Ухвала суду № 102627796, 22.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-316/12

Провадження №6/369/435/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Волчка А.Я.,

за участю секретаря: Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (далі – ТОВ «ФК ФОРТ») звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що 24.02.2011 Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 2-316/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі – ПАТ «КБ «Надра»).

02.03.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі – ТОВ «ФК «Інвест Хаус») було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» (Новий кредитор).

05.11.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК «ФОРТ» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008, перейшло до ТОВ «ФК «ФОРТ».

Як вказав заявник, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тому наявні підстави для заміни стягувача у даній справі його правонаступником ТОВ «ФК «ФОРТ».

Крім того, заявник зазначив про відсутність виконавчих проваджень відносно боржників, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Вказав, що згідно висновку Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Також зазначено, що постановою Правління Національного Банку України від 10.02.2009 № 59 призначеного тимчасову адміністрацію у ВАТ «КБ «Надра» строком на один рік, в подальшому тимчасову адміністрацію було продовжено.

З 04.06.2015 за рішенням Національного Банку України було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра».

Заявник вказав, що банк, в якому запроваджено процедуру ліквідації не має можливості стягувати заборгованість в порядку пред`явлення виконавчих листів до виконання. За таких обставин, відступлення прав вимоги за кредитним договором було єдиним способом стягнення заборгованості.

Просив суд замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «ФОРТ» у справі № 2-316/12; видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. В поданій заяві просив розглядати справу без участі представника заявника.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, причини неявки не відомі.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.02.2011 Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 2-316/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра».

02.03.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» (Новий кредитор).

05.11.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК «ФОРТ» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 160/П/23/2008-840 від 04.04.2008, перейшло до ТОВ «ФК «ФОРТ».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 1 ст. 512 ЦПК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статтей512,514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення вимоги щодо заміни стягувача.

Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, заявником не надано та в матеріалах справи не міститься жодних доказів втрати оригіналу вказаного виконавчого листа.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження N 61-18169св18) зроблено висновок про те, що "оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист".

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 543/11 викладено висновок, що під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є рішення чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий лист.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Таким чином, заявником на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не надано.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому в задоволенні вимоги про поновлення строку слід відмовити.

Оскільки вимоги про поновлення строк не підлягають задоволенню, то підстави для задоволення вимоги про видачу дублікату виконавчого листа відсутні.

Враховуючи вищевикладена, заява підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – задовольнити частково.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156 у справі № 2-316/12.

В задоволенні інших вимог заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.Я. Волчко