Ухвала суду № 102630887, 20.01.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/432/22

Єдиний унікальний №205/432/22

Провадження №1-кс/205/85/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В., при секретарі Волкобоєвій А.О.,

за участю: прокурора – Єруха С.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Хоміча Р.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Титової А.В., погодженого прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області Єрухом С.В. щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12022041690000056, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болнісі Грузія, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 06.07.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України звільнений з під варти в залі суду,

перевіривши надані матеріали клопотання, наглядового провадження та дослідивши докази по даних матеріалах,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий посилається на те, що в провадженні СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022041690000056, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , 16.01.2022 року перебуваючи у невстановлені досудовим розслідуванням місці та часі, з метою вчинення нападу на магазин «ІГ.МАМ», розташований за адресою: м Дніпро, вул. Караваєва 68, для протиправного заволодіння чужим майном, а саме, грошовими коштами, готуючись до вчинення злочину, у невстановленим досудовим розслідуванням спосіб та місці придбав ніж та маску (балаклаву) на обличчя.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 того ж дня у невстановлений під час досудового розслідування місці та час одягнув кофту з капюшоном чорного кольору, куртку чорного кольору та маску темно-зеленого кольору якою прикрив обличчя з метою приховати свою зовнішність, та направився до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » який розташований за адресою: м Дніпро, вул. Караваєва 68, який належить ОСОБА_2 . Після цього через незачинені двері зайшов до приміщення магазину, де перебували раніше незнайомі йому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , маючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, а також прямий умисел направлений на здійснення нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я вищевказаним особам утримуючи в правій руці ніж, висловив негайну незаконну вимогу до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передати йому грошові кошти за реалізацію товару з даного магазину та особисті мобільні телефони потерпілих.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, вказану вимогу виконали, так як волю до опору останніх було зламано, а саме, передали грошові кошти за реалізацію товару в магазині та власні мобільні телефони ОСОБА_1 . Утримуючи при собі викрадене майно, а саме, грошові кошти в сумі 3 921 гривень 75 копійок, мобільний телефон марки Samsung А10s та мобільний телефон Iphone 10 ОСОБА_1 , з місця вчинення злочину зник, а викраденими майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в сумі 8000 гривень, та ОСОБА_2 в сумі 3921 гривень 75 копійок.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбої), тобто у вчинені злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 187 КК України.

19 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні та просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити в задоволені вказаного клопотання в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість підозри, а також недопустимість доказів у вигляді процесуальних документів, складених за участю підозрюваного з порушенням права останнього на захист, а також недоведеності прокурором ризиків протиправної поведінки підозрюваного, наявності у останнього міцних соціальних зв`язків та місця роботи.

Заслухавши думки учасників провадження, дослідивши клопотання і матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbelland Hartleyv. theUnited Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи із наявних та наданих слідчому судді матеріалів провадження, зокрема, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 ; протоколу огляду місця події від 17.01.2022 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протоколу обшуку від 19.01.2022 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2022 року; протоколу огляду відеозапису від 19.01.2022 року; протоколу пред`явлення речей для впізнання від 19.01.2022 року; висновку судово - дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-22/2019-Д; повідомленням про підозру ОСОБА_1 ; речових доказів, слідчий суддя, доходить висновку, що вказані вище докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. У зв`язку із чим клопотання сторони захисту з приводу визнання недопустимості доказу з наведених захисником мотивів суд не може взяти до уваги.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (ризику переховування від органів досудового розслідування та суду), п.3 ч.1 ст.177 КПК України (ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу особу у цьому ж кримінальному провадженні), та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (ризику вчинення іншого кримінального правопорушення).

В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо того, що тяжкість можливого покарання сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваної особи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя звертає увагу і на те, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків в даному випадку враховується встановлена КПК України процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки підозрюваному відомі особи свідків, їх місце роботи розташоване безпосередньо поруч з місцем мешкання підозрюваного, суд вважає, що прокурором доведено, що ризик впливу на свідків не можна повністю виключити й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, у зв`язку із чим слідчий суддя враховує цей ризик як наявний, та вживає відповідні заходи забезпечення, щоб запобігти цьому ризику.

Також під час оцінки доведеності ризику вчинення нового кримінального правопорушення слідчий суддя враховує особу підозрюваного, зокрема, те що він офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності, про що органом судової влади постановлювались відповідні вироки.

Таким чином, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та дані про його особу, які свідчать про відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, чи не буде намагатись впливати на свідків, або не вчинить інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризиків, а при обранні відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, останній із високою долею ймовірності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності чи здійснити спробу переховування від органів досудового розслідування та суду.

При цьому, не підлягають застосуванню запобіжні заходи, такі як: порука, особисте зобов`язання, виходячи з оцінки тяжкості інкримінованого правопорушення, відсутності поручителів.

Також згідно ч. 4. ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки інкримінований підозрюваному злочин вчинено із застосуванням насильства та погрозою його застосування, слідчий суддя в даному випадку розмір застави не визначає.

Приймаючи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред`явленої підозри, наявність вищевказаних ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку із чим вказане клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 197 КПК України Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. З огляду на встановлені під час розгляду вказаного клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити такий строк запобіжного заходу як 58 днів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

1. Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Титової А.В., погодженого прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області Єрухом С.В.., щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12022041690000056, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України - задовольнити.

2. Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болнісі Грузія, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 15 години 00 хвилин 16 березня 2022 року включно.

3. Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Д.В. Мовчан

Ухвалу мені оголошено та копію вручено: _______ 2022 року.

_______/_____/