Ухвала суду № 102631364, 18.01.2022, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/320/20

Провадження 6/193/6/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Томинця О.В.,

за участю секретаря Хомич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Софіївка подання головного державного виконавця Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Костирі Олени Вікторівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2022 головний державний виконавець Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Костиря Олена Вікторівна (надалі державний виконавець Софіївського ВДВС) звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні державного виконавеця Софіївського ВДВС Костирі О.В. знаходиться виконавче провадження № 65573585 від 26.05.2021 з примусового виконання виконавчого листа № 193/320/20 виданого Софіївським районним судом Дніпропетровської області 11.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Софіївське» суми збитку у розмірі 94317,62 грн., з них за без облікове водокористування в сумі 92239,66 грн. та суми витрат з відключення домоволодіння споживача від централізованого водопостачання в сумі 1987,96 грн.

Станом на 17.01.2022 боржник сплатив частково заборгованість в розмірі 9200,50 грн., залишок заборгованості становить 87219,12 грн.

На запит № 129932625 від 11.01.2022 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону - надано відповідь, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України - 18.09.2021 року, напрям перетину - виїзд, а 04.12.2021 року, напрям перетину - в`їзд.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 16.11.2021 за вих. № 1259- 257 1259-21 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 13.08.2018.

Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його. Отже, боржником рішення в повному розмірі виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Враховуючи викладене, державний виконавець Софіївського ВДВС просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа № 193/320/20 виданого 11.12.2020 Софіївським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з нього заборгованості у сумі 94 317,62 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши матеріали додані до подання, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням. Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Зі змісту ч. ч. 1, 3 ст.441 ЦПК України вбачається, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження управі виїзду за межіУкраїни фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням,на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадяни України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадяни України» від 21 січня 1994 року ( в дер. від 06.02.2018) (надалі Закон).

Відповідно до ст.6 ч.1 п.5 зазначеного Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадяни України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

В той же час, відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободо (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухиленні від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду з таким поданням. Відповідно до положення ч. 3 ст.12ЦПК України наявність умислу та інші факти, обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді обмеження у праві виїзду не за сам факт невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа мала намір не виконувати належні до виконання зобов`язання в повному обсязі.

Достатніх доказів ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду не надано. Крім того, як зазначено в самому поданні, станом на 17 січня 2022 року боржник сплатив частково заборгованість в розмірі 9200,50 грн., це при тому, що він до цього, а саме 18 вересня 2021 року уже перетинав державний кордон України.

Звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, головний державний виконавець не надав доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, на підставі ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Костирі Олени Вікторівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа- відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Томинець