Рішення № 102631339, 17.01.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/372/21

Провадження № 2/191/127/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 січня 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Лобової Ю.Л.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківської дистанції колії регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця, третя особа: Перша синельниківська державна нотаріальна контора, про зняття заборони на відчуження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою, яку уточнила 10.11.2021 року, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 17 грудня 2020 державним нотаріусом Першої Синельниківської державної нотаріальної контори за реєстром № 39763523.

При зверненні до відділу реєстрації Синельниківської міської ради позивачу стало відомо, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься записи про обтяження № 4365121, № 4365171, внесених 17.01.2007 року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою у вигляді арешту нерухомого майна та заборони на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі повідомлень № 1 від 03.05.1979року та № 3 від 14.05.1979року Синельниківської дистанції колії.

3 травня 1979 року ОСОБА_2 , який не є родичем позивача, а можливо колишній власник вищевказаного житлового будинку отримав позику в Синельниківській станції колії, в якій на той час працював на будівництво житлового будинку. На підставі повідомлення №1 від 03.05.1979 року Синельниківської дистанції колії, Синельниківською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на відчуження вищевказаного

житлового будинку.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 , давно виплатив підприємству

грошові кошти, взяті у позику, але на теперішній не збереглися докази виплати позики, так як пройшло більше сорока років.

У зв`язку з наявним арештом та забороною на відчуження позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право на розпорядження своїм майном, тому просить суд скасувати обтяження зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуженню, нерухомого майна за № 4365171-арешт, № 4365121- заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстровані 17.01.2007року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою в на підставі повідомлень № 1 від 03.05.1979 року, № 3 від 14.05.1979 року Синельниківської дистанції колії, виключивши зазначені обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач до початку проведення судового засідання надала суду заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи без її участі та відсутність заперечень проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин. Надав відзив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано документів, які підтверджують сплату позики ОСОБА_2 .

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, але до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти позовних вимог не заперечує.

Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Першої Синельниківської державної нотаріальної контори 17 грудня 2020 року за реєстром № 593, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39763523, за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право приватної власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с3).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, сформованої 29.01.2021 року, вбачається, що на буд. АДРЕСА_1 , власником якого зазначено « ОСОБА_2 », накладено Першою синельниківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області заборону на нерухоме майно на підставі повідомлень №1 від 03.05.1979 року та №3 від 14.05.1979 року Синельниківської дистанції колії (а.с.5).

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1, ч. 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем нерухомого майна в порядку спадкування за законом, на яке відносно попереднього власника-позичальника ОСОБА_2 було накладено заборону на його відчуження, і дана обставина позбавляє позивача розпоряджатися своєю власністю, тому суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 з метою усунення обставин, які перешкоджають їй у реалізації належних спадкових прав.

Викладені вище обставини узгоджуються із вимогою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного, ст. ст.16, 317,319,321 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,81, 206, 263-265, 274-279, 280, 281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати обтяження зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження, нерухомого майна за № 4365171 - арешт, нерухомого майна № 4365121 - заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстровані 17.01.2007року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою в на підставі повідомлень № 1 від 03.05.1979року, № 3 від 14.05.1979 року Синельниківської дистанції колії, виключивши зазначені обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. В. Твердохліб