Ухвала суду № 102631030, 19.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7279/19

№ 1-кс/183/54/22

19 січня 2022 року м.Новомосковськ

слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., за участі секретаря судового засідання Нікітіної К.Є., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Каракана А.О., погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Дахно М.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному 16.11.2019 року до ЄРДР за № 12019040350002037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 1 ст. 115 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України, не одруженому, з профільною середньою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

за участі:

прокурора Донець Г.О.,

захисника Лаврищева В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого вказує таке.

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в тому, що 16 листопада 2019 року о 01 годині 13 хвилин ОСОБА_1 знаходився в громадському місці, біля кафе «Міленіум», яке розташоване за адресою: вул. Гетьманська, 34, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де у нього раптово виникла словесна перепалка із раніше незнайомим ОСОБА_2 , під час якої ОСОБА_1 замахнувся правою рукою в сторону ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 , який знаходився поруч намагався словесно зупинити перепалку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В цей час у ОСОБА_1 раптово виник прямий умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті раніше не знайомого ОСОБА_3 з хуліганських мотивів. З цією метою ОСОБА_1 в указаний час на зауваження ОСОБА_3 щодо своєї поведінки, в якості малозначного та нікчемного приводу відреагував агресивно, діставши правою рукою ніж із своєї барсетки, яка знаходилася на ньому.

Реалізуючи свій прямий умисел, 16 листопада 2019 року о 01 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, біля кафе «Міленіум», яке розташоване за адресою: вул. Гетьманська, 34, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, керуючись раптово виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті іншій людині, використовуючи малозначний та нікчемний привід - з хуліганських мотивів, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, виражаючи явну неповагу до суспільства, що виразилася в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, в присутності сторонніх осіб, виявляючи особливу зухвалість відносно ОСОБА_3 , з метою заподіяння йому смерті, знявши із себе куртку та барсетку, підбіг до останнього та тримаючи у правій руці ніж, наніс ним два удари в область живота ОСОБА_3 , один з ударів який не досяг своєї цілі, а інший удар прийшовся у праву підреберну ділянку живота в область розташування життєво важливих органів.

Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення живота у правій підреберній ділянці із пораненням печінки, яке привело до внутрішньочеревної кровотечі.

Після цього ОСОБА_1 , вважаючи, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення злочину втік, однак смерть ОСОБА_3 не настала з причин, які не залежали від волі підозрюваного, а саме своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги останньому.

16 листопада 2019 року вказаний факт слідчим Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесений до ЄРДР за №12019040350002037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано слідчим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів

В клопотанні слідчий зазначає, що є достатньо підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, вчинене ним кримінальне правопорушення віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає лише позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Вважає наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахований судом при обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який під час досудового розслідування не зменшився та обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 після вчинення інкримінованого йому злочину відразу втік з місця його вчинення та переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим його 21 листопада 2019 року оголошено у розшук, та 03 вересня 2021 року останній був затриманий у місті Києві із підробленим посвідчення водія із фотокарткою ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 . Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 на час вчинення замаху на злочин та до його затримання офіційно не працював, не одружений, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, тобто стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні. Крім цього, 04 січня 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 вручено повістку про виклик на 11:00 годин 10 січня 2022 року до СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. У вказаний час підозрюваний ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши про причину свого неприбуття, що свідчить про невиконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього судом обов`язків. Зазначає, що з врахуванням реальної наявності вказаного ризику забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, запобіганню вищезазначеному ризику застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо, оскільки вони не в змозі таким чином обмежити свободу його пересування, щоб виконати завдання запобіжного заходу.

Прокурор підтримала заявлене слідчим клопотання та просила задовольнити його, оскільки, на її думку, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а враховуючи особу підозрюваного, вважає достатнім для забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Під час судового розгляду клопотання вказала, що вважає необхідним визначити строк дії домашнього арешту терміном 9 днів, а саме до 28 січня 2022 року.

