Ухвала суду № 102645255, 13.01.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/133/22

Номер провадження 2/235/534/22

У Х В А Л А

(про відмову у відстроченні сплати судового збору

та залишення позовної заяви без руху)

13 січня 2022 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , поданої представником позивача – адвокатом Крайнім Олександром Вікторовичем, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

11.01.2022 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій представник позивача – адвокат Крайній О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження по справі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274, ст. 187 ЦПК України.

2.Відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до винесення судового рішення по справі.

3. Визнати незаконним і скасувати наказ Структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 621/в-т від 22.12.2021 року «Про відсторонення від роботи оглядача вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів станції Покровськ позакласна ОСОБА_1 » та допустити до роботи позивача ОСОБА_1 на займаній нею посаді.

4. Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , оглядачу вагонів 5 розряду пункту технічного обслуговування вагонів станції Покровськ позакласна Структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» - середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу незаконного відсторонення, тобто з 25.12.2021 року до дня ухвалення судового рішення, обраховану відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

І. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно резолютивної частини позовної заяви ОСОБА_1 , заявлено вимоги: про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи; про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з часу незаконного відсторонення; та вимогу про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом позову ОСОБА_1 є оскарження наказу, а саме, - визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільнення з займаної посади, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника. Отже, позивачі у справах за вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях справ: про стягнення заборгованості по зарплаті та поновлення на роботі.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 не містять підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 ”Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи, те що позивач є особою працездатного віку, на час звернення до суду з заявою не надала належних та достатніх доказів того, що її майновий стан не дозволяє сплатити їй судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України ”Про судовий збір”, а надані нею документи не свідчать про її майновий стан та можливість несплати судового забору, тому підстав для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору, судом не вбачається.

Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував його складне матеріальне становище, вимога позивача про відстрочення від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.

Водночас, позивач не обмежений у своєму праві повторно звернутись до суду з таким клопотанням, надавши відповідні документи.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481 гривень.

Таким чином, при подачі позовної заяви ОСОБА_1 , за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи повинен бути сплачений судовий збір у сумі 992,40 гривень та за вимогу про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з часу незаконного відсторонення - повинен бути сплачений судовий збір у сумі 992,40 гривень.

Відтак, позивачу пропонується надати докази сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн. (992,40 грн. + 992,40 грн.).

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И Л А :

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданої представником позивача – адвокатом Крайнім Олександром Вікторовичем, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (згідно мотивувальної частини ухвали).

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ka.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: А.С. Клікунова