Ухвала суду № 102629533, 20.01.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/316/22

ун. № 759/1128/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В.,

секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НПУ в Київській області Желізняка А.І. матеріали досудового розслідування погодженого прокурором Київської обласної прокуратури Хачатрян А.А. внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013110100013505 від 27.08.2013за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

у січні 2022 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання.

Клопотання обґрунтоване наступним:

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно нової редакції Статуту Фермерського (селянського) господарства «Мрія», ідентифікаційний код 20591954, юридична адреса: 08105. Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Кільцева. 17-А, затвердженої загальними зборами членів господарства (протокол № 2 від 08 листопада 2006 року), засновником Господарства є громадянка України ОСОБА_1 , яка є одночасно його Головою і власником.

Членами вказаного господарства, окрім інших, є її чоловік ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 25.11.2011відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, 25.11.2011 зареєстровано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , унаслідок чого прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації стало ОСОБА_5 .

В першій половині 2009 року ОСОБА_2 в м. Києві познайомив свою дружину ОСОБА_1 та дочку ОСОБА_8 зі своїм знайомим - директором ТОВ «Л.І.Т. груп» ОСОБА_7 , з яким раніше підгримував товариські стосунки. Зі слів ОСОБА_2 він та його родина були власниками селянського (фермерського) господарства «Мрія», яке розташовано в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 також повідомив, що у вказаного фермерського господарства в користуванні на той час було близько 50 гектарів землі, а очолювала це господарство його дружина ОСОБА_1 . Вони також разом поспілкувались з ОСОБА_7 на побутові теми, а також запрошували відвідати їх домівку.

Після знайомства з ОСОБА_7 та отримавши відомості про те, що він володіє певними фінансовими можливостями, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , вирішили використати товариські стосунки ОСОБА_7 з ОСОБА_2 щоб шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 заволодіти його грошовими коштами в особливо великих розмірах.

З цією метою, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 домовились, що створять у ОСОБА_7 враження про себе, як про порядних, чесних та надійних партнерів. Після того, переконають ОСОБА_7 у вигідності передачі їм його власних грошових коштів на облаштування їх бізнесу. Коли значна частина коштів буде отримана, вони створять умови, за яких ОСОБА_7 , щоб отримати назад свої гроші, доведеться їм ще неодноразово додатково надавати власні кошти. Після того як ОСОБА_7 зрозуміє, що його ошукали, перестане їх фінансувати та заявить вимогу про повернення грошей, всі отримані від нього грошові кошти вони домовились привласнити та використати на власні потреби, а надані ОСОБА_7 кошти під надуманими приводами повертати відмовляться.

Надалі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 стали періодично зустрічатися з ОСОБА_7 і спілкуватися на різні побутові теми, намагаючись перевести їх стосунки у приятельські та довірительні.

Реалізуючи свій злочинний намір, приблизно в жовтні-листопаді 2009 року до ОСОБА_7 в офіс ТОВ «Л.І.Т. груп», що розташований в офісному центрі та адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, приїхали ОСОБА_1 та її дочка. ОСОБА_8 . В ході розмови ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , повідомила, що у очолюваного нею фермерського господарства виникли проблеми з приватизацією земельної ділянки, яку використовувало їх господарство, та запропонувала для подолання вказаних проблем позичити їй кошти в розмірі 287 500 доларів США. За це вона пообідала ОСОБА_7 , зловживаючи його довірою, окрім повернення йому отриманих від нього коштів, включити його до складу співзасновників С(Ф)Г «Мрія» та переоформити на нього в рахунок боргу певні земельні ділянки.

ОСОБА_7 , не маючи сумнівів у порядності родини ОСОБА_9 та довіряючи їм, на пропозицію ОСОБА_1 та ОСОБА_8 погодився. У зв`язку з тим, що необхідної ОСОБА_1 та ОСОБА_8 суми вільних коштів у нього на той час не було, вони домовились, що він буде передавали ці кошти частинами, а відповідальною особою за спілкування із ним та отримання від нього коштів буде дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_8 .

Надалі, в один із днів в першій декаді листопада 2009 року ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , у його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101), отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 155 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 1 238 450 гри. При цьому ОСОБА_8 ,. обманюючи ОСОБА_7 повідомила, що ці кошти вона отримала для подолання юридичних перешкод у приватизації земель С(Ф)Г «Мрія».

Про отримання грошових коштів ОСОБА_8 . ОСОБА_7 написав розписку на вирваному з блокнота аркуші паперу в клітинку, яку підписала ОСОБА_8 , написавши своє прізвище та поставивши у ній свій підпис.

25.11.2009, діючи з тією ж метою, в офіс до ОСОБА_7 прибула ОСОБА_1 та повідомила про наявність відповідного розпорядження Києво-Святошинської РДА на виготовлення технічної документації щодо приватизації їх земельної ділянки.

На підтвердження цього вона передала ОСОБА_7 копію розпорядження Києво-Святошинської РДА Київської області № 1582 від 10.112009 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 5-й громадянам України - членам Фермерського господарства «Мрія» (згідно додатку) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради». В наданому ОСОБА_1 разом із вказаним розпорядженням додатку був список громадян України - членів фермерського господарства «Мрія», яким надається дозвіл на виготовлення технічної документації щодо приватизації земельних ділянок фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради. В цьому списку, окрім інших, були прізвища ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Щодо відсутності прізвища ОСОБА_7 в зазначеному списку ОСОБА_1 , обманюючи ОСОБА_7 повідомила, що на нього в подальшому частково будуть переоформлені вже приватизовані земельні ділянки.

При цьому ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_7 , що отримані від нього кошти вони з ОСОБА_8 в повному обсязі використали за призначенням - для усунення юридичних перешкод в приватизації землі.

Цими діями ОСОБА_1 додала ОСОБА_7 упевненості та довіри в тому, що вона та ОСОБА_8 його не обманюють та отримані від нього кошти використовують на ті цілі, для чого їх позичали.

Тоді ж ОСОБА_1 , діючи з тим же злочинним наміром, попросила ОСОБА_7 позичити ще додатково грошові кошти в розмірі 45 000 доларів

США для остаточного подолання юридичних труднощів у приватизації земельних ділянок для членів її родини.

Будучи введеним ОСОБА_1 в оману щодо її дійсних намірів, ОСОБА_7 погодився позичити необхідну ОСОБА_1 суму коштів.

Тоді ж, 25.11.2009, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101), ОСОБА_1 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 359 550 грн.

При цьому ОСОБА_1 , обманюючи ОСОБА_7 повідомила, що ці кошти вона отримала для подолання юридичних перешкод у приватизації земель С(Ф)Г «Мрія».

Про отримання вказаних коштів ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_7 аркуші паперу власноручно написала відповідну розписку, в якій зобов`язалася повернути отримані кошти на першу вимогу.

Надалі, в період з листопада 2009 року до березня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , діючи з тим же умислом, періодично спілкувалися з ОСОБА_7 по телефону та особисто, повідомляли, що приватизація землі йде за їх планом, чим заспокоювали ОСОБА_7 і запевняли у своїй надійності та добропорядності.

В першій половині березня 2010 року, діючи з тією ж метою, в офіс до ОСОБА_7 прибула ОСОБА_8 та повідомила, що процес приватизації земельних ділянок перебуває в стадії завершення і для його повного оформлення необхідно ще 62 500 доларів США.

Будучи введеним ОСОБА_8 в оману щодо її дійсних намірів ОСОБА_7 будучи впевненим у її та ОСОБА_1 добропорядності, погодився позичити вказану ОСОБА_8 суму коштів.

Тоді ж, в один із днів березня 2010 року, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101), ОСОБА_8 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 62 500 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 499 375 гривень.

Про отримання грошових коштів ОСОБА_8 . ОСОБА_7 написав розписку на вирваному з блокнота аркуші паперу в клітинку, яку підписала ОСОБА_8 , написавши своє прізвище та поставивши у ній свій підпис.

29 березня 2010 року, діючи з тією ж метою, в офіс до ОСОБА_7 прибула ОСОБА_1 та повідомила про закінчення приватизації земельних ділянок. При цьому вона надала ОСОБА_7 копію розпорядження Києво- Святошинської РДА Київської області № 2019 від 18 березня 2010 року «Про передачу у власність земельних ділянок 5-ти громадянам України - членам фермерського господарства «Мрія» для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради». В наданому разом із вказаним розпорядженням додатку був список громадян України - членів фермерського господарства «Мрія», яким надасться дозвіл на виготовлення технічної документації щодо приватизації земельних ділянок фермерського господарства в адміністративних межах Горенської сільської ради. В цьому списку, окрім інших, були прізвища ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

При цьому ОСОБА_1 знову запевнила ОСОБА_7 , що отримані, від нього кошти вони в повному обсязі використали за призначенням - для усунення юридичних перешкод в приватизації землі.

Цими діями ОСОБА_1 додала ОСОБА_7 упевненості та довіри в тому, що вона та ОСОБА_8 його не обманюють і отримані від нього кошти використовують на ті цілі, для чого їх позичали.

Тоді ж ОСОБА_1 , діючи з тим же злочинним наміром, попросила ОСОБА_7 передати їй ще додатково грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США для переоформлення приватизованих земельних ділянок, в тому числі і на ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_1 вкотре переконувала ОСОБА_7 в своїй порядності та надійності, а також запевняла, що частину приватизованих земельних ділянок найближчим часом буде переоформлено на нього, та що після продажу іншої частини приватизованої землі за рахунок отриманих коштів з ним буде проведено повний розрахунок по залишку боргу.

Будучи введеним ОСОБА_1 в оману щодо її дійсних намірів, ОСОБА_7 погодився позичити необхідну ОСОБА_1 суму коштів.

29 березня 2010 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101), ОСОБА_1 , отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 198 250 грн.

Про отримання вказаних коштів ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_7 на аркуші паперу власноручно на додаток до написаної нею раніше розписки від 25 листопада 2009 року, відповідно до якої вона раніше отримала у нього 45 000 доларів США, написала розписку про те, що 29 березня 2010 року додатково отримала 25 000 доларів США на тих же умовах.

Надалі, в період з березня 2010 року до березня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , діючи з тим же умислом, періодично спілкувалися з ОСОБА_7 по телефону та особисто. В ході спілкування вони запевняли ОСОБА_7 , що частину приватизованих ними земельних ділянок буде переоформлено на нього, частину з них буде продано, унаслідок чого зі ним буде проведено повний розрахунок (повернено отримані ними його кошти).

Подовжуючи діяти з тією ж злочинною метою, спрямованою на заволодіння коштами ОСОБА_7 , з квітня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 під час спілкування постійно переконували ОСОБА_7 в тому, що у випадку швидкого продажу землі її вартість буде мінімальною. Для того, щоб дорого продати землю ОСОБА_7 мав понести додаткові витрат на облаштування зони відпочинку, розташованій на приватизованих С(Ф)Г «Мрія» земельних ділянках в с. Горенка Києв-Святошинського району Київської області, що суттєво підвищить вартість земельних ділянок.

При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 переконали ОСОБА_7 в тому, то процес облаштування зони відпочинку та продажу землі триватиме довго і ОСОБА_7 періодично змушений буде додатково передавати ОСОБА_8 для цього власні грошові кошти.

Будучи введеним ОСОБА_1 та ОСОБА_8 в оману щодо їх дійсних намірів, ОСОБА_7 на їх пропозицію вимушений був погодитися.

З метою обліку своїх майбутніх витрат ОСОБА_7 вирішив кожного разу Фіксувати передачу коштів ОСОБА_8 шляхом виготовлення видаткових касових ордерів (ВКО) за допомогою встановленої на його особистому комп`ютері комп`ютерної програми «Бухгалтерія 1С», яка б в автоматичному режимі створювала ці видаткові касові ордери, надавала б їм індивідуальні номери та підсумовувала б суму виданих коштів. З таким порядком отримання коштів ОСОБА_8 попередньо погодилась.

Вказані видаткові касові ордери, які були оформлені на особистому комп`ютері ОСОБА_7 , були формою боргової розписки, які підтверджують факт отримання ОСОБА_8 у нього грошових коштів. Цю боргову розписку ОСОБА_7 міг складати на свій розсуд, використовуючи комп`ютер або пишучи її від руки, заповнюючи певні поля або лишаючи їх вільними, носячи реквізити, паспортні дані особи, що отримувала кошти, та особи, що позичила ці кошти. Від цього суть даного боргового документу не змінюється, підтверджуючи факт отримання від нього грошей.

Надалі, в період з квітня до червня 2010 року, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101), ОСОБА_8 тримала від нього готівкою його власні грошові кошти, а саме: 20 квітня 2010 року - 1000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 7 920 грн., 27 квітня 2010 року - 1 500 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 11 880 гри., 27 квітня 2010 року - 18 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 143 560 грн., 18 травня 2010 року - 11 400 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 90 288 грн. та 16 червня 2010 року - 3 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 23 730 грн.

Про отримання грошових коштів ОСОБА_8 у видаткових касових ордерах кожного разу власноручно написала суму отриманих коштів та поставила свій підпис.

31 березня 2011 року через те, що в подальшому фактично ніяких дій, спрямованих на проведення розрахунків зі ОСОБА_7 , повернення йому отриманих у нього коштів, з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не відбувалось, ОСОБА_7 під час зустрічі запропонував ОСОБА_8 вжити заходів негайного повернення йому отриманих у нього коштів в повному обсязі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру ОСОБА_8 , повідомила, що земельні ділянки, які вони приватизували за рахунок отриманих у ОСОБА_7 коштів, можуть реально бути проданими за 450 000 доларів США. З цих коштів ОСОБА_8 запропонувала ОСОБА_7 частину повернути йому готівкою, а частину вкласти в спільний бізнес, який буде в подальшому приносити прибуток - продовжити будувати базу відпочинку на земельних ділянках поблизу озера в селі Горенка. При цьому ОСОБА_8 вкотре запевнила ОСОБА_7 у своїй порядності та бажанні виконати всі зобов`язання по погашенню фінансових зобов`язань перед ним, переконувала, що збудована ними спільно база відпочинку буде приносити прибутки, що після відповідного облаштування вартість земельних ділянок, які планувалося продати, значно виросте, що мало бути вигідно для всіх, а також умовляла не забирати всі позичені її сім`ї кошти, залишивши їх частину у спільному бізнесі.

ОСОБА_7 , будучи введеним ОСОБА_8 в оману, за умови, що обіцяне ОСОБА_8 буде ними зафіксовано письмово у вигляді підписання відповідної угоди, на її пропозицію погодився.

Тоді ж ОСОБА_7 на аркуші паперу в клітинку, вирваному з блокноту, у при сутності та за згодою ОСОБА_8 власноручно написав угоду від 31 березня 2011 року, відповідно до якої вони домовились, що ОСОБА_8 зобов`язується до 01 вересня 2011 року продати землю в с. Горенка на загальну суму 450 000 доларів США, з яких 125 000 доларів США повернути ОСОБА_7 , а решту коштів спільно використати на розвиток зони відпочинку на озері в с. Горенка. Вказану угоду підписав ОСОБА_7 а також її власноручно підписала ОСОБА_8 та написала у ній своє прізвище.

В подальшому, діючи повторно, з тим же умислом на заволодіння коштами ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 продовжила, обманюючи та зловживаючи довірою ОСОБА_7 , отримувати у нього його власні грошові кошти.

З цією метою вона періодично приїжджала до ОСОБА_7 де отримувала від нього вказані нею суми коштів, які, як вона переконувала ОСОБА_7 , нею мали витрачатися на облаштування зони відпочинку в с. Горенка. Перед цим вона кожного разу попередньо телефонувала ОСОБА_7 на мобільний телефон, повідомляла, на які роботи (послуги) їй потрібні кошти та суму коштів, після чого вони домовлялись про зустріч. Відповідно ОСОБА_7 готував необхідну ОСОБА_8 суму коштів та видатковий касовий ордер.

Надалі, в період з квітня 2011 року до травня 2012 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , в йог робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м Київ. вул. Жилянська, 97 (101), ОСОБА_8 отримала від нього готівкою йоги власні грошові кошти на підставі наступних боргових документів (видаткових касових ордерів та боргової розписки): № ро-0003283 від 26.04.2011 р. - 3 000 грн.; '№ ро-003549 від 30.06.2011р. - 100 000 гри., боргової розписки від 13.07.2011 р. - 68 000 грн.; № ро- 0003677 віл 22.07.2011р. - 70 000 грн., № ро-0003709 від 28.07.2011р. - 50 000 грн., № ро-0003775 віл 11.08.2011 р. - 100 000 грн., № ро-0003821 від 26.08.2011 р. - 50 000 грн.; № ро-0003824 від 26.08.2011 р. - 20 000 грн.; №ро-0003824 від 09.09.2011 р. - 150 000 грн.; № ро-0004818 від 20.04.2012 р. - 100 000 грн.; № ро-0004845 від 25.04.2012 р. - 180 220 грн.; № ро-0004925 від 15.05.2012 р. - 331 894 грн.; № ро-0004887 від 04.05.2012 р. - 300 000 грн.; № ро-0004946 від 16.05.2012 р. - 89 080 грн., а всього на загальну суму 1 612 194 грн.

Отримані кошти ОСОБА_10 та ОСОБА_8 використали не за цільовим призначенням, а привласнили та розпорядилася ними на власний розсуд, використавши на особисті погреби.

Незважаючи на численні вимоги ОСОБА_7 щодо повернення отриманих від нього грошових коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з надуманих причин повертати відмовились, обіцяні земельні ділянки на нього не переоформили, можливості участі у спільному бізнесі ОСОБА_7 не надали.

Всього ОСОБА_10 в період з листопада 2009 року до 16 травня 2012 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (101) , шляхом обману та зловживання довірою заволоділи чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_7 в розмірі 322 400 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 571 943 грн. та 1 612 194 грн., на загальну суму 4 184 137 грн., яка в двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах.

27.05.2016 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України вручено підозрюваній ОСОБА_8 .

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 . раніше не судима.

27.05.2016 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України вручено підозрюваній ОСОБА_1 .

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Дитятки Чорнобильського району Київської області, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

22.11.2019, прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області Сергієм Кіліміченко на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/37697/19 провадження № 1-кс/761/25963/2019 від 03.10.2019 відповідно до ст. 290 КПК України надано доручення слідчому СУ ГУНП в Київській області Сергію Рекало повідомити підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надати доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110100013505 від 27.08.2013.

22.11.2019 слідчимі Рекало С.А. підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_1 поштовим зв`язком повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, та зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту. У вказаному повідомленні зазначено, що останні мають право отримати доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлюватись з ними у приміщенні СУ ГУНП в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15-А починаючи із 25.11.2019, у робочі дні з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. Також в телефонній розмові з підозрюваною ОСОБА_8 останню було додатково проінформовано про завершення досудового розслідування та про необхідність прибути до приміщення СУ ГУНП в Київській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, на що остання повідомила, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/37697/19 провадження №1-кс/761/25963/2019 від 03.10.2019 вона вважає незаконним та виконувати законні вимоги органу досудового розслідування відмовляється.

Також, 02.12.2019 слідчим Рекало С.А. повторно направлено підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_1 поштовим зв`язком повідомлення про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, та додатково під час телефонної розмови з підозрюваною ОСОБА_8 останню було проінформовано про завершення досудового розслідування. Вказане повідомлення підозрювані ОСОБА_8 та

ОСОБА_1 проігнорували та за викликом не прибули.

В подальшому слідчим Рекало С.Д. направлено 16.12.2019, 27.12.2019, 27.01.2020 та 10.02.2020 повторні повідомлення про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, однак підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 проігнорували вказані повідомлення та за викликом не прибули.

17.02.2020 до СУ ГУНП в Київській області надійшло клопотання адвоката Войтова В.К. в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 про надання можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та інших питань. Відповідно до вказаного клопотання слідчим надано відповідь про відсутність підстав для розгляду клопотання, та додатково роз`яснено про можливість адвоката ознайомитись з матеріалами провадження відповідно до ст. 290 КПК України. Однак ні підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ні адвокат Войтов В.К., жодного разу до приміщення СУ ГУНІІ в Київській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з`явилися.

Слідчим СУ ГУНП в Київській області Рекало С.А. 27.02.2020, 16.03.2020, 13.04.2020, 03.12.2020 та 07.12.2020 повторно направлено повідомлення про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013, однак підозрювані ОСОБА_8 та ОСОБА_1 проігнорували вказані повідомлення та за викликом не прибули.

Крім того, слідчими СУ ГУНП в Київській області неодноразово належним чином повідомлено ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , в тому числі 28.10.2021 поштовим зв`язком направлено повідомлення та 19.11.2021 залишено листи особисто за адресою проживання, а також того ж дня повідомлено під час телефонної розмови про надання доступу до матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування та необхідність їх прибуття до слідчого управління з метою ознайомлення з матеріалами, проте останніми вказана необхідність знову ж таки ігнорується, а тому наявні всі підстави вважати такі дії умисним затягуванням визначеного законом поняття розумних строків.

Слідчий у судове засідання не з`явився, подав заяву де просив задовольнити клопотання, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та дослідивши матеріали кримінального провадження№ 12013110100013505 від 27.08.2013 слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За положеннями ч. 1,3, 5 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Окрім цього, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження.

Питання обмеження сторони захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження було предметом дослідження Конституційного Суду України, який у своєму рішенні від 18.01.2012 по справі № 1-4/2012, з-поміж іншого, зазначив таке.

Право обвинуваченого (підозрюваного) на ознайомлення із матеріалами справи та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальній справі є складовими конституційного права на захист.

Ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним.

Сторону захисту не можна обмежувати в часі, потрібному їй, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки.

Разом з тим, Конституційний Суд України вважає, що такі строки повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо.

Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства. Це, з одного боку, забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.

Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України зазначив, що обмеження у строках ознайомлення з матеріалами розслідування узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та з підпунктом «b» п. 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.

Так, Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23.04.1997 у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25.09.2008 у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»).

Як зауважив Європейський суд, підпункт «b» п. 3 ст. 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21.10.2010 у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п`яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Як вбачається із представлених слідчому судді матеріалів, стороною обвинувачення вжито належних, достатніх та таких, що передбачені законом заходів для інформування підозрюваного про завершення досудового розслідування та надання матеріалів провадження для ознайомлення.

Слідчий суддя враховує, що доступ до матеріалів досудового розслідування надано стороні захисту з 22.11.2019, тобто більш року назад.

Ознайомитись із матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні протягом цього часу є цілком можливим.

Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрювані та сторона захисту, зволікають з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження.

Вказана обставина є перешкодою, щоб кримінальне провадження, в силу ч. 5 ст. 28 КПК України, в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або було закрите.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для встановлення обмежень строку в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування тривалістю до 10.02.2022.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 2, 7, 9, 28, 290, 309, 372, 376, КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого СУ ГУ НПУ в Київській області Желізняка А.І. матеріали досудового розслідування погодженого прокурором Київської обласної прокуратури Хачатрян А.А. внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013110100013505 від 27.08.2013за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Встановити строк для ознайомлення, підозрюваним ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та їх захисникам, з матеріалами кримінального провадження 12013110100013505 від 27.08.2013 до 10.02.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути заявлені під час підготовчого провадження в суді, у випадку, якщо таке матиме місце.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва Оксана УЛ`ЯНОВСЬКА