Ухвала суду № 102630494, 21.01.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 208/6312/16к

Провадження № 1кп/201/145/2022

УХВАЛА

21 січня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016000000002133 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 355 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Струков Є.О.

потерпілий ОСОБА_2

захисник Івріна І.Л.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Толкачев Є.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 355 КК України.

Дане кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України відносно потерпілого ОСОБА_2 . В судовому засіданні 14.06.2019 прокурором було змінено обвинувачення відносно ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 1 ст. 355 КК України, однак потерпілий підтримав обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі.

Отже на сьогоднішній день ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме, вимагання права на майно, вчинене повторно, з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого та за ч. 1 ст. 355 КК України, а саме, примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимозі виконати цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим та знищення його майна за відсутності ознак вимагання.

В ході судового розгляду прокурором було долучено до кримінального провадження висновок судової психологічної експертизи № 11467/16-61 від 26.11.2018 , якою встановлено що ситуація в якій ОСОБА_3 підписав договір купівлі-продажу корпоративних прав була психотравмувальною для нього. В той же час, експерт не відповів на ряд питань, посилаючись на відсутність вихідних даних.

В судовому засіданні, за клопотанням потерпілого, було прийнято рішення про виклик експерта для роз`яснення його висновків і, зокрема, яких саме вихідних даних бракувало експертові для надання відповіді на поставлені питання. Однак з`ясувати місцезнаходження експерта ОСОБА_4 не вдалось а тому судом припинено її виклик.

В судовому засіданні потерпілим заявлено клопотання про призначення додаткової психологічної експертизи на вирішення якої він просив поставити питання:

1.Чи здійснювався на потерпілого ОСОБА_2 психологічний тиск обвинуваченими?

2.Яким чином психотравмувальна ситуація, що досліджується в кримінальному провадженні, могла вплинути на можливість ОСОБА_2 прйняти рішення, які мали для нього високу особисту значимість?

3.Яким чином можна охарактеризувати емоційний стан людини, перебуваючої в психотравмувальній ситуації?

4.Чи перебував ОСОБА_2 в стані вираженого емоційного збудження і якщо перебував, чіГ може ця обставина розглядатись як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання під час підписання ним реєстраційних документів?

5.У якому емоційному стані перебував ОСОБА_2 під час укладання угод та підписання реєстраційних документів?

6.Чи здатен був ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізувати його своїми діями?

7.Чи здатен був ОСОБА_2 з урахуванням визначених обставин прогнозувати та усвідомлювати(якщо здатен, то якою мірою) фактичний зміст власних дій та їх наслідків?

В обґрунтування клопотання потерпілий та захисник посилались на те, що з первісного висновку експерта не зрозуміло яких саме вихідних даних не вистачало експерту для надання відповіді на питання 11, 12, 15, 16, 17 та чому експерт не витребувала ці додаткові матеріали.

Також потерпілий вказав, що з мотивувальної частини висновку встановлено, що обставини досліджуваної події викликають у потерпілого негативні емоції, які супроводжуються психогенними реакціями: сльози, експресивність та емоційність під час відтворювання давніх подій, коливання гучності та темпу мовлення, однак експерт не зміг відповісти на питання, хоча цього було достатньо і, в разі, якщо суд вважає, що цього достатньо, то призначення експертизи не обов`язкове, якщо ж суд не призначить експертизу, то потерпілий буде вважати суд упередженим.

Прокурор вирішення цього питання залишив на розсуд суду

Захисник і обвинувачений заперечували проти клопотання, так як висновок зрозумілий, підстав для призначення додаткової експертизи не має, а саме призначення не дасть результату, так як з часу подій пройшло 10 років і відтворити емоційний стан через тривалий час неможливо.

Заслухавши учасників, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відмовити з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 332, 242 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Пунктом 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

З первісного висновку експерта видно, що на вирішення експерта поставлено ряд питань на одну частину з яких експерт не відповідала з огляду на те, що вони відносяться до почеркознавчої експертизи (стор. 4 висновку), а на частину експерт не могла відповісти так як відсутні вихідні об`єктивні данні (стор 16 висновку). При цьому з тексту мотивувальної частини висновку експерта видно, що абзаци чотири і п`ять на сторінці 16 є взаємопов`язаними і абзац № 5 містить висновки щодо даних викладених в абзаці 4.

Інформація викладена в цих абзацах свідчить , що вихідні данні відсутні так як під час підписання документів не були присутні свідки і не велось відео.

Тобто, вихідних даних яких недоставало експерту для відповіді на питання не існує про що повідомив сам під експертний ОСОБА_3 , а тому експерт і не запитував їх у слідчого.

Таким чином немає підстав вважати висновок неповним з огляду на відсутність вихідних даних і відповідно, ненадання відповідей не питання.

Інших доводів щодо незрозумілості висновку експертизи, а також які потрібно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли потерпілим не вказано, а тому і підстав для призначення додаткової експертизи не має.

Що стосується доводів потерпілого про те, що якщо мотивувальної частини висновку досить суду, то призначати додаткову експертизу немає необхідності, то суд звертає увагу, що не може оцінювати висновок до виходу до нарадчої кімнати.

Що стосується доводів потерпілого про те, що в разі незадоволення клопотання він буде вважати суд упередженим, то суд сприймає ці вислови як намагання маніпулювати судом для досягнення бажаного результату.

Керуючись ст. 332 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про призначення додаткової судової психологічної експертизи відмовити.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко