Ухвала суду № 102635952, 21.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/247/22

Провадження № 2/643/3077/22

УХВАЛА

21.01.2022 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної

ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3»

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Московського районного суду м. Харкова позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі – відповідач), в якому просять суд зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 дублікат лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», про що складено відповідну довідку про смерть № 48 від 30.06.2021 року.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.

В силу приписів п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» року ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати при зверненні до суду з позовною заявою з вимогою немайнового характеру становить 992, 40 грн.

Проте, всупереч приписів частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку та розміру.

Вказані обставини підтверджуються актом Московського районного суду м. Харкова про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 12.01.2022 року.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії документів повинні бути якісно виготовленими, доступними для читання, повно і чітко відображати інформацію та відомості, внесені до них, незалежно від змісту такої інформації.

Відповідно до статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, в якості «доказів» позивачем до позову додані документи, зокрема: копія відповіді КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» № 01-12/5468 від 16.11.2021, копія Витягу № 00034145723 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України та копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При цьому, копія відповіді КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» № 01-12/5468 від 16.11.2021, копія Витягу № 00034145723 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України є непридатними до читання, оскільки мають низьку якість копіювання, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити обставини, викладені позивачем у позовній заяві та встановити інформацію, яку містять вказані документи.

Крім того, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не долучена, відсутня в матеріалах справи, про що також свідчить акт Московського районного суду м. Харкова про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 12.01.2022 року.

Таким чином, позивач не дотримався вимог частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення тощо) про сплату судового збору у розмірі 992, 40 грн.;

- всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві, а саме: копію відповіді КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» № 01-12/5468 від 16.11.2021, копію Витягу № 00034145723 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України які є якісно виготовленими, придатними для читання та повно і чітко відображають інформацію та відомості, внесені до них та копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Новіченко