Рішення № 102640647, 20.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6464/20

Провадження № 2/219/98/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого – судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Лосинської І.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Білоконя Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахмуті в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ТОВ «Бахмут-Енергія» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму основного боргу за теплову енергію за період з жовтня 2016 року до червня 2020 року у розмірі 47840,76 грн., а також судовий збір у розмірі 2102 грн., посилаючись на те, що ТОВ «Бахмут-Енергія» у період з жовтня 2016 року до червня 2020 року постачало ОСОБА_2 теплову енергію. Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувала вартість послуг за використану теплову енергію квартири, внаслідок чого за вказаний період часу утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду справи по суті.

14 серпня 2020 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву на позовну заяву посилалася на те, що позивач просить стягнути з відповідачки суму основного боргу за теплову енергію за період з жовтня 2016 року до червня 2020 року у розмірі 47840,76 грн., а також судовий збір у розмірі 2102 грн. Однак відповідачка вважає, що позивачем ТОВ «Бахмут-Енергія» пропущено строк для звернення до суду із позовом про стягнення суми заборгованості за період з жовтня 2016 року до 06 липня 2017 року, про що відповідач заявляє та просить суд застосувати процесуальні дії, а саме відмовити позивачеві у задоволенні позову в частині стягнення суми боргу за період з жовтня 2016 року до 06 липня 2017 року у розмірі 11553,63 грн. Крім того, вважає, що твердження позивача про надання послуг зі сторони позивача у повному обсязі не відповідають дійсності. Так, згідно з актом від 17 червня 2016 року, виданого начальником ЖЕУ ТОВ «ТСК «Восток», встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 відсутнє централізоване опалення, стояки централізованого опалення проходять транзитом. Радіаторів централізованого опалення у квартирі немає. Після того і до теперішнього часу відповідачем не здійснювалося підключення до централізованого опалення у зв`язку із відсутністю в останньої фінансової можливості на відповідні ремонтні роботи. Факт відключення квартири від централізованого опалення також підтверджується актом про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і ГВП від 17 червня 2016 року, підписаним представниками Бахмутської житлової управляючої компанії, ТОВ ТБК «Схід» та узгодженим з відповідачем. Крім цього, відповідачка неодноразово сповіщала позивача про даний факт з проханням не здійснювати нарахування за теплову енергію, але адекватної відповіді не отримувала. Ці факти свідчать про те, що позивачем не могло здійснюватися постачання теплової енергії до квартири відповідачки у вказаний в позовній заяві період. Таким чином, вважає твердження позивача щодо надання відповідачеві послуг з постання теплової енергії у повному обсязі за вказаний у позові період не відповідають дійсності та не можуть бути стягнуті судом (а.с. 56-58).

10 вересня 2020 року від позивача ТОВ «Бахмут-Енергія» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та просить їх задовольнити. Вважає, що доводи та міркування відповідачки є хибними. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири ОСОБА_2 свідчить про виконання послуг ТОВ «Бахмут-Енергія». Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати послуг з теплопостачання. Позивач зазначає, що відсутність у квартирі відповідача батарей центрального опалення не є доказом відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання їй послуг з постачання тепла. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при чому послуга вважається наданою, якщо особа не відмовилася від послуги у встановленому законом порядку (а.с. 70-71).

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову відмовлено у зв`язку із тим, що відповідачем не подано зустрічну позовну заяву та строк для подання зустрічної позовної заяви сплив 23 серпня 2020 року.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Пояснив, що відсутність у квартирі відповідача батарей централізованого опалення не є доказом відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання їй послуг з постачання тепла. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відповідачка повинна була звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питання щодо відключення споживача від мереж централізованого опалення, отримати дозвіл на відключення від централізованої мережі опалення, відключити квартиру, а потім зареєструвати це відключення в абонвідділі ТОВ «Бахмут-Енергія». Стверджував, що власник квартири підприємству копію акту щодо відключення його квартири від центральної мережі опалення не надавав. Таким чином, споживачем самовільно було відключено централізоване опалення у квартирі. Зазначив, що за даними Артемівського УГГ станом на 19 червня 2020 року індивідуального опалення за адресою відповідачки немає. Акт про відключення не був підписаний ТОВ «Бахмут-Енергія», оскільки у відповідачки була заборгованість з теплопостачання. Дозвіл на відключення приладів опалення від мереж централізованого опалення був наданий відповідачці лише 05 березня 2020 року при повторному розгляді цього питання на комісії.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив застосувати до позовних вимог позовну давність у три роки та відмовити позивачеві у задоволенні позову в частині стягнення суми боргу за період з жовтня 2016 року до 06 липня 2017 року у розмірі 11553,63 грн. Вважає, що відповідачка не отримує послуги з теплопостачання, оскільки у квартирі немає батарей та теплоенергія до неї у квартиру не надходить. Зазначив, що відповідачка отримала дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення та акт про відключення був наданий відповідачу. Акт був складений, позивач підписався в акті, тобто засвідчив його, але продовжує нараховувати платежі з 2016 року, що є незаконним. Відповідачкою встановлено індивідуальне опалення та позивач знав про це, підписавши акт про відключення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Бахмут-Енергія» у період з жовтня 2016 року до червня 2020 року було постачальником послуг з теплової енергії відповідачці ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 7-9) і за що відповідачка зобов`язана своєчасно вносити плату згідно з встановленими тарифами.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 212441851 від 15 червня 2020 року, на підставі договору дарування квартири № 1777 від 01 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Барановим М.С., за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 також підтверджується копією наданого відповідачкою договору дарування квартири № 1777 від 01 березня 2008 року (а.с. 60) та витягу про державну реєстрацію прав КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації» № 30882536 від 08 серпня 2011 року (а.с. 61).

Відповідно до довідки Бахмутської міської ради, яка надійшла до суду 22 липня 2020 року за № 24478 у відповідь на запит суду щодо доступу до персональних даних, та копії паспорту відповідачки серії НОМЕР_2 від 28 серпня 1997 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 48, 59).

Згідно з розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію, підписаним начальником абонентного відділу ОСОБА_4 , за період з жовтня 2016 року до червня 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 , утворилася заборгованість у розмірі 47840,76 грн. У вказаний період відповідачка жодного разу не здійснювала сплату нарахувань за спожиті послуги з теплопостачання (а.с. 7-9).

Актами від 13 жовтня 2016 року, 23 жовтня 2017 року, 26 жовтня 2018 року, 31 жовтня 2019 року підтверджується, що було здійснено підключення опалення на осінньо-зимовий період у будинку АДРЕСА_4 , а актами від 07 квітня 2017 року, 10 квітня 2018 року, 10 квітня 2019 року, 16 квітня 2020 року підтверджується, що було відключено опалення на весінньо-літній період у будинку АДРЕСА_4 (а.с. 12-19).

Згідно з копією заяви ОСОБА_2 від 27 жовтня 2016 року, 27 жовтня 2016 року відповідачка ОСОБА_2 зверталася до директора ТОВ «Бахмут-Енергія» із заявою, в якій зазначила, що 17 червня 2016 року комісією у складі начальника ЖЕУ Місечко А.І., майстра ОСОБА_5 , слюсарів-сантехніків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було здійснено обстеження стояків централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_1 . У результаті обстеження було встановлено, що у даній квартирі відсутнє централізоване опалення, стояки централізованого опалення (4 шт.) проходять транзитом. Радіаторів централізованого опалення у квартирі немає. На даний час у квартирі встановлена система автономного опалення з 10 жовтня 2016 року. На підставі вищевикладеного, просила ТОВ «Бахмут-Енергія» не здійснювати нарахування оплати за централізоване теплопостачання у зв`язку з його відсутністю та направити свого представника для документального фіксування даного факту (а.с. 41, 64).

До вказаної заяви відповідачка додала копію акту обстеження стояків централізованого опалення від 17 червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 у власника квартири ОСОБА_2 , яким встановлено, що у даній квартирі відсутнє централізоване опалення, стояки централізованого опалення (4 шт.) проходять транзитом. Радіаторів централізованого опалення у квартирі немає (а.с. 42, 62, 94).

Листом № Б-142 від 21 листопада 2016 року ТОВ «Бахмут-Енергія» надало відповідь ОСОБА_2 на її заяву від 27 жовтня 2016 року, в якому зазначено, що вимоги ОСОБА_2 про відключення квартири від централізованого опалення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, а також СНіП 2.04.-91 (а.с. 43-44).

Як доказ відключення квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 від централізованого опалення відповідачкою долучено до матеріалів справи копію акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 17 червня 2016 року, який складено представником власника будинку – директором КП «Бахмутська ЖУК» Бондарєвим О.В., представником монтажної організації – ТОВ ТБК «Схід» Тесленко Т.Л. та власником квартири ОСОБА_2 , які підтверджують відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) 4 шт., заварюванням стояків 4 шт., залишено транзитних неізольованих стояків діаметром 20 мм 4 шт., заварюванням вводів ГВП у квартиру 1 шт. (а.с. 63, 95).

При цьому, як видно із вказаного акту, він не підписаний представником виконавця послуг з ЦО і ГВП та представником ТОВ «Бахмут-Енергія», а також їх представники не були присутні при складанні даного акту. У той же час, на акті є штамп начальника абонентного відділу ТОВ «Бахмут-Енергія», де зазначено: «Узгоджено», заборгованість за теплову енергію у розмірі 47840,76 грн., в оплаті відмовлено (а.с. 63).

Листом № 781 від 05 липня 2016 року голова постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету для розгляду питань щодо відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у місті Артемівську, заступник міського голови Бахмутської міської ради Головкіна О.А. на звернення ОСОБА_2 з питання отримання дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 повідомила, що 23 червня 2016 року звернення ОСОБА_2 розглянуто на засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету для розгляду питань щодо відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у місті Артемівську. Комісією прийняті рішення про відмову щодо видачі дозволу на відключення приладів опалення від мереж централізованого опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконувалося відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06 листопада 2007 року № 169 внесено зміни до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. Згідно з новим затвердженим Порядком, відключення споживача від системи централізованого опалення можливе тільки всього житлового будинку з подальшою установкою приладів індивідуального опалення. В даний час відключення окремих квартир не допускається (а.с. 104).

У той же час, представником відповідача долучено до матеріалів справи копію дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та постання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання у м. Бахмуті, наданого відповідно до протоколу № 2 від 05 березня 2020 року, згідно з яким дозволено відключення від мережі централізованого опалення та гарячої води і виконання проектних робіт для переобладнання квартири на індивідуальне опалення: ОСОБА_2 – АДРЕСА_2 . Рекомендовано згідно з прикладеними технічними умовами розробити проектну документацію та погодити її в установленому порядку, монтажні роботи з відключення житлового будинку від системи централізованого опалення виконувати в між опалювальний період (а.с. 93).

Таким чином, дозвіл на відключення квартири від мережі централізованого опалення та гарячої води відповідачка ОСОБА_2 отримала тільки 05 березня 2020 року та станом на жовтень 2016 року, тобто коли утворилася заборгованість, відповідного дозволу на відключення квартири від мережі централізованого опалення та акту про відключення квартири відповідачка не мала і позивачу ТОВ «Бахмут-Енергія» не надавала.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, теплопостачальник виконав свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 67 Житлового кодексу України, оплата за користування тепловою енергію та гарячим водопостачанням стягується у встановленому порядку за затвердженими тарифами/цінами.

Статтями 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 Житлового кодексу України передбачено обов`язок споживача щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, вносити повну оплату за комунальні послуги, у даному випадку, за теплову енергію. Крім того, ч. 5 ст. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03 жовтня 2007 року, передбачає обов`язок споживача своєчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Споживачі зобов`язані оплатити комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при чому послуга вважається наданою, якщо особа не відмовилася від послуги у встановленому законом порядку.

Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє особу обов`язку оплачувати надані йому послуги, а відмова споживача послуг від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, статей 627, 630 ЦК України та статей 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

На підставі ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відключення від мереж централізованого опалення не може бути підставою для відмови від оплати за вказані послуги згідно зі ст. 360 ЦК України.

Усі власними квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 382 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (утому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

До внутрішньобудинкового інженерного обладнання відносяться інженерні комунікації і технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир, зокрема, це і внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення.

Таким чином, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення є невід`ємною частиною інженерно-технічного обладнання житлового будинку.

Щодо посилання відповідачки ОСОБА_2 та її представника на те, що вона фактично не отримувала жодних послуг від позивача з централізованого постачання теплової енергії, оскільки у неї у квартирі немає батарей та централізованого теплопостачання, тому вона не повинна сплачувати заборгованість, яка утворилася, суд зазначає таке.

У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Так, згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

При цьому, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

При проектуванні будинку закладається засіб централізованого теплопостачання, згідно з вимогами відповідних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно пов`язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку.

До технічного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник квартири (приміщення) не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує всі квартири (приміщення).

Відключення окремих квартир по стояку будинку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інших споживачів цього будинку.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.

Таким чином, єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

У судовому засіданні встановлено, що власник квартири ОСОБА_2 підприємству ТОВ «Бахмут-Енергія» копію зазначеного акту щодо відключення її квартири від централізованої мережі опалення не надавала. За інформацією, яка є в наявності у ТОВ «Бахмут-Енергія» та в матеріалах справи, власнику квартири ОСОБА_2 міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення дозвіл на відключення від централізованої мережі опалення у 2016 році не надавався.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що у Товариства відсутні повноваження з відключення абонентів від мережі опалення, в разі наявності у них заборгованості за теплову енергію, оскільки це прямо заборонено чинним законодавством. Таким чином, Товариство не могло самостійно відключити власника квартири від централізованої мережі опалення, навіть при наявності заборгованості за теплову енергію (централізоване опалення). Також зазначив, що відповідачка не надавала підприємству копію зазначеного акту щодо відключення її квартири від центральної мережі опалення та не реєструвала таке відключення в абонвідділі ТОВ «Бахмут-Енергія».

Вищевказані доводи представника позивача відповідачем не спростовані та доказів з цього приводу, зокрема, акту постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води, відповідачем протягом судового розгляду суду не надано.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири ОСОБА_2 свідчить про виконання послуг ТОВ «Бахмут-Енергія».

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Суд звертає увагу, що відсутність у квартирі відповідача батарей централізованого опалення не є доказом відключення його квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання йому послуг з постачання тепла.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі № 226/1437/16-ц.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі – Порядок), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади для розгляду питання щодо відключення від мережі централізованого опалення з відповідною письмовою заявою.

Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке заноситься до протоколу. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект.

По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, чинне в Україні законодавство передбачає імперативний порядок відключення будинку від системи централізованого опалення, що свідчить про те, що єдиним належним та допустимим доказом ві дключення квартири від системи централізованого опалення є відповідний акт про відключення, який є затвердженим постійно діючою міжвідомчою комісією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 квітня 2018 року у справі № 212/2214/15-ц.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Отже, між споживачем послуги ОСОБА_2 та ТОВ «Бахмуг-Енергія» виникли відносини зобов`язального характеру стосовно постачання теплової енергії та, відповідно, її оплати.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив законність відключення її квартири від мережі централізованого опалення.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 07 липня 2020 року, тобто у межах строку позовної давності перебуває заборгованість, яка утворилася за період з 07 липня 2017 року до 30 червня 2020 року у розмірі 36287,13 грн.

Таким чином, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачкою обов`язку з оплати за послуги теплопостачання, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за теплову енергію у межах строку позовної давності за період з 07 липня 2017 року до 30 червня 2020 року у розмірі 36287,13 грн. У задоволенні частини позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2016 року до 06 липня 2017 року у розмірі 11553,63 грн. слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. (а.с. 1-2). Як видно з копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 10 жовтня 2018 року, відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 96).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідачку звільнено від сплати судових витрат, суд вважає за необхідне судові витрати у розмірі 1594,36 грн., які підлягали сплаті відповідачкою пропорційно розміру задоволених позовних вимог, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (р/р НОМЕР_4 , МФО 335106, філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 34776960) заборгованість за теплову енергію за період з 07 липня 2017 року до 30 червня 2020 року у розмірі 36287 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 13 коп.

Судові витрати у розмірі 1594 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 36 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 січня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.

Суддя Р.Є. Дубовик

20.01.2022