Ухвала суду № 102630673, 10.01.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/63/22

Провадження № 1-кс/202/169/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря судового засідання - Калантаєнка Д.А.

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещаки Д.П.

захисника Полтавченко О.А.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещакою Д.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка, Донецької області, громадянина України, маючого загальну освіту, одруженого, малолітніх дітей та людей похилого віку не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 361-1 ч.1; 361 ч.1,2 КК України в кримінальному провадженні № 12021040000000141 від 26.02.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000141 від 26.02.2021 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 361-1 ч.1; 361 ч.1,2 КК України.

Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещакою Д.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з матеріалами клопотання, в 2019 році, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, з метою отримання та збору інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет для подальшого їх продажу третім особам.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи з метою отримання та збору інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет, ОСОБА_1 знаходячись за адресою:

АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у формі витоку інформації, яка належить ТОВ «Мегого», використовуючи власний персональний комп`ютер (ноутбук) GAMEMAX Starlight, за допомогою шкідливого програмного засобу іменованого як «PrivateKeeper», який відповідно до висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_2 №CE-19/115-21/14589-КТ від 05.11.2021 розпізнається як шкідливий програмний засіб, в період часу з 19.11.2019 по 09.02.2020, здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - ТОВ «Мегого», а саме Інтернет-платформи «MEGOGO», внаслідок чого отримав персональні дані облікових записів користувачів ТОВ «Мегого» загальною кількістю 22120 записів, а саме їх адрес електронних скриньок, та/або мобільних телефонів і паролів, які є ідентифікаторами, що застосовуються при користуванні веб-сайтом «MEGOGO» та необхідні для авторизації користувацьких облікових записів. Зазначені персональні дані облікових записів користувачів ТОВ «Мегого» у відповідності до чинного законодавства та внутрішніх положень ТОВ «Мегого» є інформацією з обмеженим доступом, до якої ОСОБА_1 не мав права доступу.

Протиправні дії ОСОБА_1 , що виразились у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи ТОВ «Мегого», а саме Інтернет-платформи «MEGOGO», призвели до витоку інформації, яка належить ТОВ «Мегого», що в подальшому спричинило підрив ділової репутації ТОВ «Мегого».

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, з метою отримання та збору інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет,у період часу з 17.12.2019 по 18.12.2019 (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у формі витоку інформації, яка належить ТОВ «Інтернет-реклама РІА», використовуючи власний персональний комп`ютер GAMEMAX Starlight, за допомогою шкідливого програмного засобу іменованого як «PrivateKeeper», який відповідно до висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України КоваляВ.В.№CE-19/115-21/14589-КТ від 05.11.2021 розпізнається як шкідливий програмний засіб, здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи - ТОВ «Інтернет-реклама РІА», а саме веб сайт «AUTORIA», внаслідок чого отримавперсональні дані облікових записів користувачів ТОВ «Інтернет-реклама РІА» загальною кількістю 5836 записів, а саме їх адреси електронних скриньок, та/або мобільних телефонів і паролів, які є ідентифікаторами, що застосовуються при користуванні веб-сайтом «AUTORIA» та необхідні для авторизації користувацьких облікових записів. Зазначені персональні дані облікових записів користувачів ТОВ «Інтернет-реклама РІА» у відповідності до чинного законодавства та внутрішніх положень ТОВ «Інтернет-реклама РІА» є інформацією з обмеженим доступом, до якої ОСОБА_1 не мав права доступу.

Протиправні дії ОСОБА_1 , що виразились у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи ТОВ «Інтернет-реклама РІА», а саме Інтернет-платформи «AUTORIA», призвели до витоку інформації, яка належить

ТОВ «Інтернет-реклама РІА», що в подальшому спричинило підрив ділової репутації ТОВ «Інтернет-реклама РІА».

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації,вчиненому повторно,тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку,в січні 2020 року, більш точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел направлений на збут шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.

Так, 27.01.2020 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на збут шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, використовуючи власну комп`ютерну техніку, а саме комп`ютер GAMEMAX Starlight, здійснив публікацію в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/, щодо продажу за ціною 500 рублів Російської Федерації конфігураційного файлу до шкідливого програмного забезпечення «PrivateKeeper», а саме конфігурації для несанкціонованого втручання в облікові записи користувачів інтернет ресурсу ТОВ «Мегого». Програмне забезпечення «PrivateKeeper», відповідно до висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_2 №CE-19/115-21/14589-КТ від 05.11.2021 здатне здійснювати несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.

В подальшому, невстановлені зацікавлені особи, а саме користувачі форуму bhf.io під псевдонімами « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » здійснили завантаження розміщеного на вказаному форумі ОСОБА_1 конфігураційного файлу до шкідливого програмного забезпечення «PrivateKeeper», створеного для несанкціонованого втручання в облікові записи користувачів інтернет ресурсу ТОВ «Мегого» та в подальшому залишили відгук, щодо працездатності конфігураційного файлу.

Таким чином протиправні дії ОСОБА_1 виразились у розповсюдженні шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем, комп`ютерних мереж.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 361-1Кримінального кодексу України, а саме як розповсюдження шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, з метою отримання та збору інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет, для подальшого їх продажу третім особам,у невстановлену дату та час, але не пізніше 03.09.2021, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого ОСОБА_5 ОСОБА_5 прийняв пропозицію ОСОБА_1 .

Далі, у невстановлену дату та час, але не пізніше 03.09.2021 ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 , який на той момент вже діяв з ним за попередньою змовою, програмний засіб «All-in-one-checker-cracked», бази даних формату «електронна пошта(телефон)/пароль» та надав інструкції щодо порядку застосування вказаного програмного засобу і способу здійснення несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, для збору інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет. 03.09.2021 о 11:33 годині ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, маючи доступ до мережі Інтернет, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таки наслідків, використовуючи власний персональний комп`ютер (ноутбук) Asus ROG Strix G15, застосував отриманий раніше від ОСОБА_1 шкідливий програмний засіб «All-in-one-checker-cracked» для здійснення несанкціонованого втручання в обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом проведення підбору паролей (брутфорс). В результаті вказаних дій ОСОБА_5 здійснив несанкціоновану авторизацію (вхід) до облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3 який належить громадянці України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тим самим заволодів персональними даними облікового запису останньої. Зазначені персональні дані облікового запису користувача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до чинного законодавства є інформацією з обмеженим доступом, до якої ОСОБА_5 не мав права доступу.

Відповідно до висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України Коваля В.В. №CE-19/115-21/14587-KT від 04.11.2021, програмний засіб іменований як «All-in-one-checker-cracked», що містився на персональному комп`ютері (ноутбуці) ОСОБА_5 , являється шкідливим (загрозливим).

Протиправні дії ОСОБА_1 виразились в умисному, несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, а саме облікового запису (електронно-поштового ресурсу) hotmail, що призвели до витоку інформації, яка належить користувачу облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

За сукупністю вчиненого, умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кваліфікуються за ч.1 та ч.2 ст.361, ч.1 ст.361-1КК України.

05.01.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.361-1 та ч.1, 2 ст.361 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Заявою про вчинення кримінального злочину; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; Протоколами огляду; Протоколами тимчасових доступів до документів; Протоколами проведення НСРД; Протоколами проведення обшуків; Протоколами огляду вилученої комп`ютерної техніки; Повідомленням про підозру; Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, що він підозрюється у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є підстави вважати, що він усвідомлюючи невідворотність покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду. Крім того підставою вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування є те, що останній не має стійких соціальних зв`язків. Окрім того, в матеріалах досудового розслідування відсутні відомості, щодо наявності у ОСОБА_1 на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку.

Отже, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду у зв`язку з чим, у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати його явку до органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що під час проведення слідчих дій, а саме проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , особи котрі були присутні в якості понятих під час обшуку, називали свої анкетні дані, дату народження та фактичне місце проживання. Так як підозрюваному вручались копії матеріалів досудового розслідування, йому відомі анкетні дані свідків, понятих, їх адреса проживання то є підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків або експертів, у цьому кримінальному провадженні. Вказані особи судом не допитані, їх судові висновки за експертизами судом не досліджені. Підозрюваним може чинити тиск на свідків, експертів щодо відмови від показань, дачі завідомо неправдивого висновку. Примушування та залякування, експертів, свідків, понятих.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може й надалі вчиняти злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, оскільки такою діяльністю він займався протягом тривалого часу, та це було його основним видом доходу.

Про обґрунтованість вказаного ризику свідчить характер вчиненого злочину та кількість епізодів злочинної діяльності.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , а також відповідає особі підозрюваного, просять застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком 60 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного просив обрати більш м`який запобіжний захід, або у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, однак погодився з тим, що передавав ОСОБА_5 програмний засіб для доступу до бази даних.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 12021040000000141, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021040000000141 розпочато 26.02.2021 року.

05.01.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.361-1 та ч.1, 2 ст.361 КК України.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні №12021040000000141 доказами.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданнями попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Санкція ст.ст. 361-1 ч.1; 361 ч.1,2 КК України, яка інкримінується підозрюваному, визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.

Враховуючи наявну обґрунтовану підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 361-1 ч.1; 361 ч.1,2 КК України, а також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у судовому засіданні та в клопотанні, враховуючи ступень тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, той факт, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, приходжу до висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, доводи сторони захисту щодо даних про особу підозрюваного не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування та висновки слідчого судді.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину пов`язаному із чисельним несанкціонованим втручанням в роботу автоматизованих систем з метою отримання конфіденційної інформації про облікові записи користувачів різноманітних платформ і ресурсів мережі Інтернет, в тому числі доступ до їх номерів телефонів та банківських карток, вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3; 42; 176; 177; 183; 186; 193; 194; 196; 197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещакою Д.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 361-1 ч.1; 361 ч.1,2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, затримавши його негайно у залі суду та помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», строком до 12 год. 10 хв. - 05 березня 2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Верещаку Д.П.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 11.01.2022 року.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін