Ухвала суду № 102629017, 21.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9943/19

Провадження по справі № 1-кп/752/443/22

У Х В А Л А

"21" січня 2022 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

при секретарі - Безчасній О.В,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12018100060004862, дані про яке 28.10.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Республіка Грузія, громадянина Республіки Грузія, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю сторін і учасників кримінального провадження:

прокурора - Поваляєва С.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Устенка І.Л.,

перекладача - Бакурадзе З.

встановив:

У травні 2019 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 187 КК України.

Провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду виділено у окреме провадження, у зв`язку із оголошенням обвинуваченого ОСОБА_3 у розшук.

Прокурор вважає обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України, є підсудним Голосіївському районному суду м. Києва та просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Також прокурор заявив клопотання продовження ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Так, обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилався на те, що продовжують існувати ризики переховування від суду, вчинення ним нових злочинів, незаконного впливу на потерпілих, свідків та іншого обвинуваченого ОСОБА_3 (який переховується від суду) На думку прокурора, лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 під час розгляду даного кримінального провадження у суді.

Захисник Устенко І.Л. заперечував проти призначення провадження до судового розгляду і просив повернути обвинувальний акту прокурору, з підстав його невідповідності ст. 291 КПК України, про що стороною захисту зазначено у клопотанні, поданому у червні 2019р. Так, обґрунтовуючи вимоги, щодо повернення акту, сторона захисту зазначала, що у порушення вимог п. 9 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено дату його складення і затвердження. Окрім того, захисники вказували на відсутність в обвинувальному акті формулювання висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, та наявність лише викладу встановлених слідчим обставини і правової кваліфікації дій обвинувачених, яка також на їх погляд не відповідає встановленим фактичним обставинам.

Захисник просив відмовити стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, про які зазначає прокурор, не доведені, а лише тяжкість можливого покарання, на думку захисника, не може бути підставою для продовження ОСОБА_1 такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою. Просив застосувати до обвинуваченого інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, або визнати альтернативний вид запобіжного заходу.

Також захисник заявив клопотання про передачу даного провадження іншому судді Голосіївського районного суду м. Києва, на розгляді якого перебуває інше кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , для вирішення про об`єднання проваджень у одне.

Обвинувачений підтримав позицію захисника. Зазначив, що він протягом трьох років з`являвся у судові засідання, та допустив неявки, лише коли хворів, у підтвердження чого надавав довідки з лікарні.

Також судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кожною окремо подано цивільні позови про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , шкоди, завданої злочинами.

Представник потерпілих Драпак Д.А., потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 подали заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечували.

Вислухавши прокурора та сторону захисту, ознайомившись з обвинувальним актом, цивільними позовами, суд приходить до наступних висновків.

Вимоги до обвинувального акту визначені в ст. 291 КПК України.

Сторона захисту вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам п. 9 ч.2 ст. 291 КПК України в частині не зазначення дати складення та дати затвердження обвинувального акту.

З обвинувального акту та реєстру матеріалів, який додано до нього судом встановлено, що акт складено 14 травня 2019 року старшим слідчим СУ ГУМВС України у м. Києві Мінів Г.О., у цей же день - 14 травня 2019 року - обвинувальний акт затверджено прокурором Ковальовою Г.Л.

З урахуванням наведеного, доводи сторони захисту про відсутність дати складання і затвердження обвинувального акту, суд вважає безпідставними.

Щодо посилань захисників на невідповідність обвинувального акту положенням КПК в частині відсутності в обвинувальному акті формулювання висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України і повернення обвинувального акту може мати місце, коли обвинувальний акт не відповідає вимогам вказаної статті. Самі обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акту є предметом судового розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.

Підстав, передбачених п.п. 4-8, 10 ч.1 і ч.2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження судом не встановлено.

Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, обвинувальний акт і цивільні позови потерпілих відповідають вимогам процесуального закону, підстав для їх повернення або відмови у прийнятті, залишені без розгляду, судом не встановлено.

Цивільні позови, пред`явлені потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягають приєднанню до матеріалів провадження для подальшого спільного розгляду у даному кримінальному провадженні.

Окрім того, згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Так судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.11.2018 відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018100090012752 від 06.11.2018, яке 01.04.2019 було об`єднано з кримінальним провадженням №12018100060004862. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.01.2019 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжений та був визначений альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 144075 грн. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_1 був звільнений з-під варти та до 23.11.2021 року вважався таким, відносно якого діє запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2021 року, у зв`язку із зверненням застави на користь держави, ОСОБА_1 був змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою строком на 60 днів - до 21 січня 2022 року включно.

З опису обставин вчинення злочинів, як вони викладені у обвинувальному акті та які прокурор вважає встановленими, вбачається, що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у заволодінні чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, що відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Суд вважає доведеним, що ризик переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших правопорушень, на які посилається прокурор як на підставу вимог клопотання, є дійсним та триваючими. До такого висновку суд прийшов з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який є громадянином іншої держави. Його посвідка на постійне місце проживання в Україні є недійсною. Фактична адреса місця проживання ОСОБА_1 повідомлялася, але суду не надано належних доказів у підтвердження факту проживання за відповідною адресою, як і наявність соціальні зв`язки, їх міцності.

Ризик впливу на свідків та потерпілих є дійсними та триваючими, враховуючи агресивну поведінку обвинуваченому під час судових засідань, а також обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів. Суд також враховує, що на даний момент потерпілі і свідки у суді не допитані.

Враховуючи тяжкість пред`явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, наявність вищезазначених ризиків, суд вважає, що обраний ОСОБА_1 запобіжний захід є таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, вчинення яких йому інкримінується, зокрема, усуває можливості вчинення ним нових правопорушень, що також доводиться наявністю на розгляді у суді іншого кримінального провадження відносно ОСОБА_8 . Доводи сторони захисту зазначені висновки суду не спростовують.

Ураховуючи, що завершити судовий розгляд у граничний строк дії запобіжного заходу, з об`єктивних причин є неможливим, суд приходить до висновку про продовження ОСОБА_1 дії існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а також визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд не вбачає. При цьому суд враховує вимоги п.1 ч.4 ст.182 КПК України, та той факт, що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення щодо вчинення злочинів із застосуванням насильства. Окрім того, відповідно до п. 3 ч.4 ст. 183 КПК України, раніш альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави, не зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та був ним порушений.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, провівши підготовку до судового розгляду і вирішивши питання, передбачені ч.2 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку про закінчення підготовчого провадження і призначення кримінального провадження до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 61, 132, 176-178, 182, 183, 194, ч.3 ст.315 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва о 15 годині 45 хвилин 21 січня 2022 року.

Прийняти до розгляду цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) дію існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 21 березня 2022 року (включно).

Стороні захисту відмовити у задоволені клопотань про повернення обвинувального акту та зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Єсауленко М.В.