Постанова № 10263265, 18.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.10Справа №2а-3465/10/8/0170 (11:20год) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

до Дочірнього підприємства "Віст-Маркет"

про стягнення штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача : Колтуненко Володимир Яковлевич, довіреність № 06 від 27.05.10;

Суть справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 3568,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 19.03.10 відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою встановлені порушення вимог п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. із змінами та доповненнями, а саме - порушення попереднього режиму програмування найменування товару та порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації.

На підставі акту перевірки № 01181 від 28.09.09 р. до ДП "Віст-Маркет"рішенням ДПІ у м. Ялта № 0012492303 від 19.10.09 були застосовані штрафні санкції у розмірі 3568,50 грн., які на момент звернення позивача з позовом до суду не сплачено відповідачем.

Позивач у судове засідання 18.06.10 р. не забезпечив явку свого представника, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судових засіданнях 27.05.10 р., 18.06.10 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у запереченнях, а саме зазначив, що при перевірці працівники ДПІ вимагали у бармена не прибуткові документи на товар, що реалізовувався, а безпосередньо товарно-транспортні накладні, які оформляються постачальниками товарів, і не використовуються на підприємстві, оскільки товар отримується за принципом самозакупу по фіскальних чеках РРО із складанням щоденних авансових звітів, які відображаються в книзі обліку доходів і витрат відповідно до ст. 6 Закону № 265. На точку реалізації видається акт прийому-передачі залишків товару з штампом підприємства і підписами осіб, що здають та приймають зміну і виписується внутрішня накладна на товар, що поступає протягом поточної зміни, яка фіксується в щоденному товарному звіті, ці документи були пред'явлені працівникам ДПІ при перевірці, але були |цілком| ними проігноровані|.

Крім того представник відповідача зазначив, що посадовими особами ДПІ при перевірці самостійно було проведено |виробляти|вибіркове зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, що є|з'являється| порушенням п. 15 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. 2 Інструкції з інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, затвердженої наказом|наказ-інструкцією| Мінфіну України від 11 серпня 1994 р. № 69, адже відповідно до яких будь-які інвентаризації на підприємстві проводяться тільки|лише| по розпорядженню його керівника.

Також представник відповідача пояснив, що при перевірці, працівниками ДПІ була проведена контрольна закупівля товару: чаю і бутерброду з|із| ковбасою, бармен провела по касовому апарату самсу| і бісквіт на суму, відповідну контрольній закупці, претензій по сумі у працівників ДПІ не було, що підтверджується фіскальним чеком № 8040. Відповідач мотивує такі дії тим, що був наплив відвідувачів|візитерів|, крім того товар під найменуванням бутерброд, згідно прейскуранта цін, в реалізації відсутній, є|наявний| вагова продукція ковбаса і батон, які нарізуються| на прохання клієнта і мають відповідне кодування РРО (коди № 77 і № 90), таким чином попереднє кодування товарів є|наявний|, а порушення, вказане в акті перевірки, відповідач вважає |лічу| безпідставним.

В ході судового розгляду судом було допитано у якості свідка бармена ОСОБА_2, у присутності якої було проведено перевірку господарської діяльності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Віст-Маркет" зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 29.01.1999 р. у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 445985 та довідкою з ЄДРПОУ відділу статистики у м. Ялта № 05.3-6-21/02 від 16.02.06 (а.с. 11, 12).

01.01.2006 р. Управлінням торгівлі, регуляторної політики і захисту прав споживачів Ялтинської міської ради було надано Дозвіл № 146 ДП "Віст-Маркет" на розміщення обєкту торгівлі бару «Дельта» за адресою: вул. Московська, 61-а, м. Ялта, строком дії до 31.12.09 р. та визначений режим роботи з 06-00 год. по 24-00 год. (а.с. 82).

28.09.09 р. на підставі направлень № 003441 та № 003440 від 01.09.09 р. (а.с.15), старшими державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ в м. Ялта Семикиним О.О. та Філімонєнковим О.О. була проведена планова перевірка за дотриманням ДП "Віст-Маркет" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку, наявності торгових патентів і ліцензій у барі «Дельта», що розташований за адресою м. Ялта, вул. Московська, 61-а, діяльність в якому здійснює позивач. Результати перевірки оформлені актом № 01181 від 08.09.09 р. (а.с.13-14). Перевірка здійснювалась в присутності бармена бару, розташованого за адресою м. Ялта, вул. Московська, 61-а, ОСОБА_2

В ході перевірки перевіряючими було складено вибірковий опис товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на реалізації в барі «Дельта» за адресою вул. Московська, 61-а, м. Ялта (а.с.17). До перевірки позивачем не представлені накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання. На момент перевірки в барі (за місцем реалізації або зберігання) знаходилось товару (згідно складеного опису) на загальну суму 1741,75,00грн. Тим самим, в ході перевірки представниками податкового органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 1741,75 грн., яке було відображено в акті перевірки № 01181 від 28.09.09 р. (а.с.13-14).

Крім того в ході перевірки перевіряючими була проведена закупівля товару: чаю і бутерброду з|із| ковбасою, а бармен провела по касовому апарату самсу| і бісквіт на суму, що відповідає покупці, що підтверджується фіскальним чеком № 8040. Отже позивачем було виявлено порушення відповідачем п.11 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: порушення відповідачем попереднього режиму програмування найменування товару, яке було відображено в акті перевірки № 01181 від 28.09.09 р. (а.с.13-14).

19.10.09 р. на підставі акту перевірки № 01181 від 28.09.09 р., ДПІ в м. Ялта було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0012492303 на загальну суму 3568,50грн. (а.с.18), з яких за порушення:

- п.11 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідно до п.6 ст.17 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача було застосовано штрафні санкції на суму 85,00 грн. (17 грн.х5=85 грн.)

- п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідно до ст.20 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача було застосовано штрафні санкції на суму 3483,50 грн. (1741,75грн.х2=3483,50 грн.).

Рішення про застосування фінансових санкцій №0012492303 від 19.10.2009р. у сумі 3568,50 грн. було направлене відповідачу поштою та повернуте з відміткою "за закінченням терміну зберігання", у звязку із цим 04.12.09. рішення було розміщене на дошці оголошень ДПІ у м. Ялта (а.с.19-20). Таким чином, сума вказаної заборгованості стала узгодженою 04.12.2009р., однак у встановлені законом строки відповідачем сума заборгованості погашена не була. Таким чином заборгованість відповідача становить 3568,50 грн.

Позивач у позові зазначив, що вказана сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом не є податковим зобов'язанням. Першу і другу податкову вимогу ДПІ у м. Ялта відповідачу не спрямовувала. Також позивачем не ухвалювалося рішення про звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, не вживалися інші заходи по погашенню податкового боргу, передбачені ст. ст. 7-10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

В ході судового розгляду справи, судом було допитано у якості свідка бармена ОСОБА_2, у присутності якої було проведено перевірку господарської діяльності відповідача, яка пояснила суду, що 28.09.09 перевіряючими у барі «Дельта» за адресою вул. Московська, 61-а, м. Ялта було здійснено покупку одного бутерброду за ціною 5,50 грн. та чаю за ціною 1,50 грн., на загальну суму 7 грн., а чек було видано на купівлю самси та бісквіту на суму 7 грн. Свідок пояснила, що чай закодований, але не був пробитий випадково, а бутерброд не закодований, запрограмованими в РРО є тільки хліб та ковбаса, у звязку із тим, що їх пробивати довше, бармен пробила самсу. В акті перевірки заперечень не надавала, у звязку із тим, що не знала, що писати. Також свідок пояснила, що в ході перевірки перевіряючі вимагали надати накладні постачальників, на що бармен їм пояснила, що всі документи знаходяться в бухгалтерії. В ході перевірки на вимогу перевіряючих було проведено опис товарів, алкогольних напоїв в закритому вигляді, опис підписаний свідком та перевірячими. Свідок зазначила, що вона надала перевіряючим акт прийому-передачі товарних залишків від 28.09.09, товарний звіт за 28.09.09, внутрішню накладну від 28.09.09, але перевіряючі ці документи не прийняли до уваги та не зазначили їх у акті перевірки.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р. № 265/95 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265/95) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 Закону №265/95 передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтва про державну реєстрацію, патентів, ліцензій.

У відповідності із пунктами 11, 12 статті 3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (пункт 11);

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (пункт 12).

Щодо правомірності застосування ДПІ у м. Ялта штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.09 р. № 0012492303 за порушення попереднього режиму програмування найменування товару у розмірі 85,00 грн. суд встановив наступне.

Судом встановлено, що дійсно під час проведення перевірки відповідача у барі «Дельта» за адресою вул. Московська, 61-а, м. Ялта перевіряючими було проведено купівлю одного бутерброду за ціною 5,50 грн. та чаю за ціною 1,50 грн., на загальну суму 7 грн., ця розрахункова операція була проведена за допомогою РРО та розрахунковий документ № 8040 було видано барменом на купівлю однієї самси та одного бісквіту на загальну суму 7 грн., де самса коштує 5 грн., та бісквіт коштує 2 грн. Цей факт підтверджується поясненнями бармена, що здійснював розрахунок, актом перевірки № 01181 від 28.09.09 (а.с.13-14), розрахунковим документом №8040, роздрукованим 28.09.09 о 16-09 год.(а.с.16) та поясненнями відповідача у запереченнях до позову.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обгрунтування своїх дій на велику кількість клієнтів та обмаль часу, та на те, що у прейскуранті бару «Дельта» немає таких найменувань як бутерброд та чай. Судом встановлено, що дійсно в прейскуранті немає таких найменувань як чай та бутерброд, але у прейскуранті бару «Дельта» наявні такі продукти як батон та ковбаса, на які продавець мав видати покупцю відповідний чек.

Отже суд вважає доведеним факт здійснння відповідачем розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару, а саме при продажу чаю та бутерброду у чеку відображено купівлю самси та бісквіту, у звязку із чим фінансові санкції за вищенаведеним рішенням застосовані відповідачем правомірно у розмірі 85 грн. (17 х 5) та відповідно до п. 6 ст. 17 Закону № 265/95, згідно якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Отже позивачем правомірно застосовано до відповідача фінансову санкцію у розмірі 85 грн., розрахунок є вірним.

Що стосується правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій рішенням від 19.10.09 р. № 0012492303 за порушення порядку ведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації у сумі 3483,50 грн., суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р.(із змінами та доповненнями) (далі Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 996 сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9).

У відповідності із пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №265) суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У звязку із тим, що в ході проведення перевірки барменом бару «Дельта» не було надано на вимогу перевіряючих накладні та ТТН на товар, позивач прийшов до висновку щодо порушення позивачем п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання товару на суму 1741,75 грн., який не облікований у встановленому порядку, що було відображено в акті перевірки № 01181 від 28.09.09 р., на підставі чого до відповідача було застосовано штрафні санкції згідно зі ст.20 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 3483,50 грн.

Відповідач заперечував проти такого висновку позивача та застосування до відповідача штрафних санкцій за вищенаведене порушення, посилаючись на те, що перевіряючим було надано облікові документи, що підтверджують організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій в барі «Дельта», у якому здійснює господарську діяльність відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Наказу директора ДП «Віст-Маркет» № 06 від 29.12.08 р. «Про організацію бухгалтерського та податкового обліку, складання фінансової та податкової звітності» встановлено таку форму організації бухгалтерської звітності: бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за допомогою регістрів бухгалтерської звітності журналів-ордерів (п.1.1. Наказу). Наказом також затверджений робочий план розрахунків та регістрів аналітичного обліку, визначений у додатку № 1.

Пунктом 1.3. Наказу передбачено використання для узагальнення інформації про витрати підприємства рахунки|лічби| класу 9 "Витрати|затрати| виробництва".

Пунктом 1.4. Наказу встановлена організація аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей по підрозділам таким чином:в бухгалтерії - в кількісно-сумарному|сумарному| вимірюванні|вимірі|; в барі - в кількісно-сумарному|сумарному| вимірюванні|вимірі|.

Судом встановлено, що товарно-транспортні| накладні, які оформляються постачальниками товарів, | не використовуються на підприємстві, оскільки|тому що| товар отримується по принципу| самозакупу| по фіскальних чеках РРО зі складанням щоденних| авансових звітів, які відображаються в книзі обліку|урахування| доходів і витрат відповідно до ст. 6 Закону № 265. В барі | видається акт прийому-передачі залишків товару, якій скріплюється |із| печаткою підприємства та підписами осіб, що здають|складає| і приймають зміну у барі, а на товар, що надходить до бару протягом зміни, виписуються| внутрішні накладні на товар, які відображаються та фіксуються в щоденному товарному звіті.

В матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем належного обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку, а саме це підтверджується такими документами як: Книга обліку доходів та витрат № 2533, звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт б/н від 11.09.09, 08.09.09, 16.09.09, 14.09.09, 19.09.09, 21.09.09, 22.09.09, 23.09.09, 24.09.09, 25.09.09, 26.09.09, 28.09.09; розрахункові документи; товарний звіт за 28.09.09, квитанція до прибуткового касового ордеру від 29.09.09; внутрішня накладна № 28 від 28.09.09; акт передачі залишків товару за 28.09.09 р.(а.с.35-60).

Суд зазначає, що вищезазначені документи підтверджують наявність належним чином складених та оформлених документів про бухгалтерський облік товарних запасів та виключає вчинення відповідачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності застосування до позивача штрафних санкцій Рішенням про застосування штрафних санкцій № 0012492303 від 19.10.09 р. у частині 3483,50 грн.

Крім того відповідач в запереченнях до позову посилався і на той факт, що посадові особи ДПІ не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару відповідача. Вони можуть лише вимагати її проведення від керівництва підприємства (силами інвентаризаційної комісії цього підприємства), а керівництво, у свою чергу, може відповісти відмовою на таку вимогу. Не звертаючи уваги на ці обмеження перевіряючими була проведена інвентаризація товару, більш того про це не було повідомлено керівництво підприємства, що також є порушенням законодавства з боку посадових осіб відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що посадовими особами ДПІ в м. Ялта при проведенні перевірки бару «Дельта», розташованого за адресою : м. Ялта, вул. Московська, 61-а, у присутності бармена ОСОБА_2 було проведено зняття фактичних залишків товарів станом на 28.09.09 р., що було відображено в вибірковому описі (а.с.17).

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів ДПІ як зняття фактичних залишків товарів та не передбачено складання вибіркового опису товарно-матеріальних цінностей.

Перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений ст.11 Закону № 509. Так п. 15 ч.1 ст. 11 Закону № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже органи ДПС наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи ДПІ ніяк не наділені правом проводити самостійно інвентаризацію або складати вибірковий опис товарно-матеріальних цінностей, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства та відповідних матеріально відповідальних осіб підприємства, що перевіряється, отже суд вважає такі дії посадових осіб ДПІ в м. Ялта протиправними та не законними.

Враховуючи те, що працівниками контролюючого органу під час перевірки не складалася інвентаризаційна відомість чи акт, доказів про проведення саме інвентаризації суду не надано, тоді як складений під час перевірки вибірковий опис товарно-матеріальних цінностей суд розцінює як окремий документ, форма якого передбачена наказом ДПА України від 12.08.08 р. № 534. При цьому суд вважає, що складання вибіркового опису товарно-матеріальних цінностей про результати перевірок щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів працівниками органів ДПС не передбачено серед повноважень, передбачених Законом України «Про Державну податкову службу в Україні», а наказ ДПА України № 534 від 12.08.08 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій», який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, оскільки не відповідає положенням Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», встановлює нові норми права, які не узгоджуються із повноваженнями посадових осіб ДПС, визначеними Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» на підставі принципу законності.

Так згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, суд вважає необхідним підкреслити, що перевірка в сфері контролю дотримання порядку ведення операцій з готівкою не може відноситися до перевірок додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), оскільки вимагає проведення документальної перевірки первинних бухгалтерських документів, таких як прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга, а тому виходить за межі повноважень при проведенні перевірок в сфері розрахункових операцій.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивач не встановив належним чином порушення відповідачем порядку ведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації, а отже неправомірно застосував до відповідача штрафні санкції рішенням від 19.10.09 р. № 0012492303 за таке правопорушення у сумі 3483,50 грн., а отже у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню, а саме у частині стягнення з відповідача заборгованості із штрафних санкцій за порушення попереднього режиму програмування найменування товару у розмірі 85,00 грн. за рішенням ДПІ у м. Ялта від 19.10.09 р. № 0012492303.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18.06.10 року.

У повному обсязі постанову складено 23.06.10 р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Віст-Маркет" (98612, м. Ялта, вул. Московська, 61-а, код ЄДРПОУ 30271556) у дохід Держбюджету м. Ялта (р/р 31110104700039, код платежу 21080900 в УДК в АРК, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740850) заборгованість зі штрафних санкцій у сумі 85,00 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. За заявою позивача після набрання постановою суду законної сили видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.