Рішення № 102645208, 17.01.2022, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/141/22

Справа №235/7174/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючої судді Величко О.В.

при секретарі Грековій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Покровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті її чоловіка ОСОБА_2 у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , земельної ділянки за вищевказаною адресою для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,0386 га, кадастровий номер 1413200000:05:064:0122.

07.08.2021 р. нотаріусом було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на на вищевказану земельну ділянку. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок було відмовлено у зв`язку з виявленим самочинним будівництвом, а саме гаражу (Д-1), літньої кухні Е-1 та сараю Ж-1, які збудовані в 2004 році.

Позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 24,6 кв.м. та господарські споруди: тамбур а1-1, прибудова а2-1, погріб пг-1, убиральня З-1, ганок а3-1, ворота № 2, огорожа № 4, огорожа № 5, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 19).

Представник відповідача Покровської міської ради в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника ( а. с. 67).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 ( а. с. 4,5).

Згідно договору дарування від 10.10.2003 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 8-9).

Позивачка як спадкоємиця за законом звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ( а. с. 30) та прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки площею 0,0386 га кадастровий номер 1413200000:05:064:0122, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 103440 від 02.12.2009 року ( а.с. 6).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.08.2021 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з надвірними побудовами та спорудами АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з тим, що спадкоємицею ОСОБА_1 не подано належним чином збудовані: гараж Д-1, літню кухню Е-1, сарай Ж-1 або документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію самочинного будівництва вказаних споруд. ( а. с. 14-15).

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 67 Закону України « Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обгрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ч. 1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостроєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання належить узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами .

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 10.10.2003 року житловий будинок по АДРЕСА_2 на момент відчуження на користь спадкодавця ОСОБА_2 мав загальну площу 60 кв. м., жилу площу 26, 0 кв. м. та господарські споруди : жила прибудова, льох, літня кухня, сарай, огорожа, водопровід. ( а. с. 8).

В подальшому відбулась зміна загальної і житлової площі : з 60 кв. м. на 61,5 кв. м., та з 26,0 кв. м. на 24,6 кв. м.

Зміна загальної та житлової площі не підлягає прийняттю в експлуатацію на підставі постанови КМУ від 07.06.2017 року № 406.

З технічного паспорта вбачається наявність господарських споруд: гаражу Д-1, літньої кухні- Е-1, сараю Ж-1, погрібу- пг1-1, вбиральні З-1, які були здійснені будівництвом у 2004 році ( а. с. 12).

Гараж Д-1, літня кухня Е-1, сарай Ж-1 збудовані без дозвільних документів. ( а.с. 12).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень, що надані у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186,381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв`язку із цим положення частини п`ятої статті 376 ЦК України не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди.

Прийняття в експлуатацію таких об`єктів нерухомості має здійснюватися органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити , що згідно Порядку

проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства Регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 року за № 158, зареєстрованого в МЮ України 28.08.2018 року за № 976/32428 для об`єктів збудованих ( без оформлення дозвільних документів) у період з 05.08.1992 року до 09.04.2015 року, право власності оформляється за спрощеною процедурою шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2012 року № 6 « Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва) не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо) стосовно яких існує інший порядок введення їх в експлуатацію як господарські споруди, що віднесені до житлового будинку.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на майно, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , вказавши, що спадщина складається з житлового будинку А-1 загальною площею 61,5 кв. м., житловою 24,6 кв. м., тамбуру (а 1-1), прибудови ( а 2-1), погрібу ( пг-1), убиральні З-1, ганок а 3-1, ворота № 2, огорожа № 4, огорожа № 5, що узгоджується з положеннями ст. 1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто станом на 10.10.2013 року.

За таких підстав суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме про визнання права власності на житловий будинок А-1 загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 24,6 кв.м. та господарські споруди : тамбур (а1-1), прибудова ( а2-1), погріб ( пг-1), убиральня З-1, ганок а3-1, ворота № 2, огорожа № 4, огорожа № 5, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 316,328,376,392,1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 61,5 кв.м., житловою площею 24,6 кв.м. з господарськими спорудами : тамбур (а1-1), прибудова ( а2-1), погріб ( пг-1), убиральня З-1, ганок а3-1, ворота № 2, огорожа № 4, огорожа № 5, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Покровська міська рада, 85300, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11, ЄДРПОУ 04052933.

Суддя: