
Справа № 209/82/22
Провадження № 2-з/209/18/22
У Х В А Л А
про забезпечення позову
21 січня 2022 року м. Кам`янське Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Замкової Я.В.,
за участі секретаря - Погрібної О.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лесич Анна Миколаївна про захист прав споживачів фінансових послуг, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лесич Анна Миколаївна про захист прав споживачів фінансових послуг.
20.01.2022 року позивачем по справі ОСОБА_2 подано до канцелярії суду заяву про забезпечення позову, що передана судді Замковій Я.В., в якій позивач просить зупинити стягнення, зняти арешт з її банківських рахунків та вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 66383647, відкритого 06.08.2021, старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лесин Анною Миколаївною. на підставі виконавчого напису № 17118 виданого 25 вересня 2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» боргу у розмірі 25050,00 грн.
На обґгунтування заяви зазначає, що 11 січня 2022 року вона звернулась до суду з вищезазначим позов про визнання виконавчого напису нотаріуса № 17118 від 25.09.2020 року щодо стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 25050,00 грн. таким, що не підлягає виконанню в зв`язку з порушенням норм чинного законодавства в України. Вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, може утруднити виконання рішення суду, у випадку прийняття його на користь позивача, оскільки задоволення заяви не суперечить вимогам законодавства і суті позовних вимог.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд вважає, що є підстави для її часткового задоволення.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту та заборону вчиняти певні дії. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Так, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд вважає, що такий вид забезпечення позову як зупинення примусового стягнення є співмірним з предметом позову та заявленими вимогами, не завдасть правам, свободам та інтересам відповідача та третіх осіб, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується, буде здійснено тільки до вирішення питання по суті, а у випадку відмови судом в задоволенні позовних вимог і встановлення законності вчинення виконавчого напису, грошові кошти будуть стягнуті з доходів позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
З заяви про забезпечення позову вбачається, що 25.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 17118 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості, з підстав цього 06.08.2021 року старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лесич Анна Миколаївна постановлено постанову про вікриття виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про забезпечення позову в частині зняття арешту з банківських рахунків ОСОБА_1 , суд вважає, що такий вид забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ч. 1 ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи наведені вище обставини, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 наділена правом звернення до суду зі скаргою на дії, рішення державного виконавця в порядку приписів ст. 447 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі на № 340/25/19 від 22 січня 2020 року.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.
Враховуючи вищевикладене та те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині зупинення примусового стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав або поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заявупозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовільнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову в цивільній справі № 209/82/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лесич Анна Миколаївна про захист прав споживачів фінансових послуг.
Зупинити примусове стягнення на доходи боржника у виконавчому провадженні №66383647, яке здійснюється старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лесич Анною Миколаївною на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 25.09.2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 17118 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» боргу у розмірі 25050,00 грн.
Застосувати даний захід забезпечення позову - до набрання законної сили рішенням суду.
В іншій часті заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Я.В. Замкова
Судове рішення № 102634637, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 21.01.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 209/82/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: