Рішення № 102631314, 18.01.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2212/21

Провадження 2/206/32/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Кушнірчука Р.О.,

при секретареві - Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління-служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,

за участю:

- представника позивача - адвоката Старенка І.І.,

- представника відповідача - адвоката Трофименка В.В.,

- представника третіх осіб - Воднєвої Н.В. , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив зобов`язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з їхньою донькою ОСОБА_4 наступним чином: безперешкодні зустрічі з дитиною без участі будь-яких інших осіб щонеділі з 15-00 год. до 20-00 год., безперешкодне проведення відпустки з дитиною без участі відповідача щороку у період з 15.06. по 30.08 строком на 14 діб на його вибір, безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження доньки (з можливою участю інших осіб) кожного року 19 січня з 08-00 год. до 22-00 год., безперешкодна участь у спільному святкуванні державних свят України - на кожне державне свято України з 08-00 год. до 22-00 год., зобов`язати відповідача за дня дні його зустрічі з донькою надати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2017, який розірвано рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2019. Від даного шлюбу вони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розлучення у нього з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні доньки, її відвідуванні, відповідач почала створювати штучні перешкоди. Всі його намагання мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає йому, не бажає його присутності та створює такі обставини, через які він не може нормально зустрічатися з донькою. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Не погодившись із вказаним позовом, відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вона повністю не визнає пред`явлені позовні вимоги ОСОБА_1 , заперечує проти задоволення його позову, оскільки в ньому позивач виклав неправдиві дані, зазначив події, які насправді не відбувались, тим самим навмисно ввів суд в оману, зловживаючи своїми правами. Твердження позивача, що вона вчиняє штучні перешкоди щодо можливості батька спілкуватися з дитиною, приймати участь в її вихованні, матеріально забезпечувати та піклуватися про стан її здоров`я є безпідставними. Вона ніколи не ухилялась від спілкування з позивачем та не заперечувала проти побачень дитини з батьком та іншими родичами з його сторони та не чинила їм перешкод. Твердження позивача жодними доказами не підтверджуються. Внаслідок малолітнього віку доньки (три роки), яка постійно проживає з нею та не має навіть періодичних зустрічей з батьком, практично не знає свого батька через відсутність бажання з його боку, вважає, що дитина може не нормально сприйняти знаходження поряд з нею незнайомої людини та тяжко перенести тривалу відсутність матері поряд із нею, що дуже вплине на психічний та психологічний стан маленької дитини. Виходячи з інтересів доньки, на її думку, графік спілкування з дитиною, наданий позивачем, не відповідає найкращім інтересам дитини, краще буде не розлучати її з матір`ю при спілкуванні з батьком, тобто, якщо позивач дійсно виявить бажання спілкуватися з дитиною, такі побачення, повинні проходити в обов`язковій присутності матері. Крім того, на теперішній час позивач не має зареєстрованого місця проживання, отже доцільним є надання висновку органу опіки та піклування щодо обстеження умов проживання батька. Також, позивач, який бажає якби виховувати та спілкуватися з донькою, ігнорує один із головних обов`язків батьків - утримувати власну дитину. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Крім того, представником відповідача було подано до суду письмові пояснення щодо висновку служби у справах дітей, в якому зазначено, що відповідач категорично не погоджується з висновком та вважає, що рішення щодо затвердження порядку спілкування позивача з дитиною було прийнято з порушенням її прав та інтересів, а також інтересів дитини, без повідомлення і без участі відповідача. Такий висновок є недостатньо обґрунтованим і не може буди взятий до уваги судом.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Управління-службу у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, яка є правонаступником Управління-служби у справах дітей Самарської районної ради, залучено до участі у справі у якості третьої особи Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради та доручено Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради підготувати та надати до суду висновок про визначення порядку участі позивача у вихованні його малолітньої доньки, яка проживає разом з матір`ю (відповідачем).

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити та визначити спосіб спілкування ОСОБА_1 з дитиною без присутності матері з урахуванням висновку органу опіки та піклування. Зокрема, позивач суду пояснив, що відповідач чинить перешкоди, не відповідає на дзвінки та повідомлення, у соціальних мережах відповідач його заблокувала, аліменти на утримання доньки він сплачує добровільно щомісяця. Відповідач маніпулює ним за допомогою аліментів та дитини. У певний момент в нього не стало сил просити в ОСОБА_2 бачитися з дитиною. В останнє він телефонував відповідачу перед подачею позову, однак вона сказала, що не хоче розмовляти по телефону. Він писав їй повідомлення, в якому саме месенджері не пам`ятає. Доказів на підтвердження цих обставин надати не може, бо в нього змінилось декілька телефонів та телефонних номерів. Крім телефонних дзвінків та листів ним не вживалось інших заходів для погодження спілкування з дитиною. З батьками відповідача з цього приводу він також не спілкувався. Останній раз він бачив дитину у м. Кременчук наприкінці жовтня 2019 року. На засіданні комісії органу опіки та піклування він був присутній та повністю погоджується з їх висновком. У нього є бажання спілкуватися з дитиною, однак без присутності відповідача. Дитина виховується без батька, спілкується з дідусем та іншими чоловіками з якими зустрічається відповідач.

Відповідач та її представник в судовому засідання заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі та просили суд відмовити у їх задоволенні. Зокрема, відповідач суду пояснила, що близько трьох років позивач не виявляв бажання спілкуватися з дитиною, не дзвонив та не писав, у неї не було пропущених дзвінків та повідомлень від позивача. Вона не проти спілкування батька з дитиною, не заперечує проти позасудового врегулювання спору, однак заперечує проти позову. Дитина знаходиться на домашньому вихованні та не ходить до дитячого садка. Аліменти позивач дійсно сплачує, однак у тому розмірі, в якому вважає за необхідне, в останнє у сумі 550 грн. Щодо проведення обстеження умов проживання дитини, її не повідомили завчасно, а коли приїхав представник органу опіки та піклування, остання не погодилась зняти взуття, а бахіли, що вона мала при собі, мали ознаки вживаності, у зв`язку з чим сталося непорозуміння і вона дійсно через це не впустила представника органу опіки та піклування додому. Вважає, що дитина може спілкуватися з батьком виключно в її присутності. Наразі вони не спілкуються з ОСОБА_1 і він не буде казати куди їде, коли буде забирати дитину, не буде питати в неї що потрібно дитині. Представник відповідача суду пояснив, що позивач подав позов до суду не в інтересах дитини, а щоб насолити відповідачу. Позивач має заборгованість по аліментам в розмірі 91000,00 грн. До теперішнього часу позивач не звертався до відповідача за погодженням графіку спілкування з дитиною. З висновком органу опіки та піклування вони категорично не погоджуються.

Представник третіх осіб - Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради та Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, в судовому засіданні не заперечувала проти часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в межах, визначених з урахуванням висновку органу опіки та піклування від 03.12.2021. Також суду пояснила, що на засіданні комісії був присутній лише позивач, відповідач не з`явилась, хоча неодноразово була повідомлена. Відповідач категорично заперечує спілкування батька з дитиною. Провести обстеження житлово-побутових умов дитини за заявою ОСОБА_2 не вдалося, оскільки сама ОСОБА_2 не надала такої можливості. З дитиною орган опіки та піклування не спілкувався та при складанні висновку її думка не врахована, адже дівчинка ще не досягла 10 років. Питання щодо визначення місця проживання дитиною органом опіки не вирішувалось. Звернення батька до суду із позовом свідчить про його бажання спілкуватись з дитиною. Висновок органу опіки та піклування носить рекомендаційний характер та складений в інтересах дитини.

Також, в судовому засіданні за клопотанням відповідача та її представника було допитано свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 . Вони близько спілкуються, бачаться 2-3 рази на тиждень. За останні три роки вона не була свідком зустрічей та спроб спілкування ОСОБА_1 з дитиною та ніколи не чула від ОСОБА_2 про такі спроби.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_2 . Після весілля його доньки з позивачем, ОСОБА_1 він бачив 2-3 рази і після розлучення ще декілька разів. ОСОБА_1 підіймав руки на ОСОБА_2 . Після розлучення він спілкувався з ОСОБА_1 по телефону, в нього були спроби відновити сім`ю, він просив забрати в нього свою дружину. Ніяких дій ОСОБА_1 щодо спілкування з дитиною він не бачив та про такі спроби від ОСОБА_2 не чув. На розлученні наполягав ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не чинить ОСОБА_1 жодних перешкод. В ОСОБА_1 є його телефон і він міг би подзвонити йому, щоб домовитися, однак він цього не робив. На Новий Рік він не подарував подарунку дитині. З ОСОБА_2 він бачиться раз на тиждень у вихідні. Зі сторонніми людьми дитина спілкується тільки в присутності матері. Якщо б позивач мав би бажання, він би достукався та домовився з ОСОБА_2 . Їхня сім`я не проти спілкування ОСОБА_1 з дитиною, проте треба налагодити контакт з дитиною і спілкування має відбуватись в присутності матері.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вона бачила востаннє 18.02.2018, коли дитині був майже місяць, він залишив сім`ю. Після цього вони не спілкувались. ОСОБА_1 дитину не бачить та зовсім її не знає. ОСОБА_2 би не чинила перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з їхньою донькою. З ОСОБА_2 вона спілкується часто, вихідні проводять разом, а ОСОБА_1 не видно і не чутно. Щодо спілкування з дитиною, то батько має таке право, однак треба домовлятися з матір`ю дитини. Вважає, що ОСОБА_1 може спілкуватися з дитиною тільки в присутності матері, або в її присутності, бо коли вона поряд з дитиною, то повністю за неї відповідає. А якщо ані ОСОБА_2 ані її не буде поруч, хто відповідатиме, якщо щось з дитиною трапиться, чим дитину будуть годувати, як її потім лікувати і хто за це буде платити. ОСОБА_1 ображений на ОСОБА_2 та хоче її принизити та образити таким чином. ОСОБА_1 прийшов до суду, а до них не звертався.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши зміст спірних відносин, врахувавши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам та аргументам в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22 вересня 2017 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 646, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5)

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.09.2017 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 646 (а.с. 6-7)

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.04.2021 відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_1 на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК України, оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника (а.с. 19)

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління-служби у справах дітей та гуманітарної політики адміністрації Самарського району міської ради із заявою про надання письмового висновку органу опіки та піклування про визначення порядку його участі у вихованні малолітньої доньки, яка проживає разом із матір`ю, шляхом встановлення певного графіку (а.с. 35-36)

Згідно висновку органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 03.12.2021 № 7/11-204, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити наступний графік спілкування з дитиною: щонеділі з 15.00 год. до 19.00 год. без присутності матері дитини, ОСОБА_2 , з урахуванням зайнятості дитини: відвідування гуртків та секцій, з дотриманням режиму дня доньки, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, режиму дня, інтересів та потреб дитини; щороку спільний відпочинок у літній період з 15 червня по 30 серпня під час відпустки батька впродовж 14 днів, з метою оздоровлення, за умови обов`язкового погодження з матір`ю заздалегідь місця відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію); щороку святкування Дня народження доньки з 10.00 год. до 15.00 год. без присутності матері дитини, ОСОБА_2 , вдома у батька, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, режиму дня, інтересів та потреб дитини; святкування державних свят України з 10.00 год. до 19.00 год. без присутності матері дитини, ОСОБА_2 , вдома у батька, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, режиму дня, інтересів та потреб дитини.

Рекомендувати батькові, ОСОБА_1 , не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати.

Рекомендувати матері, ОСОБА_2 , поважати батьківські права, ОСОБА_1 , не чинити перешкоди у спілкуванні батька з донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 60-64)

Зі змісту вказаного висновку, зокрема, вбачається, що службою у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради обстежено умови проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт від 30.09.2021 № 02/4532 та за результатами обстеження з`ясовано, що батьком створено умови для проживання та перебування доньки в квартирі, для дитини облаштовано окреме ліжко для сну, створено умови для повноцінного розвитку та виховання дитини, в квартирі дотримано санітарно-гігієнічних норм, кімнати мебльовані, є сучасна побутова техніка.

Відповідно до довідки ТОВ «Оланді» від 05.10.2021 батько ОСОБА_1 працює на посаді комерційного директора з 22.03.2019, за місцем роботи характеризується позитивно, в Єдиному реєстрі боржників інформація на ОСОБА_1 відсутня.

Відповідно до заяви матері ОСОБА_2 від 11.10.2021 щодо обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_4 , 27.10.2021 було здійснено вихід спеціаліста управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , однак, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не було надано можливості потрапити до приміщення, відповідний акт складено не було.

На особистому прийомі у начальника управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради 11.10.2021, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду питання щодо участі батька у вихованні дитини, матері було рекомендовано надати документи щодо стану здоров`я дитини, відвідування нею дошкільного закладу, спроможності матері утримувати дитину, та інші документи, які стосуються зазначеної справи.

Двічі засідання комісії переносилось у зв`язку з неявкою матері ОСОБА_2 .

Згідно листа начальника управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 10.11.2021 № 17.5-12/747 ОСОБА_2 повідомлено, що її заява від 11.10.2021 вх. № К-17/80 розглянута, 27.10.2021 з метою складання акту обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 виїхав спеціаліст управління-служби у справах дітей, однак у зв`язку з ненаданням з боку заявника можливості потрапити до приміщення, відповідний акт обстеження житлово-побутових умов складено не було (а.с. 69)

Листом голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 22.10.2021 за № 9/11-23 ОСОБА_2 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини з питання розгляду ухвали суду щодо визначення порядку участі ОСОБА_1 , у вихованні його малолітньої доньки на 02.11.2021 о 14-30 в приміщенні Лівобережної адміністрації (а.с. 68)

В матеріалах справи також наявний конверт з рекомендованим повідомленням про вручення з поштовою кореспонденцією Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради адресованою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), який засобами поштового зв`язку повернуто відправнику у зв`язку із неотриманням адресатом та закінченням терміну зберігання (а.с. 66)

01 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради із заявою про відкладення розгляду справи на інший зручний для неї час, через те що вона не має документа про вакцинацію від COVID-19 чи негативного ПЦР-тесту, або довідки про одужання. Також повідомила, що в неї відбулося непорозуміннія з їх співробітником Воднєвою Н.В. , у зв`язку з чим обстеження її квартири не відбулось, тому просила погодити нову дату та час обстеження умов проживання дитини, можливо іншим співробітником (а.с. 67)

У відповідь на вказану заяву ОСОБА_2 від 01.11.2021 вх. № К-51 листом голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 17.11.2021 № К-51/0-1/09-21 ОСОБА_2 повідомлено що засідання комісії перенесено за її заявою на 02.12.2021 о 14-30 год., а також повідомлено, що оскільки ухвала суду від 07.09.2021 у зв`язку з її неявкою на засідання комісії 05.10.2021 та 01.11.2021 залишається без розгляду, органом опіки та піклування буде прийнято відповідний висновок навіть у разі її відсутності (а.с. 70)

Згідно довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради 17.12.2021 № 110 на підставі звернення ОСОБА_2 було проведено психологічне діагностування психоемоційного стану її та її дитини - ОСОБА_4 , з`ясування ставлення дитини до матері та батька ОСОБА_1 , визначення батьківського потенціалу матері. Згідно з результатами психологічного діагностування, актуальний психоемоційний стан ОСОБА_4 спокійний, врівноважений, позитивно забарвлений, її когнітивний розвиток відповідає віковим нормам. При використанні відстороненого метода спостереження було виявлено, що спілкування матері з дитиною носить позитивно забарвлений характер, матір для дівчинки є авторитетом, символізує захист, безпеку та стабільність. Софія має дуже міцний емоційний зв`язок з матір`ю. Оскільки присутність батька ОСОБА_1 в житті ОСОБА_4 була недостатньою для того, щоб сформувалась емоційна прив`язаність та довіра до нього, зустрічі дитини з батьком без присутності матері можуть бути для ОСОБА_4 стресогенним фактором і можуть негативно вплинути на подальший психічний розвиток дівчинки. Рекомендовано: зосередження на майбутньому дитини, її всебічному розвитку; ОСОБА_4 повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі; для більш об`єктивної оцінки ситуації ОСОБА_1 рекомендовано пройти психологічне діагностування його стилю поведінки та психоемоційного стану (а.с. 82-84)

Так, статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України) Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними.(ст. 77-79 ЦПК України)

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України)

Так, звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначав, що відповідач йому чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, проте, під час судового розгляду такі обставини не знайшли свого підтвердження, позивачем не було надано належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, які б створювали об`єктивні перешкоди позивачу у спілкуванні з його дитиною.

Відповідач в судовому засіданні наголошувала, що ніколи не чинила позивачу жодних перешкод у спілкуванні з дитиною, позивач до неї не приїздив, не телефонував та не писав повідомлень, що також узгоджується і з показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які зазначили, що не були свідками звернення позивача до відповідача з приводу його спілкування з дитиною, їм не відомо про те, щоб позивач чинила якісь перешкоди та безпосередньо до них, як до близьких родичів відповідача, позивач не звертався із проханням допомоги врегулювання питання його зустрічей з дитиною.

Зворотного позивачем доведено не було, крім того, сам позивач не заперечував, що у зв`язку з тим, що тривалий час вони з колишньою дружиною не могли дійти згоди, не могли нормально спілкуватись, він телефонував, а відповідач не брала слухавку, отже в якійсь момент він втомився просити у неї дитину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні дитини та вільному спілкуванні з його донькою є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зважаючи на те, що відповідач категорично заперечує право позивача на його спілкування з дитиною без її присутності, сторони в позасудовому порядку не можуть дійти згоди щодо участі позивача у вихованні дитини, порядку і способу їх спілкування, суд, відповідно до завдань цивільного судочинства, вважає за необхідне захистити оспорюване право позивача та визначити графік спілкування з дитиною в судовому порядку.

При визначенні періодичності, часу та тривалості зустрічей позивача з дитиною, а також участі інших осіб під час таких зустрічей, суд враховує висновок органу опіки та піклування, довідку КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги», відповідно до якої визначено позитивний стійкий психоемоційний стан дитини, виходячи з інтересів дитини, яка не може бути позбавлена батьківського піклування та має право знати свого батька та безперешкодно спілкуватися з ним, звертаючи увагу на відсутність об`єктивних підстав для обмеження права позивача на спілкування з дитиною, з урахуванням віку дитини, суд вважає за необхідне визначити спілкування двічі на місяць, кожної другої та четвертої неділі кожного місяця з 15-00 год. до 19-00 год. з урахуванням зайнятості дитини (відвідування гуртків та секцій), з дотриманням режиму дня дитини, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини.

Визначаючи саме такий порядок, суд звертає увагу, що проміжок часу, визначений судом є незначним (3 години), що відповідатиме інтересам дитини та надасть змогу її поступового адаптування до батька і в той же час не спричинить значного стресу у зв`язку з тривалою відсутністю матері.

Також, з огляду на те, що в судовому засіданні було достовірно встановлено стійкі неприязні стосунки між сторонами, неможливість їх нормального спілкування один з одним та існування між ними певних суперечок та конфліктів, участь відповідача під час зазначених зустрічей позивача з дитиною є недоцільною та навпаки може сприяти погіршенню психоемоційного стану дитини через конфлікти батьків на очах дитини.

Надаючи оцінку довідці КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» в частині недоцільності зустрічей дитини з батьком без присутності матері, суд звертає увагу, що саме дослідження було здійснено без участі позивача, зі слів відповідача та маленької дитини, а отже не може об`єктивно визначати психоемоційні зв`язки дитини з батьком, зважаючи на те, що сама дитина під час спілкування зі спеціалістами не виявляла проявів негативу до батька чи небажання спілкування із ним.

Крім того, в заключній частині самої довідки міститься рекомендація для більш об`єктивної ситуації проходження ОСОБА_1 , психологічного діагностування його стилю поведінки та психоемоційного стану.

Також, ані орган опіки та піклування, ані відповідач у справі не надали суду належних доказів на підтвердження того, що участь батька у спілкуванні та вихованні дитини можлива лише в присутності матері, а також що між батьком та дитиною існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні.

Крім того, суд вважає, що визначення порядку зустрічей дитини з батьком виключно в присутності матері може мати наслідком того, що стійкий психологічний зв`язок дівчинки з батьком так і не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача як одного зі своїх батьків, який бере участь в її житті і вихованні нарівні з матір`ю.

Доводи відповідача та її представника про те, що позивач не сплачує аліменти суд приймає до уваги, однак це питання не є предметом розгляду даного спору і не може бути визначальною обставиною для будь-якого обмеження спілкування батька з дитиною.

Суд також враховує, що відповідач, заперечуючи позовні вимоги у повному обсязі, не надала суду графік спілкування позивача з дитиною, який би вона вважала прийнятним для себе та дитини.

Доводи відповідача про умови проживання позивача суд також не приймає до уваги, оскільки судом не вирішується питання місця проживання дитини, порядком спілкування не встановлюється можливість тривалого перебування дитини за місцем проживання відповідача, у тому числі з ночівлею та крім того, за для складання висновку органу опіки та піклування було обстежено житлово-побутові умови позивача та визнано їх цілком прийнятними, про що складено відповідний акт.

Посилання відповідача та її представника на необґрунтованість висновку органу опіки та піклування, також є безпідставними, оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушення порядку складання такого висновку.

Крім того, висновок органу опіки та піклування не має заздалегідь визначальної сили для суду та носить лише рекомендаційний характер, відповідачем дії посадових осіб Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради щодо складання висновку не оскаржувались, висновок органу опіки не скасовано та не визнано недійсним, отже підстав для неприйняття судом вказаного висновку не встановлено.

В той же час, що стосується зустрічей та спілкування позивача з дитиною у день її народження та на державні свята України, суд зазначає, що день народження дитини та більшість державних свят України загалом є сімейними святами, отже з урахуванням інтересів дитини та обох батьків, суд вважає за доцільне визначити порядок зустрічей позивача з дитиною у ці дні з 10-00 год. до 15-00 год. в присутності матері ОСОБА_2 в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини.

Також, суд вважає за доцільне визначити щороку спільний відпочинок позивача з дитиною у літній період з 15 червня по 30 серпня під час відпустки батька ОСОБА_1 тривалістю 14 днів, з метою оздоровлення дитини, за умови обов`язкового погодження з матір`ю ОСОБА_2 заздалегідь місця відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію, тощо).

Вирішуючи питання в частині вказаних позовних вимог, суд зазначає, що проведення сумісної відпустки також сприятиме налагодженню родинних зв`язків, оздоровленню дитини та розширенню її світогляду, а погодження місця відпочинку із матір`ю дитини є визначальним аспектом для вибору місця такого відпочинку з урахуванням усіх потреб дитини.

Крім того, за умови дотримання позивачем встановленого судом графіку зустрічей з дитиною, до настання періоду відпусток, між батьком та дитиною буде встановлено зв`язок, довіру та розуміння потреб дитини. Крім того, дитина з кожним роком дорослішатиме та зможе самостійно формулювати свої потреби та бажання.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача за два дні до зустрічей позивача з дитиною повідомляти його про фактичне місце навчання, проживання та перебування дитини, а також про зміну вказаних місць, суд зазначає, що станом на час розгляду справи не встановлено перешкод з боку позивача, приховування дитини тощо, а за умови виконання позивачем рішення суду та дотримання встановленого судом графіку спілкування, позивач і так матиме змогу безперешкодно знати де навчається та перебуває його дитина, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними і також не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне встановити наступний графік спілкування позивача з дитиною: кожної другої та четвертої неділі кожного місяця з 15-00 год. до 19-00 год. без присутності матері дитини - ОСОБА_2 , з урахуванням зайнятості дитини (відвідування гуртків та секцій), з дотриманням режиму дня дитини, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини; щороку спільний відпочинок у літній період з 15 червня по 30 серпня під час відпустки батька ОСОБА_1 тривалістю 14 днів, з метою оздоровлення дитини, за умови обов`язкового погодження з матір`ю ОСОБА_2 заздалегідь місця відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію, тощо); щороку святкування дня народження дитини ОСОБА_4 , державних свят України з 10-00 год. до 15-00 год. в присутності матері ОСОБА_2 в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Суд вважає, що саме у такий спосіб будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати самостійно в позасудовому порядку в частині визначення способу їх участі у спілкуванні з дитиною.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із частковим задоволенням позову, пропорційно розміру позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити наступний графік спілкування:

-кожної другої та четвертої неділі кожного місяця з 15-00 год. до 19-00 год. без присутності матері дитини - ОСОБА_2 , з урахуванням зайнятості дитини (відвідування гуртків та секцій), з дотриманням режиму дня дитини, в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини;

-щороку спільний відпочинок у літній період з 15 червня по 30 серпня під час відпустки батька ОСОБА_1 тривалістю 14 днів, з метою оздоровлення дитини, за умови обов`язкового погодження з матір`ю ОСОБА_2 заздалегідь місця відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію, тощо);

-щороку святкування дня народження дитини ОСОБА_4 , державних свят України з 10-00 год. до 15-00 год. в присутності матері ОСОБА_2 в місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, інтересів та потреб дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено 21 січня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду..

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук