Рішення № 102630074, 05.10.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/5099/21

Провадження № 2-о/932/104/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.

за участю секретаря: Мудраченко Д.О.

заявника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2021 року заявники звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з метою отримання пенсії у разі втрати годувальника. Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання пенсії у разі втрати годувальника.

В обґрунтування заяви зазначили, що після смерті чоловіка вона звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та іншими документами про перехід з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак їй було відмовлено в переведені на пенсію у разі втрати годувальника з підстав відсутності в неї документу про доведення факту спільного проживання на день смерті з померлим чоловіком та перебування заявника на утриманні чоловіка. Тому, враховуючи вищезазначене, щоб довести своє перебування на утриманні та спільне мешкання однією родиною разом із померлим чоловіком заявник звернулася до суду оскільки іншим позасудовим шляхом встановити даний факт, що має юридичне значення для реалізації заявником своїх прав на оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не має можливості.

Заявник у судовому засіданні підтримала свою заяву просила задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини не явки не повідомила.

Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що заявник зі своїм померлим чоловіком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у шлюбі з 25 серпня 1982 року, про що мається актовий запис цивільного стану про одруження № 1124 зареєстрованого Амур-Нижньодніпровським районним відділом РАЦС м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 з чоловіком проживали разом усе життя за адресою реєстрації місця проживання чоловіка заявника: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про реєстрацію в паспорті серії НОМЕР_2 . виданого Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 21 червня 2001 року.

На момент смерті чоловіка, заявник була зареєстрована за іншим місцем проживання з чоловіком: АДРЕСА_2 , а чоловік: АДРЕСА_1 .

Однак проживали вони разом за адресою реєстрації чоловіка, на підтвердження даного факту заявником надано довідка та акт голови правління обслуговуючого кооперативу «ЖБК №307» від 13.05.2021 року про те, що заявник на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 постійно мешкала з ним за адресою: АДРЕСА_3 з 1981 року, та вони вели разом спільне господарство. Також надала довідку Приватного нотаріуса дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко С.В. від 16.06.2021 року, про те, що до складу спадкоємців ОСОБА_2 входить одна особа - дружина спадкодавця ОСОБА_1 .

Як зазначає заявник, вони з чоловіком шлюб не розривали і окремо ніколи не мешкали, вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, спільні кошти використовували на потреби родини. Дохід чоловіка ОСОБА_2 був вищим ніжу заявника, так як пенсія у нього була майже 10 тисяч грн., та фактично вона була на його утриманні, так як, її пенсії не вистачало. Чоловік заявника отримував пенсію за віком, на пільгових умовах.

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік заявника ОСОБА_2 помер, на час його смерті він був пенсіонером та отримував пенсію за віком відповідно до Списку 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», а заявниця отримувала пенсію за віком, та заявниця отримувала пенсію за віком, яка була майже втричі меншою ніж у чоловіка.

Після смерті чоловіка заявник звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та іншими документами про перехід з пенсії за віком на пенсію у оазі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак їй було відмовлено в переведені на пенсію у разі втрати годувальника з підстав відсутності в неї документу про доведення факту спільного проживання на день смерті з померлим чоловіком та перебування заявника на утриманні чоловіка.

На даний час встановлення факту перебування на утриманні заявнику необхідне для переходу на інший вид пенсії по втраті годувальника, так як розмір її пенсії за віком є недостатнім для необхідного забезпечення.

З урахуванням викладеного, з`ясовано, що доходи, зокрема, пенсія покійного чоловіка була основним джерелом засобів для існування та проживання подружжя.

Даний факт підтверджується довідками з ЦО УПФУ в місті Дніпрі в Дніпропетровській області щодо перебування на обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких вбачається що пенсія заявниці утричі менша за пенсію, яку отримував її чоловік.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»- за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогамистатті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Відповідно до п.2.11 Постанови Пенсійного фонду України № 22-1, 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами), за документ що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім в приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку».

Згідно роз`яснень, наданих в п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 №5, визначено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Відповідно до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався заявник, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, судом установлено, що заявник ОСОБА_1 до моменту смерті свого чоловіка мала спільне домогосподарство з ОСОБА_2 , так як вони проживали за однією адресою, забезпечували себе усім необхідним для життя, перебували у зареєстрованому шлюбі по день смерті чоловіка, разом із тим, допомога, яка надавалась ОСОБА_2 , була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт того, що заявник перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За таких обставин, оскільки встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити факт спільного проживання та перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги доведені та підтверджені належними доказами, а відтак заява про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,10,12,13, 76, 81,258,259,263-265, 268,293,294,315,319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Амур- Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 21 червня 2001 року) разом з чоловіком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 22 січня 2001 року) до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з метою отримання пенсії у разі втрати годувальника.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 21 червня 2001 року) на утриманні чоловіка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданого Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 22 січня 2001 року) до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання пенсії у разі втрати годувальника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений та проголошений 05 жовтня 2021 року.

Суддя В.І. Цитульський