Захисник Лаврищев В.В. зазначив, що підозра за таким номером, як вказано в клопотанні та в копії підозри, долученій до клопотання не вручена належним чином ОСОБА_1 . 10 січня 2022 року ОСОБА_1 до слідчого не з`явився з поважних причин, тому що його захисник хворів. Після закінчення терміну дії запобіжного заходу ОСОБА_1 не переховується від слідства або суду, не ухиляється від явки до слідчого, слідчого судді, прокурора, являючись на виклики, здійснені і навіть не у передбачені законом виді (телефонний дзвінок про необхідність явки). Клопотання про застосування запобіжного заходу домашнього арешту не обґрунтоване, ризики відсутні. Посилання слідчого, що підозрюваний та його захисник ухиляються від ознайомлення з матеріалами справи спростовується тим, що стороною захисту фактично проводиться ознайомлення і копіювання матеріалів справи, на що вказує копії першого тому матеріалів досудового розслідування, отримані захисником під час ознайомлення та наявна у нього під час даного судового розгляду. Зазначає, що докази на підтвердження того що підозрюваний переховувався, використовував підроблене посвідчення або посвідчення іншої особи не підтверджено в межах розгляду даного клопотання. Крім того, ОСОБА_1 станом на момент розгляду клопотання офіційно працевлаштований, що не враховано слідчим, мешкає та прописаний в м. Новомосковську разом з бабусею та дідусем. Вказує, що 13 січня 2022 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області вже розглядалося таке ж саме клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтоване тими самими доводами та ризиками та в задоволенні якого слідчому було відмовлено. Крім цього, того ж дня розглянуте і клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в задоволенні якого було відмовлено.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що підтримує позицію захисника.

Дослідивши заявлене клопотання, заслухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 листопада 2019 року за № 12019040350002037, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України шляхом вручення повідомлення його матері за адресою його мешкання. Особисто ОСОБА_1 повідомлення про підозру отримано 03 вересня 2021 року.

21 листопада 2019 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук та вказане кримінальне провадження було зупинено.

03 вересня 2021 року місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 було встановлено, у зв`язку з чим вказане досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.

04 вересня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 жовтня 2021 року включно.

28 вересня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області запобіжний захід тримання під вартою змінено на домашній арешт строком до 13 жовтня 2021 року включно.

08 жовтня 2021 року керівником Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області строк досудового розслідування продовжений до трьох місяців, тобто до 13 листопада 2021 року.

20 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 13 листопада 2021 року.

09 листопада 2021 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області строк досудового розслідування продовжений до п`яти місяців, тобто до 13 січня 2022 року.

12 листопада 2021 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ручко Г.Г. продовжено запобіжний захід домашній арешт до 13 січня 2022 року.

04 січня 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

04 січня 2022 року досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12019040350002037 завершено, а прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області сторонам кримінального провадження було відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Станом на момент звернення з клопотанням сторона захисту з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі не ознайомилась.

Розглядаючи дане клопотання та вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Ч. 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування- слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно зі статтею 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

У відповідності до п. 4 ч. 3, п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Як свідчать матеріали справи, строк досудового розслідування, обрахований у відповідності до ст. 219 КПК України, був продовжений прокурором, слідчим суддею та закінчився 13 січня 2022 року. Тобто, станом на час звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу, строк досудового розслідування, в межах якого можливе вирішення слідчим суддею, в силу повноважень, визначених ч. 4 ст. 176 КПК України, питання щодо застосування запобіжного заходу закінчився.

Водночас, за ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Як підтверджено матеріалами, долученими до клопотання слідчого, 04 січня 2022 року досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12019040350002037 завершено, а прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області сторонам кримінального провадження відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення. При цьому, посилання на те, що сторона захисту ухиляється від ознайомлення з матеріалами матеріалів досудового розслідування, спростовується наданими стороною захисту доказами, а доказів належного звернення, в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України, до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона обвинувачення не надала.

У справі "Чопенко проти України" (Заява № 17735/06) у п. 62. Суд повторно зазначає, що саме національні органи, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення національного законодавства. Проте Суд повинен перевірити, чи спосіб, в який тлумачиться та застосовується національне законодавство, породжує наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії (№ 1)" (Scordino v. Italy (по. 1)) [ВП], заява № 36813/97, пп. 190, 191, ECHR 2006).

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 ст.7 цього кодексу, зокрема засади верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст спрямованості діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За таких обставин наявні підстави для висновку, що слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до слідчого судді поза межами строку досудового розслідування та який встановлено для подання такого клопотання - про обрання запобіжного заходу, саме до слідчого судді і у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

Інші доводи сторони захисту та обвинувачення не спростовують висновок суду про звернення слідчого не у межах строку для подання до слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу, а тому – не враховуються слідчим суддею під час розгляду клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Каракана А.О., погодженого з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області Дахно М.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 13.00 годині 21.01.2022 року.

Слідчий суддя Д.О. Парфьонов