Ухвала суду № 102632250, 21.01.2022, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/31/22

1-кс/417/17/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2022 р. с. Марківка Луганської області

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., при секретарі – Шматко О.С., за участю прокурора – Трифонової С.Л., слідчого – Кривопустової Д.С., захисника підозрюваного – Солодовнікова О.П., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділення поліції – начальника СВ відділення поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області капітана поліції Кривопустової Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області Трифоновою С.Л., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021132580000043 від 09.12.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Старобільськ, Луганської області, українця, громадянина України, працює начальником філії «Старобільська ДЕД» ДП «Луганський облавтодор», на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,-

В с т а н о в и в:

21.01.2022 року до Марківського районного суду Луганської області надійшло клопотання заступника начальника відділення поліції – начальника СВ відділення поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області капітана поліції Кривопустової Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області Трифоновою С.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

Клопотання обґрунтовується тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. cт. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами на яких поширюється дія Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі посадові особи місцевого самоврядування, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Статтею 65 зазначеного Закону передбачено, що за вчинення корупційних правопорушень особи зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону притягаються до кримінальної відповідальності.

Згідно наказу керівника ДП «Луганський облавтодор» № 70 ВК від 01.12.2021 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника філії «Старобільської ДЕД» ДП «Луганський облавтодор».

Відповідно до посадової інструкції до основних посадових обов`язків начальника філії «Старобільської ДЕД» ДП «Луганський облавтодор» належать, зокрема:

-здійснює загальне керівництво, організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань управління відповідно до Закону України «Про дорожній рух», тобто займає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та є в розумінні ст. 18 Кримінального кодексу України службовою особою.

Однак, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, скоїв корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

18.01.2022, приблизно о 07.30 годині, ОСОБА_2 прийшов до начальника філії «Старобільської ДЕД» ДП «Луганський облавтодор» ОСОБА_1 в службовий кабінет останнього, де звернувся до начальника філії «Старобільської ДЕД» ДП «Луганський облавтодор» ОСОБА_1 з метою вирішення питання про надання в оренду спеціальної техніки, а саме роторної косарки на базі трактору МТЗ для покосу кущів та чагарників на сільськогосподарських угіддях ФГ «Мічурінське СТБ», після чого у останнього виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що для надання в оренду вищевказаної спеціальної техніки, він повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 800 грн. за одну годину робіт.

Далі, 19.01.2022, приблизно о 14.20 годині, під час чергової зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка відбулась у службовому кабінеті, який розташований в адміністративній будівлі філії «Старобільська дорожна-експлуатаційна дільниця» ДП «Луганський облавтодор», ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 400 грн. за надання в оренду трактору МТЗ-82, д/н НОМЕР_1 , який належить ДП «Луганський облавтодор» та роторної косарки, без укладання відповідних документів.

19 січня 2022 року о 18 годині 17 хвилині ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий в судовому засідання надала суду пояснення з приводу заявленого клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, просила задовольнити клопотання, вказавши на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного Солодовніков О.П. в судовому засіданні не заперечував проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із внесенням застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти поданого клопотання не заперечував.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

20 січня 2022 року відповідно до вимог ст. 276- 278 КПК України ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.01.2022 відповідно до якого 6 400 грн. було вручено ОСОБА_2 для передачі ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , відповідно до якого свідок зазначив щодо вчинення неправомірних дій з боку начальника філії «Старобільська ДЕД» ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідків - працівників філії «Старобільська ДЕД» головного інженера ОСОБА_3 , бухгалтера ОСОБА_4 , провідного економіста ОСОБА_5 , головного бухгалтера ОСОБА_6 , тракториста ОСОБА_7 , диспетчера ОСОБА_8 , головного механіка ОСОБА_9 , видавника нафтопродукту ОСОБА_10 , відповідно до показань яких встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення начальником філії «Старобільська ДЕД» ОСОБА_1 ;

-протоколом обшуку від 19.01.2022, який проведено в адміністративній будівлі філії «Старобільська ДЕД», за адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Східна, 4, відповідно до якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 6 400 грн., які надавалися ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди, особисті грошові кошти та мобільний телефон ОСОБА_1 , документи філії «Старобільська ДЕД», які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

-повідомленням про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стандарт доказування "обґрунтована підозра" вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ "Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства", "Лабіта проти Італії", "Мюррей проти Сполученого Королівства", "Ільгар Маммадов проти Азейбарджану", "Нечипорук і Йонкало проти України").

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії повинен на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдастся до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду свідчить:

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, належить до категорії корупційних злочинів, за який передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Так, у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000 при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

- згідно ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 75 КК України у разі засудження

ОСОБА_1 за вчинення інкримінованого йому корупційного кримінального правопорушення, до нього не може бути застосовано більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, або звільнення від відбування покарання з випробуванням;

- вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, що вказує на невідворотність його притягнення до кримінальної відповідальності;

- характер інкримінованого злочину, зокрема: високий ступінь організації його вчинення; корисливий мотив; свідоме ігнорування положень антикорупційного законодавства;

- проживання підозрюваного в районі лінії ромежування з тимчасово окупованою территорією;

Крім того, на даний час на території Луганської області продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Луганської області, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак враховуючи той факт, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто зареєстрований та має нерухомість на території області, частина якої є тимчасово окупованою територією України, підозрюється у вчиненні корупційного злочину, з метою ухилення від слідства та суду, підозрюваний ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Луганської області або перетнути кордон з іншою іноземною державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України не буде можливості притягнути його до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

При цьому у сторони обвинувачення відсутні будь-які процесуальні права щодо ініціювання питання внесення до інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-1П» інформації з приводу контролю перетину лінії розмежування підозрюваним ОСОБА_1 , так як останній не перебуває у розшуку.

Про існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні свідчить: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, та, як наслідок, уникнути кримінальної відповідальності, оскільки свідками у вказаному кримінальному провадженні є працівники філії «Старобільська ДЕД» та вказані особи знаходяться в підпорядкуванні останнього, тому останній також може незаконно впливати на них, схиляти їх як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань.

Про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:

ОСОБА_1 до цього часу продовжує обіймати посаду начальника філії «Старобільська ДЕД»; при цьому саме завдяки наданому йому службовому становищу останній вчинив корупційне кримінальне правопорушення. Будучи наділений відповідними повноваженнями, ОСОБА_1 може продовжити вчиняти аналогічні правопорушення. Варто зазначити, що мотивований вище ризик здійснення впливу на свідка становить собою склад окремого кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 386 КК України - перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.

Необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують навіть попереднє ув`язнення.

Обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, з метою забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків, саме тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також вимоги

ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, зважаючи на масштаби та наслідки його незаконної діяльності, є необхідним визначити розмір застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 24 810 гривень, з покладанням на підозрюваного ОСОБА_1 таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі підконтрольної Уряду України території Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі також обґрунтовується тим, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено іншою особою, яка має таку фінансову можливість.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання заступника начальника відділення поліції – начальника СВ відділення поліції №1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області капітана поліції Кривопустової Д.С., погоджене начальником Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області Трифоновою С.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Старобільськ, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з моменту затримання, а саме з 19 січня 2022 року до 19 березня 2022 року включно.

Розмір застави визначити у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26297948, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355209001000002672.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1

наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі підконтрольної Уряду України території Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,

-здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Марківського районного суду Луганської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Марківського районного суду Луганської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: А.Е. Дідоренко