Ухвала суду № 102632866, 21.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

21.01.2022

Справа №642/43/22,

Провадження 1кп/642/360/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Проценко Л.Г.,

за участю секретаря - Балега Н.В.,

прокурора – Чайченко Д.Є.,

захисника Головіної О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальні акти стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.11.2021р. обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає.

Прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою у зв`язку з тим що щодо нього існують ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого або вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просив призначити обвинувальний акт до розгляду.

Захисник та обвинувачений проти продовження тримання під вартою заперечували, вважали ризики недоведеними, зазначили, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, проживає з бабусею, є тимчасово переміщеною особою, навчається у професійно-технічному училищі. Вважали можливим застосувати домашній арешт чи заставу. Проти призначення обвинувального акту до розгляду не заперечували.

Вислухавши думку учасників процесу щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Суд враховує, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 спливає, але судовий розгляд справи не закінчено, а ризики щодо нього, які були встановлені ухвалою слідчого судді від 25.11.2021р., не сплинули та є реальними.

Стороною захисту жодним чином не спростовано ризики, та не подано доказів про їх хибність. При цьому суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшились. Так, ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченим у разі визнання їх винними у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, характер та обставини інкримінованого злочину, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який. Діючий запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_1 , кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк дії даного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 331, 334 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14.02.2022 року на 11-30 годину.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Продовжити застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується – 21 березня 2022 р.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення.

Суддя Л.Г. Проценко