній у свою чергу для цього звернувся до чоловіка на ім`я ОСОБА_15 , який був мешканцем міста Курахове та займався прийманням металобрухту на території вказаного міста. Цю інформацію вона знає зі слів ОСОБА_1 , так як ніколи не бачила і не розмовляла з ОСОБА_12 . Сама вона увесь цей час знаходилась у місті Донецьку. Далі, після демонтажу, вцілілі ємності для зберігання скрапленого газу були перевезені до міста Курахове на територію теплиць. Наскільки їй відомо, цю територію ОСОБА_1 порекомендував ОСОБА_13 , оскільки ОСОБА_13 місцевий житель, а Адаміч в цій місцевості вперше. Інше майно, яке було пошкоджено внаслідок обстрілу, а саме металеві ємності для зберігання бензину та інші металеві вироби, були реалізовані на пункті металобрухту, яке належало ОСОБА_12 в рахунок оплати робіт за демонтаж та перевезення вцілілих ємностей для зберігання газу. Чи були якісь ще кошти, які б

ОСОБА_12 передавав ОСОБА_1 вона не знає. За результати виконання її усного вищевказаного прохання ОСОБА_1 доповів по телефону. Потім від працівників поліції вона дізналась, що було викрадене майно сусідньої заправки і звинувачують в цьому ОСОБА_1 . Сам ОСОБА_1 нічого їй про це не розповідав. Потерпілого ОСОБА_2 вона ніколи раніше не бачила, хоча розмовляла з ним кілька разів по телефону із робочих питань.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що на даний час працює на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Покровської районної державної адміністрації. В період часу із 04.2014 року до 30.07.2019 року, вона займала посаду директора ТОВ «ДОНТОРГ», засновником якого була ОСОБА_4 , хто ще був співзасновником ТОВ вона не пам`ятає. В її посадові обов`язки входило облікова діяльність підприємства та документальне і фінансове забезпечення діяльності ТОВ. Восени, рік не пам`ятає, вона разом із ОСОБА_4 поверталася із м. Донецьк. Проїжджаючи повз АЗС, яке належало ТОВ «ДОНТОРГ», вони побачили демонтовані ємності для відпуску скрапленого газу, які були підготовлені для викрадення. Автоматичних колонок (модулів) для заправки, на території заправки вже не було. Ємності для зберігання бензину були пошкоджені внаслідок обстрілів, але знаходились на місці. Зазначену АЗС, ТОВ «ДОНТОРГ» здавало в оренду ФОП « ОСОБА_24 » із 2007 року, сам договір оренди вона не підписувала, та не знає на який проміжок часу він був укладений, у зв`язку із тим, що на той час не була директором. Орендну плату за АЗС, в період часу її діяльності на посаді директора, ФОП «Оріон» на рахунки ТОВ «ДОНТОРГ» не перераховував, з причини початку бойових дій в місті Мар`їнка. По прибуттю до території АЗС, вони спробували зайти туди, але в цей час під`їхали раніше не знайомі їм особи у військовій формі, та попросили їх видалитися з території заправки, мотивуючи це безпековими чинниками. Наскільки їй відомо, поряд із вказаною АЗС знаходилась автозаправка, яка належить ОСОБА_2 , на її стан вона уваги не звертала. Далі вони разом із ОСОБА_4 , за даним фактом звернулися до поліції, заявником виступила вона як директор ТОВ, після чого попрямували до військово-цивільної адміністрації м. Мар`їнка, щоб домовитися про вивіз обладнання із території АЗС, з метою недопущення його подальшого викрадення. У військово-цивільній адміністрації вони зустрілися із комендантом, який повідомив їм про те, що для вирішення цього питання вони повинні надати документи які підтверджують право власності на вказану АЗС та обладнання. На їх питання, куди зникли автозаправочні колонки разом із електронікою до них, комендант відповів що їх забрали невідомі йому люди, які надали підтверджуючі документи. Після цього вона разом із ОСОБА_4 привезла вказані комендантом документи, на що останній зазначив, що вони можуть у визначений день та час забрати своє обладнання. День та час вивозу було призначено із міркувань нашої безпеки. Дозвіл коменданта був наданий в усній формі. Чи був присутній при обговоренні вказаного питання ОСОБА_1 , вона не пам`ятає. ОСОБА_11 зазначила, що в її обов`язки входило займатись виключно документальним супроводження цього процесу, безпосередньо вивозом обладнання, а саме ємностей для зберігання газу, займався ОСОБА_1 , який ніякої посади у вищевказаному ТОВ не займав і з яким вона познайомилася під час процесу організації вивозу ємностей для зберігання скрапленого газу. Чи було укладено з останнім якусь письмову угоду про демонтаж АЗС - вона не знає, так як фактично цим процесом керувала ОСОБА_4 . Вказані ємності для зберігання газу в кількості 2 (дві) одиниці, які на той час були порожніми, були перевезені на територію теплиць в місті Курахове. Сама вона разом із ОСОБА_1 , займалась їх супроводженням до зазначеного місця. Їхали вони у місто Курахове на автомобілі разом із останнім. При цьому бочки із АЗС перевозив вантажний автомобіль із причепом, одним рейсом, який саме вона не пам`ятає. На місці вигрузки ємностей із АЗС, а саме на території теплиць міста Курахове, іншого обладнання не було.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий. Десь в 2015 році, точно дату він не пам`ятає, в м. Мар`їнка на виїзді по вул.

Петровського в сторону м. Донецька розташовувались дві заправки. Він часто проїзжав біля тих АЗС та одного разу побачив, як демонтували велику АЗС, її демонтували декілька днів, не за один день, там стояв автокран, бортовий КАМАЗ, куди все це загружали, а через декілька днів він побачив, що демонтують вже другу заправку - ГАЗ- ЛЕНД, розібрали операторську та вивезли газовий балон. Він був знайомий з директором заправки ГАЗ-ЛЕНД, тому зателефонував йому і запитав, чи демонтує він її. Під час демонтажу заправки був там автокран, а також постійно був присутній автомобіль

«Хюндай таксон» чорного кольору, але номери він не бачив, бо спостерігав це на відстані. Він по телефону повідомив про це директору цієї заправки ОСОБА_2 , на що останній відповів, що АЗС не демонтує і не вивозить, а значить її викрадають.

На питання свідок уточнив, що спостерігав, як декілька днів демонтували велику АЗС, її демонтували не один день, там була присутня техніка - автокран та КАМАЗ, а також постійно був присутній автомобіль чорного кольору «Хюндай таксон». Після демонтажу великої заправки почався демонтаж ГАЗ-Ленд, що належить ОСОБА_2 , це було через декілька днів.

Також свідок ОСОБА_25 пояснив, що операторська заправки ГАЗ-Ленд була дуже пошкоджена, оскільки в неї відбулось попадання снаряду, тому вона була вся побита.

В велику заправку також було декілька попадань, але точно сказати він не може про пошкодження, оскільки близько до того місця він не їздив. Може точно сказати, що заправка АЗС була обкладена мішками з піском.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 4-5 років тому до нього звернувся його знайомий ОСОБА_15 з приводу того, що необхідно було зрізати газовим апаратом металоконструкції на газовій заправці в м. Мар`їнка. Вони зустрілися в місті, домовилися, потім ОСОБА_15 на своєму автомобілі привіз його до м. Мар`їнки, автомобіль білого кольору, обладнання, яким необхідно було працювати, вже знаходилось в автомобілі ОСОБА_5 . ОСОБА_5 привіз його на АЗС, там було ще кілька осіб, якісь працівники. Йому необхідно було порізати металоконструкції, газових ємностей на заправці не було. Процесом роботи керував ОСОБА_15 , він визначав, що необхідно було демонтувати. Метал зрізався з двох заправок, одна заправка була газова, а друга не газова. Спочатку почали демонтувати не газову заправку, він там різав метал. Потім він різав металоконструкції на газовій заправці. Ємностей для газу не було, заправка була без ємностей. Зазначив, що він тільки виконав свою роботу, порізав металоконструкції, хто грузив, на чому і куди вивозили метал, він не знає. За роботу з ним розраховувався ОСОБА_15 , розраховувався зразу, працював там два дні і кожен день ОСОБА_13 з ним розраховувався.

Під час його роботи приїздили фури, загружали металоконструкції і вивозили. Жінок там не бачив. В нього не виникло ніякої підозри незаконності демонтажу, оскільки ОСОБА_15 йому сказав, що тут все нормально, він йому повірив. З ОСОБА_13 був знайомий давно. Були ще на заправці люди, допомагали носити метал, але керував тільки ОСОБА_13 . Він знав, що заправки у ОСОБА_13 немає, але той його запевнив, що тут все нормально, тому питання, де і хто господар заправки в нього не виникало. Розраховувався з ним за роботу ОСОБА_13 . Були ще на заправці декілька чоловіків, які допомагали тримати металоконструкції, це були різноробочі, він з ними не знайомий, але раніше бачив в місті. Метал різали та чекали транспорт. Працював там декілька днів, кожен день його привозив на своєму автомобілі ОСОБА_13 , а також відвозив його додому до м. Курахове. Кухарський одразу йому визначив обсяг роботи, але перший день він не встиг зробити, тому ОСОБА_13 його привіз і наступного дня на ту ж заправку.

Під час допиту свідка ОСОБА_8 стороною обвинувачення був наданий протокол проведення слідчого експерименту від 21 червня 2017 року зі свідком

ОСОБА_8 , а також протокол пред`явлення особи для впізнання, який був досліджений в судовому засіданні.

Відповідно до наданого протоколу, зі слів ОСОБА_8 було встановлено, що в кінці вересня та початку жовтня 2016 року він та його знайомі здійснювали демонтаж обладнання на двох АЗС у м. Мар' їнка Донецької області під керівництвом ОСОБА_13 та чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , якого впізнав раніше за фотознімками. Свідок ОСОБА_8 вказав, що демонтаж АЗС був розпочатий за адресою: АДРЕСА_3 , після чого наступного дня був здійсненний демонтаж обладнання, а саме: двох газових ємностей, навіс, приміщення операторської на АЗС за адресою: м. Мар`їнка вул. Петровського,38, яка розташована на відстані 50-70 метрів від АЗС по

АДРЕСА_2 . Як зазначив свідок ОСОБА_8 , чоловік на ім`я ОСОБА_26 у присутності ОСОБА_5 представився власником обох АЗС, надавав вказівки щодо демонтажу обладнання. Також свідок ОСОБА_8 повідомив, що чоловік на ім`я ОСОБА_26 був присутнім під час демонтажу обладнання на АЗС за адресою: АДРЕСА_3 , підганяв, щоб демонтаж обладнання був здійснений як можна швидше (т.2 а.с.122-132).

На фото №1-5 фототаблиці до протоколу проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 вказує, де саме він демонтував АЗС і ОСОБА_4 і ОСОБА_2 під керівництвом саме ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року, свідок ОСОБА_8 впізнав чоловіка на ім`я ОСОБА_26 на фотознімку №4, якого він бачив наприкінці вересня, початку жовтня 2016 року під час демонтажу ємностей для бензину, газової ємності та металоконструкцій на 2-х АЗС у м. Мар`їнка. Крім того, чоловік надавав свідку ОСОБА_8 вказівки по проведенню демонтажу вказаних ємностей та конструкцій.(т.2 а.с.122-132).

Після дослідження вказаних документів, на поставлені питання свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що коли ОСОБА_15 привіз його на заправку, то там був чоловік, якого ОСОБА_15 представив як власника заправки, але його ім`я він не пам`ятає. Він так зрозумів, що саме той чоловік був власником заправки, на якого вказав ОСОБА_27 .

Судом в судовому засіданні був в повному обсязі оголошений протокол слідчого експерименту від 21.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_8 , а також досліджена фото таблиця, зокрема - фото №3, фото №4 та фото №5, на яких зазначено, що свідок ОСОБА_8 вказав на місце, де він демонтував АЗС, що належить ОСОБА_2 під керівництвом ОСОБА_1 .

Вказані фото були судом надані для огляду свідку ОСОБА_8 і свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що дійсно бачив чоловіка, з яким раніше ніколи не був знайомий, якого йому ОСОБА_13 назвав, як господаря заправки. Він там ходив, а також спілкувався з ОСОБА_28 . З чоловіком на ім`я ОСОБА_26 він ні про що не домовлявся і не спілкувався, раніше знайомий з ним не був. Всі вказівки про обсяг роботи йому надавав саме ОСОБА_13 , також розраховувався з ним за роботу, привозив на заправку і відвозив його додому також ОСОБА_13 . ОСОБА_26 там знаходився на території, але його діями та роботою не керував, а керував ОСОБА_13 .

Таким чином, під час дослідження доказів і встановлення обставин у справі, судом з`ясовано невідповідність змісту письмових доказів, а саме - протоколу проведення слідчого експерименту від 21.06.2017 року та протоколу пред`явлення особи для впізнання, показанням свідка ОСОБА_8 , які він давав суду в судовому засіданні під присягою.

Так, вищезазначені і досліджені письмові документи містять відомості про те, що саме ОСОБА_1 надавав вказівки ОСОБА_8 по проведенню демонтажу ємкостей та металоконструкцій, а також саме ОСОБА_1 керував подіями, але під час допиту свідка ОСОБА_8 свідок дав зовсім інші свідчення про те, що він дійсно був запрошений виконувати роботи по демонтажу АЗС, але запрошував його, возив, забезпечував

обладнанням, розраховувався з ним за роботу та керував діями ОСОБА_15 , а не ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні суду пояснив, що працює агрономом на теплиці в м. Курахове, з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий. Десь в 2015 році до нього на теплицю приїхав чоловік на ім`я ОСОБА_30 , прізвище він не пам`ятає, і ОСОБА_31 і повідомили, що необхідно перевезти з м. Мар`їнки АЗС, і що документи на все це є. Він підвів їх до директора, сказав, що місце на теплиці є і запитав дозвіл, директор дозволив розмістити ємності. Потім їх привезли, але одні бочки були порожні, а інші повні з газом, газ скачали, він про це повідомляв поліцію, газ з бочок качали з дозволу поліції. Бочки ці досі там стоять, ніхто їх не забирає.

На питання свідок пояснив, що був в м. Мар`їнка і оглянув АЗС, вона була розбита. Також на заправку приїзжали з військово-цивільної адміністрації, особа, що замість мера, та дивилися та перевіряли документи на заправку. На заправку з м. Курахове до м. Мар`їнка він приїхав сам, там на місці була якась жінка, а також чоловік на ім`я чи ОСОБА_30 чи ОСОБА_26 , який представився як господар. Йому особисто документи на заправку ніхто не показував, документи перевіряли люди з ВЦА, які туди під`їхали. Бочки на заправці він бачив, дві побиті бочки. Мова спочатку йшла про розміщення двох бочок, а потім чи ОСОБА_30 чи ОСОБА_26 , він не пам`ятає, сказав, що буде ще дві бочки. Бочки на теплицю привезли на машині, вигружали краном, керував цим процесом хазяїн заправки. Коли вони розгружали їх, то він займався своїми справами. Привезли і вигрузили дві бочки побиті, ті, що він бачив на заправці. Потім десь днів через декілька привезли ще дві бочки, але хто їх привіз, він не знає, бо був відсутній на роботі, коли прийшов на роботу, то бочки вже стояли. ОСОБА_21 - господар теплиці, сказав, що привезли ще дві бочки увечері. Саме господар теплиці надавав дозвіл на зберігання бочок на теплиці.

Як тільки до нього звернулись з питанням розміщення бочок на території теплиці, то він одразу цих людей підвів до господаря теплиці, оскільки сам такі питання він не вирішує, і вони вже домовлялись про строки і всі питання обговорювали з директором теплиці. Директор дозволив розмістити бочки і показав місце, де їх розмістити. Бочки привезли та вигрузили. Спочатку привезли дві побиті бочки, а потім через декілька днів, ще привезли дві бочки, але при цьому він присутнім не був і не бачив, хто їх привозив і хто їх вигружав, оскільки робочий день в нього до трьох годин дня. Наступного дня він прийшов на роботу і побачив ще дві бочки, які привезли увечері. Хто привіз і вигружав, він не бачив і йому нічого не відомо про це.

Також свідок пояснив, що після розмови з ОСОБА_31 про розміщення бочок на теплиці, він був у м. Мар`їнка по своїх справах, їздив до адміністрації, та заїхав на АЗС подивитись, що будуть привозити, там була жінка і господар АЗС на ім`я чи ОСОБА_30 чи ОСОБА_26 . Йому відомо з їх слів, що вони зверталися до військово-цівільної адміністрації за дозволом, надавали документи, він з ними до ВЦА не ходив. Потім привезли бочки на зберігання, одні розбиті були, а інші повні з газом. Коли приїхала заправочна машина скачувати газ з бочок, то він повідомив про це поліцію, оскільки людина з поліції з м. Маріуполя його попередила, щоб з усіх питань щодо цих бочок він телефонував у поліцію. Приїхав чоловік і сказав, що це його бочки, прізвище його він не пам`ятає, і необхідно скачати газ, він зателефонував до поліції і поліція дала дозвіл викачати газ, тому він і не перешкоджав. Зараз на теплиці залишились дві бочки. Де ділись ті дві побиті бочки, він не знає, оскільки коли приїхав з Черкащини, то їх вже не було. Хто їх забрав, йому не відомо. Це було десь у 2018 чи 2019 році. Директор сказав, що хазяїн забрав.

В нього не було ніяких сумнівів щодо законності привезеного майна до теплиці, оскільки без дозволу військових та поліції в 2016 році неможливо було б це зробити, бо кругом стояли блокпости.

Суду був наданий протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2017 року, в приміщенні адміністративної будівлі ПП «Шемет» за адресою м.

Курахове пр. Запорізький, 2а було проведено пред`явлення для впізнання фотознімків громадян свідку ОСОБА_22 , який зазначив, що може впізнати чоловіка на ім`я ОСОБА_26 за формою та рисами обличчя. Свідок ОСОБА_22 впізнав чоловіка під №1, і зазначив, що ім`я цього чоловіка ОСОБА_26 , який привозив металеві ємності з газової АЗС на територію ПП "Шемет" за адресою: м. Курахове, пр. Запорізький 2а (т.2 а.с.58-60).

Вказаний протокол був досліджений в судовому засіданні і свідку ОСОБА_22 наданий для огляду фотознімків, які містяться в ньому. Свідок ОСОБА_22 підтвердив, що чоловіка на ім`я ОСОБА_26 він вперше побачив, коли він приїздив до нього разом з ОСОБА_32 на теплицю, тоді й познайомилися і він з ним домовлявся про розміщення на території теплиці його бочок.

Таким чином, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_22 та всі його відповіді на питання, і дослідивши протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2017 року, суд може зробити висновок, що зміст вказаного протоколу пред`явлення особи для впізнання не відповідає встановленим судом під час судового розгляду обставинам справи, а саме: в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2017 року зазначено, що свідок ОСОБА_22 впізнає на фото №1 чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , який привозив металеві ємності з газової АЗС на територію ПП "Шемет". Але в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_22 дійсно впізнає чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , але як того, хто приїхав до нього разом з ОСОБА_33 домовлятися про розміщення побитих бочок, які він сам особисто бачив, коли приїхав до м. Мар`їнки за своїми справами і заїхав на заправку, де йому й показали ті бочки. Це свідок і підтвердив. Але ж в протоколі впізнання зазначено, що свідок впізнає чоловіка, який привозив ємності саме з газової АЗС. А в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_22 не бачив, хто і коли привіз дві наступні ємності, які саме і були з газової АЗС, оскільки, як він пояснив, працює до трьох годин дня, а наступного дня, прийшовши на роботу, побачив ще дві бочки, які і були з газом. Зі слів директора ОСОБА_21 він дізнався, що їх привезли увечері напередодні. Також свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що коли приїхали зливати газ з бочок, то він телефонував у поліцію і просив на це дозвіл, а також зазначив, що приїхав газ зливати чоловік, який назвався господарем цих бочок, прізвище якого він не пам`ятає. При цьому, суд звертає увагу на те, що з цього приводу свідкові ставились ретельні питання всіма учасниками судового процесу і він жодного разу не ототожнив чоловіка, який назвався господарем газових ємностей, коли зливали з них газ, з обвинуваченим ОСОБА_29 .

Таким чином, суд не може прийняти вказаний протокол пред`явлення особи для впізнання, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки його зміст суперечить встановленим судом в судовому засіданні обставинам.

СвідокОСОБА_34 суду пояснив, що на той час приблизно десь у 2015 році, але він не пам`ятає і назвати не може навіть приблизно період часу, він працював таксистом у м. Мар`їнка, бачив, як біля заправок на виїзді вдоль траси біля госпіталю стояли машини, вони стояли не на території заправок, а на дорожньому острівці. Бачив три автомобілі, білого та чорного кольору. Там було дві АЗС одна газова, друга звичайна. Але близько туди підїхати було неможливо. Там були люди, але що то за люди, він не розгледів, оскільки їхав по дорозі, яка розташована далі, а та дорога, що ближча, вона була закрита військовими, по ній неможна було їздити. До того ж, він віз пасажирів, тому вся його увага була на дорогу. Проїзджаючи одного разу біля АЗС побачив, що її почали демонтувати, повідомив, що бачив кран та стояли автомобілі (джипи) - два чорних і один білий, на АЗС знаходилися люди, також бачив жінку, люди знаходились біля машин, скільки їх було, він не пам`ятає. Бензинові бочки було огороджені профлистами, а газова АЗС була мішками обкладена. Кран стояв не на заправці, а на трасі.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що в 2015 році зустрівся з ОСОБА_5 , разом з ним був Адаміч, бачив їх 2-3 хвилини, зустрічалися за таких обставин, що потрібно було демонтувати заправку, Адаміч

представився власником заправки, в нього були документи на заправку. Але про те, що буде ще одна заправка мови тоді не було. Працював він на момент вересня- жовтня 2016 року кладовщиком в ООО «Віртус», що переробляє металобрухт, директором якого був саме ОСОБА_15 , який вже помер. Саме тоді йому довелося бути присутнім при розмові ОСОБА_13 та ОСОБА_29 . Адаміч домовлявся про демонтаж заправки, мова йшла про одну заправку. Але металобрухт до нього не прибув, а на територію, де він перебував, були доставлені дві цистерни. Що це були за цистерни, йому було не відомо. Адаміч спілкувався з ОСОБА_13 з приводу демонтажу автозаправки, якої саме заправки, він не знає. Адаміч замовляв демонтаж заправки, а ОСОБА_13 повністю займався забезпеченням демонтажу, забезпечував людей, які виконували роботи, обладнання та техніку. Місце розташування цієї АЗС, яку необхідно було демонтувати, йому невідомо. Кухарський був виконавцем демонтажу заправки. До його обов`язків входило транспортування та оплата за металобрухт.

Свідок ОСОБА_35 підтвердив, що не був на місці, де знаходилась ця АЗС і не бачив, що там і як було, металобрухт на базу не завозили, вивезли в інше місце.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року, свідок ОСОБА_35 впізнав особу на фотознімку №3 як чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , який представився як господар двох заправочних станцій у м. Мар`їнка Донецької області.(т.2 а.с.215-217).

Під час допиту свідка ОСОБА_35 безпосередньо в судовому засіданні з`ясовано, що зміст, наданого суду як доказ, протоколу пред`явлення особи для впізнання не відповідає змісту наданих суду свідком ОСОБА_35 пояснень.

Так, свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_29 дійсно замовляв демонтаж заправки у його керівника ОСОБА_5 , представився як власник АЗС та мав при собі документи. Про другу заправку мови не було. А в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зазначено, що ОСОБА_35 впізнав особу на ім`я ОСОБА_26 , який представився господарем двох заправочних станцій. Ця інформація спростована самим свідком ОСОБА_35 під час його допиту в судовому засіданні, який сказав, що про другу заправку мови не було.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що у зв`язку з тим, що пройшло дуже багато часу, він майже нічого не пам`ятає. На питання свідок відповів, що про факт вчинення крадіжки він дізнався від працівників поліції. Під час, коли він був керівником ВЦА м. Мар`їнки до нього дійсно приходили жінка та чоловік, ім`я та будь-які дані він не пам`ятає, вони питали безпечний чи небезпечний район міста, де знаходиться АЗС, чи були в них документи, чи показували вони документи і що це за документи, він не пам`ятає. Допускає, що мабуть то могли бути документи про право власності, бо вони хотіли АЗС демонтувати, оскільки в м. Мар`їнці йшли бойові дії та вивезти обладнання в більш безпечне місце. Він їм відповів на те, що в тому районі обстрілів не було. Дозволу на вивезення обладнання не надавав, оскільки це не входило до його компетенції. Станом на 2016 рік займав посаду першого заступника керівника військово-цивільної адміністрації м. Мар`їнка. Чоловік та жінка хотіли перемістити своє майно в інше більш безпечне місце, мали документи на це майно та просили надати їм дозвіл на переміщення, але такого дозволу він не надавав, бо це не в його компетенції.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року, свідок ОСОБА_3 впізнає на фотознімку №4 жінку на ім`я ОСОБА_36 , яка знаходячись у приміщенні військово-цивільної адміністрації у м.Мар`їнка представилась йому як власниця однієї з заправок та надала документи про власність однієї з АЗС.(т.2 а.с.242-244).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року, свідок ОСОБА_3 впізнає на фотознімку №3 жінку на ім`я ОСОБА_37 , що знаходячись у приміщенні військово-цивільної адміністрації м. Мар`їнка, представилась як директор однієї з АЗС у м. Мар`їнка Донецької області. (т.2 а.с.245-247).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року, свідок ОСОБА_3 впізнає особу на фотознімку №4 як чоловіка на ім`я ОСОБА_26 , який у березні 2016 року звернувся до нього з проханням надати дозвіл на вивезення обладнання однієї з АЗС у м. Мар`їнка. (т.2 а.с.248-250).

Відповідно до листа першого заступника керівника військової цивільної адміністрації м.Мар`їнка та с.Побєда ОСОБА_3 від 16.05.2017 року, дозвіл на вивезення майна не надавася з території АЗС, яка розташована за адресою м. Мар`їнка вул. Петровського, 37 та з території АЗС, яка розташована за адресою: м. Мар`їнка вул. Петровського, 38.(т.2 а.с.117).

Аналізуючи свідчення, які надав свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні та письмові документи, які надані суду в якості доказу і досліджені в судовому засіданні, а саме зазначені вище протоколи пред`явлення ОСОБА_3 осіб для впізнання, суд зазначає, що ці документи та свідчення ОСОБА_3 , не мають ніякого доказового значення у інкримінованому ОСОБА_1 обвинуваченні. Факт того, що ОСОБА_4 вирішила демонтувати свою АЗС, мала на неї документи і зверталася разом з ОСОБА_1 та директором АЗС ОСОБА_23 до ВЦА м. Мар`їнки за дозволом на демонтаж, не є предметом обвинувачення ОСОБА_1 . Більш того, саме про це зазначає сам обвинувачений, що займався демонтажем АЗС за дорученням ОСОБА_4 і намагався взяти на це законний дозвіл у керівництва міста, яке знаходиться на лінії розмежування, це підтверджує сама ОСОБА_4 , яка була допитана в судовому засіданні, та свідок ОСОБА_23 , а свідок ОСОБА_3 підтвердив, що ці особи мали документи на право власності на АЗС та надавали їх, коли просили дозволу на демонтаж.

Крім того, із пояснень свідка ОСОБА_3 суд вбачає, що керівництво військово- цивільної адміністрації м. Мар`їнка було поставлене до відома про демонтаж АЗС, а свідки ОСОБА_38 та ОСОБА_22 суду пояснили і підтвердили, що в 2016 році, в той час коли була активна фаза бойових дій, без відома ВЦА та поліції такі дії вчинити було неможливо. Свідок ОСОБА_38 пояснював, що працював таксистом в м. Мар`їнка і зазначив, що дорога на заправку була закрита військовими, там не було проїзду, а свідок ОСОБА_22 вказував, що коли він приїхав на заправку подивитись, що саме привезуть на зберігання до теплиці, то туди також приїхали і люди з ВЦА і перевіряли документи.

За таких обставин, свідок ОСОБА_3 підтвердив позицію обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 займався демонтажем заправки ОСОБА_4 і керівництво міста Мар`їнки було поставлене до відома про це.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працював на металобазі, його начальником був ОСОБА_39 , прізвище на ОСОБА_40 , який направив працівників в м. Мар`їнку вирізати заправку. Коли прибули на місце, то на заправці був начальник його та ОСОБА_26 . ОСОБА_41 було чоловіка чотири, їм дали завдання демонтувати заправку, порізати її, він виконував роботу вантажника, грузив метал, ОСОБА_42 і ОСОБА_43 різали метал, а двоє грузили.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2017 року, свідок ОСОБА_10 на фотознімку № 4 впізнав особу на ім`я ОСОБА_26 ,який надавав йому вказівки щодо проведення робіт по демонтажу металоконструкцій на обох АЗС у м.Мар' їнка.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.06.2021 року із фототаблицею, свідок ОСОБА_10 зазначив, що в кінці вересня- на початку жовтня 2016 року здійснював демонтаж двох АЗС у м. Мар`їнка під керівництвом ОСОБА_5 та чоловіка на ім`я ОСОБА_26 . Вказав місце, де здійснював демонтаж обладнання АЗС за адресою АДРЕСА_3 , а потім вказав на місце, де була раніше АЗС за адресою АДРЕСА_3 , де було демонтовано 2 газові ємності, операторська, навіс. Під час демонтажу чоловік на ім`я ОСОБА_26 надавав вказівки щодо демонтажу та був присутнім на АЗС.(т.3 а.с.58-48).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 23.03.2017 року, який проводився по пр. Запорізькому у м. Курахове Донецької області, в ході якого свідок ОСОБА_6 повідомив, що в жовтні 2016 року приблизно о 14:00 годині до нього під`їхав "джип" іноземного виробника білого кольору, який запропонував йому роботу, а саме завантажити та вивантажити металеві бочки, на що він погодився. Далі ОСОБА_6 показав на місто, де він зупинив вантажний автокран, а також показав місто, де зупинився вантажний автомобіль, на кузові якого були дві металеві бочки. Обидва автомобіля зупинились на території тепличного комплексу. Також ОСОБА_44 показав на газові бочки, які знаходились на території тепличного комплексу і розказав, що біля вказаних бочок він ви грузив за допомогою вантажного крана з кузова вантажного автомобіля ще дві металеві бочки для зберігання газу. На вказане місце йому показав невідомий чоловік. Знаходячись на окраїнах міста Мар`їнки, ОСОБА_6 показав на місце, де раніше знаходилась газова заправка, а також показав на місто, де стояли дві металеві бочки для зберігання газу. Також ОСОБА_6 показав на місце, де стояв вантажний кран за допомогою якого він завантажив дві металеві бочки для зберігання газу на кузов вантажного автомобіля і показав на місце, де стояв вантажний автомобіль. Потім ОСОБА_6 вказав на майданчик напроти АЗС «Паралель» в м. Курахове і знаходячись на вказаному майданчику ОСОБА_6 показав на місце, де стояв вантажний кран, на якому він працював в жовтні 2016 року і пояснив, що приблизно о 14 годині приїхав джип імпортного виробництва білого кольору із-за керма якого вийшов раніше невідомий йому чоловік, який і запропонував йому роботу. Приблизно через 30 хвилин йому зателефонував вказаний чоловік і сказав, щоб він приїхав на заправочну станцію, яка знаходиться на окраїні м. Мар`їнки. Коли він приїхав туди, то цей же невідомий чоловік, який йому раніше запропонував роботу, показав на дві металеві бочки для зберігання газу і сказав, що їх потрібно завантажити. Коли він став готувати кран для роботи, то під`їхав вантажний автомобіль, на кузов якого він завантажив вказані бочки. Потім вони поїхали до міста Курахове, де на території тепличного комплексу він отримав гроші та розвантажив з кузова вантажного автомобіля дві металеві бочки для зберігання газу. (т.3 а.с.13-22).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні не допитувався, оскільки не була забезпечена його явка до суду. Але під час розгляду справи з пояснень інших свідків було встановлено, що автомобіль білого кольору використовував ОСОБА_5 .

Під час проведення слідчого експерименту відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.06.2017 року, свідок ОСОБА_9 розповів, що в кінці вересня - на початку жовтня 2016 року він, а також його знайомі здійснювали демонтаж обладнання на двох АЗС м. Мар`їнка під керівництвом ОСОБА_5 та чоловіка на ім`я ОСОБА_26 . Чоловік на ім.»я ОСОБА_26 був присутній під час демонтажу обладнання на АЗС по АДРЕСА_3 , надавав вказівки, підганяв, щоб демонтаж був здійснений швидше. Там був здійснений демонтаж двох газових ємностей, будівлі операторської та навісу. ОСОБА_9 зазначив, що чоловік на ім`я ОСОБА_26 в присутності ОСОБА_5 представився власником обох АЗС. Далі свідок ОСОБА_9 у АДРЕСА_3 вказав, де був здійснений демонтаж обладнання АЗС. На фото таблицях зазначається, що свідок ОСОБА_9 вказує де і як він демонтував дві АЗС під керівництвом саме ОСОБА_1 (т.3 а.с.23-31).

За протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 року свідок ОСОБА_9 впізнав особу на фотознімку №2 чоловік на ім`я ОСОБА_26 , який давав вказівки щодо демонтажу металоконструкцій на АЗС у м. Мар`їнка по вул. Петровського, що ближча до центру міста Мар`хнки (т.3 а.с.32-34).

Суд не приймає до уваги протокол проведення слідчого експерименту від 21.06.2017 року та протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2017 зі свідком ОСОБА_9 , оскільки свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні в якості свідка не допитувався, зазначені документи не були предметом обговорення під час судового розгляду за участі самого ОСОБА_9 , тому вони викликають у суду певний

сумнів, обґрунтований тим, що під час допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_35 було виявлено невідповідність змісту наданих суду письмових доказів зі свідченнями, які надавали свідки безпосередньо в судовому засіданні під присягою. Явка свідка не була забезпечена до судового засідання, суд не перевірив ту інформацію, яка міститься у наданих документах і не може її прийняти як достовірну, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що такі ж саме документи за участю інших свідків містили спотворену інформацію, яка була спростована самими свідками під час їх допиту.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.07.2017 року було встановлено інформацію про з`єднання абонентів з мобільними терміналами IMEI НОМЕР_2 , сім-картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4

за період часу з 01.07.2016 року до 31.12.2016 року. На підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.06.2017 року було отримано інформацію про з`єднання абонентів відповідних операторів.(т.2 а.с.118-121).

Згідно протоколу огляду від 27 липня 2017 року проведено огляд дисків DVD-R

№14/388т від 19.05.2017 року, на якому міститься інформація за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зняття інформації проводилось в період з 17.05.2017 року терміном 60діб, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 17.05.2017 року №2753т, відносно абонентського номеру НОМЕР_5 , яким користується свідок ОСОБА_4 .

Судом досліджена стенограма розмов ОСОБА_4 в зазначений період.

Так, старшим слідчим відтворено розмову 18.06.2017 року о 17 год. 40 хв. року ОСОБА_4 з абонентом НОМЕР_6 , яким користується невстановлений чоловік та 19.06.2021 року о 15 год. 59 хв. телефонну розмову свідка ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_7 , на ім`я ОСОБА_45 (2 сторінка протоколу).

Будь-яких відомостей, які б підтвердили причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину суд не вбачив.

19.06.2017 року о 23 год.18 хв. відбулася розмова обвинуваченого ОСОБА_1 з абонентом НОМЕР_7 , на ім`я ОСОБА_45 (3 стороінка протоколу) із стенограми якої вбачається, що ОСОБА_29 розповідає про те, хто саме був ініціатором вчинення крадіжки, який загинув (потонув), розповідає про значимість цієї особи (місцевий авторитет), а також про отримання від цієї особи грошових коштів працівниками поліції «... и он при мне отдает мусорам десятку зелени, говорит, пацаны, мы там не при делах. Это человек, чтоб вы поняли, ну на меня, он вообще не при делах. Там я немножко, вот вам десятка….».

З цієї ж розмови вбачається те, що ОСОБА_29 розповідає про спілкування з потерпілим, під час якого потерпілий висуває майнові вимоги на 50 тисяч доларів та погрожує, але під час переговорів та торгів він з потерпілим домовився на відшкодування в сумі 20 тисяч доларів в обмін на його звільнення з-під варти, але коли потерпілий зустрівся з ОСОБА_46 (як зрозуміло із тексту - ОСОБА_47 ) на суді під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, то потерпілий наполягав на триманні ОСОБА_29 під вартою, забажавши ще 20 тисяч доларів за його звільнення.

Із розмови 20.06.2017 року о 22 год. 05 хв. свідка ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_8 , на ім`я ОСОБА_48 видно, що ОСОБА_47 розповідає своєму співрозмовнику про те, що коли розбирали заправку, плитку знімали, то два тижні їздили все це узгоджували, потім ще два тижні перевіряли всі-всі їхні документи, оскільки туди і муха не пролетить (зона бойових дій). Нусс скаржиться, що з її заправки викрали газову колонку і розповідає про те, що зі своєї заправки встигли лише бочки забрати та паркан. Далі зі стенограми розмови вбачається, що ОСОБА_47 була відсутня на місці події, але їй відомо, що сусідню заправку розібрали і вона вважає, що до цього причетна особа, котрий потонув, бо в нього є люди, різники «та і все на світі». А оскільки той, хто був причетний потонув, то задля того, щоб вивести місцевих з-під удару, то вирішили крадіжку «повісити на ОСОБА_26 », оскільки вони разом спілкувалися та їздили.

22.06.2017 року о 13 год. 24 хв. відбулася телефонна розмова з абонентом

НОМЕР_9 із захисником ОСОБА_49

23.06.2017 року о 17год.50 хв. відбулася розмова свідка ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_10 , на ім`я ОСОБА_36 із стенограми якої вбачається, що ОСОБА_47 розповіла співрозмовниці про те, що ОСОБА_29 розбирав її заправку, оскільки вона сама не спроможна була це зробити. Вона зазначила, що рядом з її заправкою стояла ще одна, з її слів, це була десята частина заправки. А працівники, які працювали на її заправці, тобто, як зрозуміло зі змісту розмови, працювали по її демонтажу, в них є шеф, який домовлявся з працівниками поліції, які їх «крышевали». Оскільки в неї також із заправки викрали колонку і вона точно знає, що це під так званим прикриттям працівників поліції.

23.06.2017 року о 19 год.37 хв. відбулася телефонна розмова свідка ОСОБА_4 з абонентом НОМЕР_9 із захисником Абдуллаєвим Ельханом.

24.06.2017 року о 16 год. 57 хв. телефонна розмова ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_11 , яким користується ОСОБА_1

24.06.2017 року о 21 год. 07 хв. відбулася розмова свідка ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_10 , на ім`я ОСОБА_36 , яка повідомила, що справа будується на показаннях свідків ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 і запитала ОСОБА_47 , чи знає вона цих людей. На що ОСОБА_47 відповіла, що ні разу їх не бачила.

Із телефонної розмови, яка відбулася 25.06.2017 року о 18 год.52 хв. між свідком ОСОБА_4 з абонентом НОМЕР_12 , на ім`я ОСОБА_56 вбачається, що ОСОБА_47 скаржиться співрозмовниці на те, що в ситуації з заправкою поліцейські все «вішають» на ОСОБА_57 , яка взагалі й займалася всіма цими питаннями, він потонув в листопаді.

28.06.2017 року о 13 год. 21 хв. відбулося телефонне з`єднання ОСОБА_4 з невідомим абонентом на ім`я ОСОБА_36 , із розмови вбачається, що ємкості потерпілому повернули і лише вони мають цінність, а більше там нічого не варте. Нусс зазначає співрозмовниці про те, що різка металу це на 99 відсотків тіньовий бізнес, далі зі змісту розмови зрозуміло таке, що всі, хто має до цього відношення, до незаконної різки металу, залежні від поліції, тому дали покази під їх примусом.

04.07.2017 року о 17 год. 43 хв. телефонне з`єднання ОСОБА_4 з абонентом

НОМЕР_11 , яким користується ОСОБА_1 (т.2,а.с.49-57).

До матеріалів справи доданий диск (том 2 а. с. 172) № 14/388 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_4 , який судом досліджувався в судовому засіданні, перевірено його автентичність та цілісність.

Із протоколу (а. с. 48 том 2) за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.07.2017 року вбачається, що дана інформація була знята з транспортних телекомунікаційних мереж на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області, є таємною, на звороті цього аркушу міститься інформація про її розсекречення відповідно до акту №3756/14/01-2017.

За таких обставин, суд приймає наданий доказ, як належний та допустимий, а зміст знятої інформації, яка міститься на долученому диску та відтворена у вигляді стенограм у вищевказаному дослідженому протоколі огляду від 27 липня 2017 року, суд приймає як правдивий та достовірний, оскільки всі розмови учасниками велись у природних умовах і вони мали впевненість, що сторонні особи не чують їхні розмови.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Дослідивши всі надані суду стороною обвинувачення докази, проаналізувавши їх кожен окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, що виразились у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 стороною обвинувачення надані і досліджені судом в судовому засіданні такі докази: допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , а також потерпілий ОСОБА_2 , який не був очевидцем подій, а також письмові докази - протокол огляду місця події, протокол огляду ємностей, постанова про визнання речовими доказами, експертна оцінка майна, протоколи пред`явлення особи для впізнання та протоколи слідчого експерименту зі свідками, які були допитані в судовому засіданні, а також матеріали НСРД.

Формулювання обвинувачення ОСОБА_1 містить твердження про те, що крадіжку він вчинив за попередньою змовою групою осіб, а саме : ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 після проведення демонтажу АЗС за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 , здійснити викрадення обладнання з АЗС, що розташована за адресою м. Мар`їнка вул. Петровського, 38, на що ОСОБА_1 надав свою згоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує змову з ОСОБА_5 і зазначає, що змови з ОСОБА_5 ніякої не мав, ніколи з ним знайомий не був, звернувся до нього за рекомендацією місцевих мешканців як до особи, яка має пункт прийому металу та може допомогти з демонтажем АЗС, оскільки сам він не місцевий і нікого не знав. ОСОБА_5 погодився допомогти і повністю організував весь процес роботи, а сам Адаміч дійсно був присутній весь час на заправці та спостерігав за проведенням робіт по демонтажу. Потім ОСОБА_5 ввів його в оману, сказавши, що знайомий з господарем другої заправки і що той, перебуваючи на непідконтрольній території, не може приїхати, але в телефонному режимі просить демонтувати і його заправку, тому працівники ОСОБА_13 будуть одночасно демонтувати і другу заправку. Адаміч на це ні заперечень, ні згоди не висловив, оскільки всі працівники, обладнання, техніка, транспортування, було забезпечене ОСОБА_5 . Сам він був лише присутній при демонтажі, а також супроводжував металобрухт, який перевозили до м. Курахове. У нього не було необхідності змови з ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_13 , будучи власником підприємства по прийому металобрухту, весь метал з демонтованих заправок забрав собі.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 , підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4 про те, що металеві ємності для зберігання бензину та інші металеві вироби, були реалізовані на пункті металобрухту, яке належало ОСОБА_12 в рахунок оплати робіт за демонтаж та перевезення вцілілих ємностей для зберігання газу.

Разом з тим, стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу на підтвердження факту змови між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , крім того, в акті обвинувачення не зазначається мотив змови, і який інтерес переслідував саме обвинувачений ОСОБА_1 в результаті цієї змови, якщо він керувався корисливим мотивом, то не зрозуміло, що він отримав від цих цій, оскільки розпиляним на метал

майном розпорядився ОСОБА_13 і є очевидним інтерес саме ОСОБА_5 в реалізації металобрухту, як власника бази по прийому металу.

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. У даному конкретному випадку з урахуванням характеру майна, не доведено, чи мав обвинувачений можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, і як саме. Суду не надані докази, які б давали змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд.

В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_1 після викрадення чужого майна у великих розмірах разом з ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, але жодного доказу про спосіб такого розпорядження і про отриману користь обвинуваченим Адамічем сторона обвинувачення суду не надала. Так, в судовому засіданні встановлено, що дві газові ємності з газової заправки були виявлені на території теплиці та повернуті потерпілому, хто їх туди привіз і хто зливав наявний в ємності газ судом не встановлено, а доказів про те, що це був ОСОБА_1 сторона обвинувачення не надала, а місце перебування колонки для відпустки скрапленого газу «Шельф» та газ

«Пропан» стороною обвинувачення не зазначено, будь-яких доказів, що ними розпорядився саме ОСОБА_1 і яку саме отримав він від цього вигоду, суду не надано і під час розгляду справи не здобуто.

На думку суду, наявність такої змови можливо б було встановити лише зі свідчень ОСОБА_5 .

Формулювання обвинувачення містить твердження про те, що ОСОБА_1 , звернувся до раніше знайомого мешканця м. Курахове Донецької області громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою залучення робітників для здійснення демонтажу АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_1 своє ранішнє знайомство з ОСОБА_5 заперечує і зазначив, що ніколи його раніше не знав. Докази, надані стороною обвинувачення, цей факт не підтвердили. Не підтверджують факту їхнього знайомства і матеріали НСРД.

В реєстрі матеріалів досудового розслідування, що міститься в томі №1 а. с. 12 (пункт 11) зазначено про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч 5 КК України від 12 липня 2017 року. Далі зазначено про постанову про виділення матеріалів досудового розслідування у відношенні ОСОБА_5 .

В судовому засіданні зі слів учасників провадження відомо, що ОСОБА_5 помер. Але дата смерті судом не встановлювалася, тому не відомо, повідомлення ОСОБА_5 про підозру відбулося до його смерті чи після, які матеріали стали підставою для підозри, чи є якісь його пояснення або протокол допиту ОСОБА_5 , в якому б сам ОСОБА_5 повідомив про зміст домовленостей з ОСОБА_29 , та яку саме користь отримав конкретно ОСОБА_29 від вчинення інкримінованого йому злочину.

Таких переконливих доказів ранішнього знайомства ОСОБА_29 з ОСОБА_13 та можливості їхньої змови, а також в чому саме полягав корисливий мотив ОСОБА_29 і що саме він отримав в результаті цієї змови, суду не було надано стороною обвинувачення, що викликає певний сумнів у суду, а провина обвинуваченого повинна бути доведена поза розумних сумнівів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Інші надані суду докази у вигляді пояснень свідків та письмових документів також не доводять провину ОСОБА_1 поза розумними сумнівами. А суб`єктивна сторона злочину є обов`язковим елементом складу будь-якого злочину і підлягає доказуванню.

Так, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_35 , ОСОБА_3 підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно займався демонтажем АЗС, яка належить ОСОБА_4 , що тривало декілька днів і його автомобіль декілька днів поспіль постійно знаходився біля заправки, а також сам він був присутній під час демонтажу металоконструкцій. Свідки підтвердили, що ОСОБА_29 домовлявся про розташування двох ємностей на території теплиці і привіз їх туди. Натомість, хто привіз дві наступні ємності, які і були демонтовані з заправки потерпілого ОСОБА_14 , свідки не повідомили. Свідок ОСОБА_22 пояснив, що коли привезли ще дві ємності про які не домовлялись, його вже на роботі не було, хто їх привіз він не бачив, зазначив, що дозвіл надавав господар теплиці Біловол і він і був присутній, коли привезли другі дві ємності. Однак пан ОСОБА_58 в якості свідка в судовому засіданні допитаний не був, сторона обвинувачення не забезпечила його явку до суду.

Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили обвинувачення в частині змови між ОСОБА_13 та ОСОБА_29 на демонтаж газової АЗС, що належить ОСОБА_2 , зокрема те, що ОСОБА_1 надав свою згоду на пропозицію ОСОБА_13 , а свідки надавали свідчення, які узгоджуються з показами самого обвинуваченого про те, що він дійсно був присутній під час демонтажу АЗС і супроводжував вантажну техніку з металобрухтом до м. Курахове.

Відповідно до ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

Оцінюючи сукупність зібраних та наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та їх взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що обвинуваченим ОСОБА_1 вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч 4 КК України.

Разом з тим, на користь позиції обвинуваченого ОСОБА_1 виступає зміст негласно знятої інформації з каналів мобільного зв`язку, де він та ОСОБА_4 , не бувши обізнаними про те, що відбувається їх прослуховування, під час розмов з різними абонентами, висловлюються про те, що ОСОБА_1 до крадіжки відношення не має, а ОСОБА_5 увійшов у змову з працівниками поліції, які отримали від нього гроші за те, що Кухарський там «працював» під їхнім прикриттям, але коли ОСОБА_15 загинув, то поліцейські вирішили місцевих з-під удару вивести і звинуватити в цьому ОСОБА_1 .

Також із змісту розмов вбачається, що ОСОБА_29 був стурбований вказаними подіями щодо його обвинувачення, оскільки мав умовно-дострокове звільнення і намагався домовитися з потерпілим про відшкодування.

Також із протоколу по НСРД із розмов ОСОБА_1 з іншими особами суд вбачає, що ОСОБА_1 був обізнаний або здогадувався про незаконні дії ОСОБА_13 по

демонтажу другої газової заправки, але це не може ставити його в позицію співучасника злочину відповідно до вимог Загальної частини Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 26 КК України, співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення кримінального правопорушення неповідомлення про достовірно відоме підготовлюване або вчинюване кримінальне правопорушення. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого кримінального правопорушення.

Тим більш, що з матеріалів НСРД виходить, що працівники поліції знали про скоєння правопорушення ОСОБА_13 і повідомлювати про це у ОСОБА_29 не було необхідності.

Також судом досліджена ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.06.2017 року де також ОСОБА_1 під час обрання запобіжного захисту висловлював свою позицію і зазначав про необґрунтованість підозри, оскільки дійсно займався демонтажем АЗС, що належить його дружині, здійснював нагляд за вивезенням обладнання та устаткування.

Все вищезазначене вказує на незмінність та послідовність позиції обвинуваченого, а допитані в судовому засіданні свідки надали пояснення, які узгоджуються з поясненнями обвинуваченого та не протирічать йому.

Суд дослідив всі надані стороною обвинувачення копії вироків відносно ОСОБА_1 та довідку про наявність судимостей, але суд не може робити висновки про винуватість обвинуваченого лише на підставі даних про його особу, а інші надані суду докази в їх сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв`язку не доводять інкриміноване ОСОБА_1 обвинувачення поза розумними сумнівами.

Також суд звернув увагу на невідповідність змісту процесуальних документів, складених під час досудового розслідування за участі осіб, які були допитані в судовому засіданні в якості свідків. Так, свідки ОСОБА_59 , ОСОБА_50 , ОСОБА_60 надавала прояснення, які не відповідали змісту наданих суду протоколів, зазначених судом вище під час їх дослідження, а в деяких місцях виникали протиріччя та суперечливості, тому суд приймає до уваги лише показання свідків, які давались ними в судовому засіданні безпосередньо суду після проголошення присяги.

Що стосується показань свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що чоловік на ім`я ОСОБА_26 назвався власником обох АЗС, то під час його допиту 9 грудня 2021 року він нічого не пам`ятав і взагалі нічого не міг пояснити, але його допит не був завершений із- за вимкнення електропостачання. 16 грудня 2021 року свідок ОСОБА_10 вдруге був викликаний для допиту і дав пояснення, які узгоджуються з протоколом пред`явлення особи для впізнання та протоколом проведення слідчого експерименту за його участі, в яких він зазначив, що чоловік на ім`я ОСОБА_26 представився власником обох заправок.

Але лише показань свідка ОСОБА_10 , на думку суду, недостатньо для того, щоб переконатися в доведеності обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку відсутня сукупність доказів.

Далі в обвинувальному акті зазначено про те, що ОСОБА_13 запропонував Адамічу після проведення демонтажу АЗС по АДРЕСА_2 , здійснити викрадення обладнання АЗС, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на що останній надав свою згоду. Згідно з розробленим ОСОБА_5 планом, пов`язаним з таємним викраденням чужого майна у великих розмірах, останній повинен був підшукати робітників, які здійснять демонтаж обладнання з АЗС за адресою: АДРЕСА_3 , підшукати спеціальну транспортну техніку для завантаження та розвантаження викраденого обладнання та визначення місце подальшого збуту металевих конструкцій з території вказаної АЗС, а ОСОБА_1 у свою чергу, повинен був, у разі

необхідності, надати документи на право власності на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , представитися робітникам директором АЗС, де планувалось здійснення викрадення чужого майна, здійснювати керівництво діями робітників під час здійснення демонтажу обладнання, знайти місце схову викраденого обладнання.

Разом з тим, таке формулювання обвинувачення суперечить встановленим в судовому засіданні обставинам справи.

Так, непереконливо в акті обвинувачення виглядає план ОСОБА_13 та обов`язки, які він брав на себе за інкримінованою змовою по демонтажу АЗС ОСОБА_14 , а саме - підшукати робітників, підшукати спеціальну техніку та обладнання, а також визначити місце збуту металу.

В судовому засіданні встановлено, зокрема, зі слів свідка ОСОБА_35 що ОСОБА_29 домовлявся з ОСОБА_13 про демонтаж заправки і мова йшла про одну заправку. Тобто, нічого підшукувати ОСОБА_13 не було необхідності, оскільки його працівники вже працювали по демонтажу заправки ОСОБА_4 , там же була вже і техніка, яку забезпечив ОСОБА_13 за угодою з ОСОБА_29 про демонтаж АЗС ОСОБА_4 .. Також не було необхідності ОСОБА_13 визначати місце подальшого збуту металу, оскільки він і був власником бази по прийому металу.

Також викликають певні сумніви і обов`язки ОСОБА_29 по тому ж розробленому Кухарським плану у інкримінованій змові, оскільки вказане твердження не ґрунтується на доказах, під час судового розгляду не встановлене джерело такої інформації, а жоден свідок про наявність такого розподілу обов`язків свідчень не надавав.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини справи, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, про недостатність доказів для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду як джерело права. Згідно цієї практики принцип презумпції невинності вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який йому ставиться в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів повинен тлумачитись на користь підсудного

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть

тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо "поза розумним сумнівом" є підставою для виправдувального вироку.

Як вбачається з роз`яснень п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах,

одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зроблений судом висновок, немає необхідності обговорювати правильність кваліфікації дій у інкримінованому злочині.

Потерпілим ОСОБА_2 поданий цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не була доведена його вина у вчиненні кримінального правопорушення стосовно майна потерпілого, тому позов залишається без задоволення.

Речові докази, вилучені 15.10.2017 року під час проведення огляду, а саме ємність наземну № 30322, а також ємність наземну №30325 , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати не винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ст. 185 частиною 4 КК України та виправдати за недоведеності вчинення кримінального правопорушення за цією статтею.

Речові докази, вилучені 15.10.2017 року під час проведення огляду, а саме ємність наземну № 30322, а також ємність наземну №30325 , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_22 за адресою АДРЕСА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а виправданим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Вікторія Анатоліївна Приходько

Дата документу 17.01.2022