Рішення № 102644650, 17.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13385/21

Провадження № 2/234/612/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Овчарова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області цивільну справу № 234/13385/21 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»

до

ОСОБА_1

про стягнення 3% річних та індексу інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.10.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 28.01.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід банк» був укладений кредитний договір №Д582/АК-001.08.2, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 32 430 доларів США зі сплатою 9% річних.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.08.20148 по справі №233/2032/18 стягнуто частково з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у сумі 852 916,10 грн. на користь ПАТ «Родовід банк».

22.05.2019 між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №14 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід банк» відступило ТОВ «Вердикт капітал», а ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги за кредитним договором, у тому числі за договором №Д582/АК-001.08.2 від 28.01.2008. Отже, ТОВ «Вердикт капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13.01.2020 замінено стягувача ПАТ «Родовід банк» його правонаступником ТОВ «Вердикт капітал».

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 заборгованість не сплатив, а відтак ним прострочене грошове зобов`язання по поверненню грошових коштів за рішенням суду, у ТОВ «Вердикт капітал» виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

При цьому зазначив, що при обрахунку за основу має братися прострочена сума, визначена у судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, станом на 18.08.2021, становить 274 686,35 грн., з яких три відсотка річних за період з 18.08.2018 по 18.08.2021 – 76 832,55 грн. і 197 853,80 грн. інфляційні витрати.

Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 274 686,35 грн.; витрати по сплаті судового збору 4 120,30 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01.11.2021 року по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позов суду не подав.

У судове засідання а ні представник позивача, а ні відповідач не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, а також про ухвалення по справі заочного рішення у разі неявки відповідача.

Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

28.01.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід банк» був укладений кредитний договір №Д582/АК-001.08.2, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 32 430 доларів США зі сплатою 9% річних.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07.08.20148 по справі №233/2032/18 стягнуто частково з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у сумі 852 916,10 грн. на користь ПАТ «Родовід банк».

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.05.2019 між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір №14 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід банк» відступило ТОВ «Вердикт капітал», а ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги за кредитним договором, у тому числі за договором №Д582/АК-001.08.2 від 28.01.2008. Отже, ТОВ «Вердикт капітал» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Приписами ст.625 ЦК України встановлено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема за рішенням суду, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

Відповідач не надав до суду жодних доказів, що він виконав рішення суду від 07.08.2018.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, утому числі ті, що передбачені ст. 625 ЦК України.

З огляду на те, що позичальником прострочене грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі кредитного договору № Д582/АК-001.08.2, які стягнуті за рішенням суду, у позивача виникло право па застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу 1 «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів V унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

При цьому, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі 6-42цс11).

Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач та не направив суду жодних заперечень щодо вимог ТОВ «Вердикт Капітал».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» про стягнення заборгованості в розмірі 274 686,35 грн. підлягають задоволенню і погоджується із розрахунком наданим позивачем, про те, що нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків проведено на суму 852 916,10 грн. за період з 18.08.2018 по 18.08.2021 і складає 76 832,55 грн. та 197 853,80 грн. відповідно.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Так, 05.03.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та АО «Лігал Ассістанс» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 05-03/2021, за умовами якого адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу.

Згідно копії заявки на надання юридичної допомоги № 24 та копії витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 16.06.2021 року вбачається, що вартість юридичних послуг адвокатським об`єднанням ТОВ «Вердикт Капітал» по клієнту ОСОБА_1 становить 20 000,00 грн.

На підтвердження факту сплати ТОВ «Вердикт Капітал» на користь АО «Лігал Ассістанс» коштів за послуги з професійної правничої допомоги було надано платіжне доручення № 0261660000 від 18.06.2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є частково обґрунтованими на суму 5 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд також виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 120 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням, а відтак, виходячи з розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 120 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) заборгованість у розмірі 274 686,35 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 35 коп.), яка складається з трьох відсотків річних за період з 18.08.2018 по 18.08.2021 у сумі 76 832 грн. 55 коп. (сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять дві грн. 55 коп.) та заборгованості за відсотками згідно ст. 625 ЦК України річних за період з 18.08.2018 по 18.08.2021 у сумі 197 853 грн. 80 коп. (сто дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятдесят три грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) витрати по сплаті судового збору у сумі 4 120,30 (чотири тисячі сто двадцять грн. 30 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті 17.01.2022.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко