Ухвала суду № 102643303, 20.01.2022, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/649/22

Провадження № 2/263/1199/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 263/649/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягнутого за виконавчим написом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. від 20.01.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в сумі 59689,97 гривень за кредитним договором №97778690 від 18.06.2012 та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, в сумі 1100 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з пред`явленням вказаного позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т. Л. стягнення по виконавчому провадженню № 67016369, відкритому 04.10.2021 на підставі виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. 20.08.2021 за реєстровим №22644, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в загальній сумі 60789,97 грн.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись із вказаною заявою, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

З доданих до позову документів вбачається, що 20.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22644, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №97778690 від 18.06.2012 грошових коштів у сумі 59689,97 грн. та витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в розмірі 1100 грн.

04.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № 67016369) за виконавчим написом № 22644, виданим 20.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 60789,97 грн.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи зі змісту ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти, як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих однією із сторін на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Виходячи з положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на те, що невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може істотно ускладнити ефективний захист оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов до висновку про те, що заява позивача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягнутого за виконавчим написом, -задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67016369 на підставі виконавчого напису №22644, вчиненого 20.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 60789,97 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копії ухвали спрямувати для виконання та до відома сторін.

Суддя О.Л.Соловйов