Ухвала суду № 102645313, 18.01.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/390/22

Справа № 235/8906/21

УХВАЛА

18 січня 2022 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю представників відповідача Львова А.Л.

секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди.

Представником відповідача заявлене клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, яке обґрунтоване тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи виявилось, що позивач працював на підземних роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці на підприємствах: шахта «Центральна» п/о «Красноармейскуголь» - з 28.10.1991 по 03.08.1993; ТОВ «Шахтобудівельне управління «Темп» - з 04.11.1994 по 04.10.1996; Шахта «Краснолиманська» (ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська») - з 18.11.1996 по 09.04.2002; ТОВ «Донбасвуглепроходка» - 13.12.2005 по 05.11.2008 - 756 робочих днів, або 12% загального робочого часу.

Таким чином, на думку представника відповідача, шкода позивачеві була завдана внаслідок послідовної роботи на декількох підприємствах, а відтак її розмір має бути розподілений відповідно до стажу роботи позивача на цих підприємствах та ступеню шкідливого впливу (з урахуванням трудового стажу позивача на цих підприємствах). Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Запорізького апеляційного суду від 26.05.2020 в справі №335/10035/19.

Відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 04.02.2003 №48, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.05.2017 №314 Шахта «Центральна» п/о «Красноармейскуголь» зараз відноситься до складу ДП «Мирноградвугілля».

ТОВ «Шахтобудівельне управління «Темп» припинено 18.02.2010 на підставі постанови Господарського суду Донецької області від 09.02.2010 у справі №5/2606 у зв`язку з визнанням банкрутом.

Шахта «Краснолиманська» наразі реорганізована в ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська».

ТОВ «Донбасвуглепроходка» зареєстроване на тимчасово непідконтрольній Україні території в АДРЕСА_1 .

Таким чином представник відповідача просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідачів ДП «Мирноградвугілля» та ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявленого клопотання, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Статтею 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Позивачем визначено відповідача, який на його думку, повинен відшкодовувати йому моральну шкоду.

Враховуючи викладене, саме позивач визначає хто саме повинен бути відповідачем та, відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України, саме позивач має право заявляти клопотання про залучення співвідповідачів. Разом з тим, якщо позов заявлено до неналежного відповідача, правом суду є відмова у задоволенні позовних вимог.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на правову позицію висловлену в постанові Запорізького апеляційного суду від 26.05.2020 року в справі № 335/10035/19, оскільки відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, клопотання про залучення співвідповідачів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 55, 175, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідачів відмовити.

Ухвала оска рженню не підлягає.

Суддя Хмельова С.М.