Вирок № 102631395, 20.01.2022, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6058/20

1-кп/215/280/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

у складі:головуючого – судді Квятковського Я.А.

з участю секретаря Коломійчук К.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12020040230001504 від 08.09.2020 про обвинувачення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Піщаний Брід Олександрійського району Кіровоградської області, громадянин України, одружений, із професійно-технічною освітою, не працевлаштований, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

з участю: прокурора Бондар В.Ю.

представника потерпілого Лушпенка Д.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Кокушкова Г.В.

представника цивільного відповідача Таран К.О.

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 приблизно о 12 годині 10 хвилин в світлий час доби, по сухому та чистому асфальтному покриттю вул. Маршака з боку вул. Черкасова в напрямку вул. А.Головко в Тернівському районі міста Кривого Рогу рухався технічно справний сміттєвоз ГАЗ 3307-1012 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Екоспецтранс», під керуванням водія ОСОБА_1 , швидкість його руху при цьому була близько 10 км/год.

В цей же час, праворуч від сміттєвоза ГАЗ 3307-1012 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в попутному з ним напрямку рухався автомобіль Volkswagen СС Sport реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , швидкість його руху була 45 км./год.

Водій ОСОБА_1 наближаючись до заїзду на прилеглу територію пологового будинку КЗ "КМЛ №7" КМР" в Тернівському районі м. Кривого Рогу, перед початком виконання ним маневру правого повороту, повинен був діяти відповідно до п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху України.

Однак водій ОСОБА_1 діючи із злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, почав виконувати маневр правого повороту в напрямку заїзду до прилеглої території пологового будинку при КЗ "КМЛ №7" КМР" з лівої смуги для руху, тобто завчасно не зайняв відповідне праве положення на проїзній частині, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

-1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

-2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

-10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

-10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.»

Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1 допустив зіткнення керованого ним сміттєвоза ГАЗ 3307-1012 реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем Volkswagen СС Sport реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок цього автомобіль Volkswagen СС Sport в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка стояла за межею проїзної частини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохода ОСОБА_3 було травмовано.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1657 від 16.10.2020, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому лівого гомілковостопного суглоба - рвано-забійна рана, осколковий перелом п`яткової кістки, осколковий перелом лівої малогомілкової кістки у нижній третині. Характер тілесного ушкодження у потерпілої свідчить про утворення відкритого перелому від дії тупого твердого предмета за механізмом удару або стиснення, рвано-забійна рана, переломи можуть бути наслідком зсуву, стиснення, розтрощення. Виявлені у неї ушкодження не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби (термін загоювання кісткової тканини більше 21 доби).

Згідно висновку експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди №19/104-17/1/4/387 від 28.10.2020 в діях водія ОСОБА_1 , з керування сміттєвоза ГАЗ 3307-1012 реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Дані дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у інкримінованому злочині визнав повністю і пояснив, що зіткнення автомобілів відбулось 08.09.2020 в робочий час на автомобілі ТОВ «Екоспецтранс» внаслідок його неуважності при здійснені повороту. У вчиненому щиро розкаюється. Після ДТП частково відшкодував шкоду потерпілій . Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки це є єдиним джерелом доходу і необхідне для догляду за тяжкохворою матірю.

Потерпіла в судове засідання не зявилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі .

Даючи оцінку показанням обвинуваченого суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

За згодою учасників судового провадження, враховуючи те, що обвинувачений погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, суд визнав недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, щодо фактичних обставин, форми вини, мотиву та мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,суд визнає доведеним та визнає його винним у вчиненні вказаного злочину.

Пpи пpизначеннi покаpання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують покарання.

Вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, вчинений ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії нетяжких .

Суд враховує данні щодо особи ОСОБА_1 , який характеризується позитивно, одружений, має на утриманні хвору матір, на цей час непрацевлаштований, на час ДТП працював водієм, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, частково відшкодував завдану шкоду.

Обставинами, які пом`якшують покаpання згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, судом не встановлено

З урахуванням зазначених обставин, матеріалів досудової доповіді, суд дiйшов висновку про необхідність призначення покарання згідно вимог ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень в межах санкції ст. 286 ч. 1 КК України без ізоляції від суспільства у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України. Також суд зазначає, що оскільки санкцією ч.1 ст.286 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому застосування положень ст.69 КК щодо додаткового покарання в цьому випадку неможливе.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з ТзОВ «Екоспецтранс» і ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 8159,27 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник потерпілого позов підтримав повністю.

Представник цивільного відповідача ТзОВ «Екоспецтранс» щодо позову заперечував, оскільки цивільна правова відповідальність товариства застрахована в ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Представник цивільного відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відзиву на позов не подав до суду.

Вирішуючи питання про цивільний позов суд дійшов до такого висновку.

Правовідносини між сторонами регулюються ст.ст.22, 1166, 1172, 1177, 1187, 1195 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо юридичною особою, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок, в тому числі страховиком з урахуванням положень статті 999 ЦК України, Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, повязана зі смертю потерпілого.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

На час ДТП обвинувачений перебував в трудових відносинах з ТзОВ «Екоспецтранс». Відповідальність останнього застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю, становить 200 000 грн., за шкоду , заподіяну майну, - 100 000 грн., франшиза при відшкодуванні завданої здоровю людини шкоди відсутня, а.с.115 т.1.

Внаслідок ДТП з участю обвинуваченого настав страховий випадок.

Як вбачається з наданих суду виписки з медичної картки, чеків і квитанцій, внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні і понесла витрати на придбання ліків і медпрепаратів в загальному розмірі 8159,27 грн.(а.с.35-44 т.1).

У зв`язку з викладеним, суд вважає необхідним позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково, стягнувши саме з страховика ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Згідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ст.1167 ЦК України).

Визначаючи розмір моральної шкоди, дотримуючись роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд враховує характер і тяжкість отриманих позивачем ушкоджень здоров`я, що порушують нормальні життєві зв`язки потерпілої та викликають фізичні і моральні страждання, тривалість розладу її здоров`я.

Тому, з урахуванням викладеного, обставин справи, перебування на лікуванні потерпілої, завдання душевних страждань, зміну способу життя внаслідок ДТП, суд вважає доведеним заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди внаслідок ДТП і ушкодження здоровя, розмір якої суд оцінює в 15 000 грн. керуючись в т.ч. принципами розумності та справедливості. Таким чином позов потерпілої ОСОБА_3 в цій частині необхідно задовольнити частково та стягнути на користь потерпілої моральну шкоду з ПАТ «НАСК «Оранта» (в межах ліміту страхового відшкодування) в сумі 10 000 грн. і з ТзОВ «Екоспецтранс» в сумі 5000 грн. (як різницю між загальним розміром і сумою страхового відшкодування).

Питання про долю речових доказів і арешту майна підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 і ст.174 КПК України. При цьому, у зв`язку з задоволенням позову про стягнення шкоди з ТзОВ «Екоспецтранс» арешт щодо майна даного учасника провадження скасуванню не підлягає.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов`язані із залученням експерта, які є документально підтвердженими, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.128, 368-370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .

На підставі ст.ст.75, 76 КК України від призначеного основного покарання ОСОБА_1 звільнити з іспитовим строком на 1 рік, зобов`язавши його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_3 з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» майнову шкоду в сумі 8159,27 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього 18159,27 грн. Стягнути на користь ОСОБА_3 з ТзОВ «Екоспецтранс» моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В іншій частині позову – відмовити .

Речові докази: сміттєвоз ГАЗ 3307-1012 реєстраційний номер НОМЕР_1 ,- залишити у володінні власника; автомобіль Volkswagen СС Sport реєстраційний номер НОМЕР_2 - залишити у розпорядженні ОСОБА_4 , скасувавши арешт , накладений на даний автомобіль ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 22.09.2020.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 8499 грн. 40 коп. за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

СУДДЯ: