Рішення № 102640195, 14.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11621/21

Провадження № 2/219/603/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого – судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Лосинської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2021 року представник позивача Плахтій Олена Володимирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із цією позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачу ОСОБА_1 стало відомо про те, що 05 березня 2021 року державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ревою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64713204 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 56700,00 грн. На запит позивача органом державної виконавчої служби надано копії таких документів: 1) заяву ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про примусове виконання рішення; 2) виконавчий напис, вчинений 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 9677, яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість, що становить загальну суму у розмірі 56700,00 грн.; 3) копію виписки за кредитним договором № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року за період з 08 лютого 2018 року до 23 січня 2020 року; 4) постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64713204 від 05 березня 2021 року, яке відкрито на підставі вищевказаного виконавчого напису. Позивач вважає, що виконавчий напис № 9677 вчинений з грубим порушенням чинного законодавства. Так, нотаріус не має права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, оскільки така заборгованість не є безспірною. Виконавчий напис не містить відомостей про дату виникнення у кредитора права вимоги, тому неможливо пересвідчитися, що виконавчий напис вчинений за умови, що з дня виникнення права вимоги за кредитним договором № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року минуло не більше трьох років. У зв`язку із цим, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича № 9677 від 29 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 56700,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1362 грн.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 219/11621/21 (провадження № 2-з/219/233/2021) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 219/11621/21 задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 64713204 від 05 березня 2021 року, яке здійснюється державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ревою О.М. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича № 9677 від 29 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 56700 грн., до завершення розгляду цієї справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. 07 грудня 2021 року від директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Велікданова С.К. надійшла заява, в якій зазначено, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» визнає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. № 9677 від 29 січня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» судового збору за подання позовної заяви у розмірі 454 грн. та у разі подання заяви про забезпечення позову судового збору у розмірі 227 грн.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9677, за яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року, якому, в свою чергу, Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги № 194/к від 09 лютого 2018 року відступлено право вимоги за кредитним договором № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , а саме заборгованість за період з 08 лютого 2018 року до 23 січня 2020 року у розмірі: 40800 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 15750 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 150 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 56700 грн. (а.с. 13).

Згідно з випискою з рахунку, доданою відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до матеріалів виконавчого провадження разом з виконавчим написом, станом на 23 січня 2020 року заборгованість за кредитним договором № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року не погашена, залишок заборгованості складає 56550 грн. (а.с. 14).

20 січня 2021 року за № 103615 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» Велікданов С.К. звернувся до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 9677 від 29 січня 2020 року (а.с. 12).

На підставі виконавчого напису № 9677 від 29 січня 2020 року державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ревою О.М. 05 березня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64713204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 56700 грн. (а.с. 15-16).

Проте ані копії кредитного договору № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року, укладеного позивачем із Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», ані доказів направлення рекомендованим листом позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 березня 2021 року державним виконавцем Ревою О.М. позивачу не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу також і на те, що виписка з рахунку на є первинним документом, у зв`язку із чим не може братися до уваги з точки зору її неналежності та недостатності як доказу щодо розрахунку заборгованості, оскільки відомості, зазначені у наданій виписці, не підтверджені бухгалтерськими документами.

Вирішуючи спір згідно зі встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з такого.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зі змінами та доповненнями до нього.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, оскільки така заборгованість не є безспірною. Виконавчий напис не містить відомостей про дату виникнення у кредитора права вимоги, тому неможливо пересвідчитися, що виконавчий напис вчинений за умови, що з дня виникнення права вимоги за кредитним договором № 002-04540-211112 від 21 листопада 2012 року минуло не більше трьох років.

Разом з тим, стороною відповідача не було надано суду, в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічову О.М. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з принципу змагальності сторін, закріпленому в статті 12 ЦПК України, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Незважаючи на наявну можливість, протягом судового розгляду доводи позивача відповідачем не спростовані. Крім того, відповідач надав суду заяву про визнання позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволенні позову покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. згідно з квитанцією № 29_12 від 22 жовтня 2021 року (а.с. 1) та при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову – у розмірі 454 грн. згідно з квитанцією № 27_12 від 22 жовтня 2021 (а.с. 6)

На підставі ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв`язку з визнанням позову відповідачем позивачеві ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 227 грн., а всього 681 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 12, 77-81, 89, 136, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 34, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича № 9677 від 29 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 56700,00 грн.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 227 грн., а всього 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп., сплачений за квитанціями № 27_12 від 22 жовтня 2021 та № 29_12 від 22 жовтня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203; код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 227 грн., а всього 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення суду.

Суддя Р.Є. Дубовик

14.01.2022