Ухвала суду № 102627293, 17.12.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16582/21

Категорія 11

2/295/3663/21

У Х В А Л А

17.12.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року до суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить визнати за нею право власності на частину житлового будинку (літ. «А»), разом із прибудовою «А1» загальною площею 25,2 кв.м, що складається з коридору 5,1 кв.м, санвузла 2,0 кв.м, кухні 4,8 кв.м, комори 0,5 кв.м, житлової кімнати 12,8 кв.м та прибудовою «А2» загальною площею 22,5 кв.м, що складається з кухні 8,6 кв.м та житлової кімнати 13,9 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175 - 177 ЦПК України.

При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в справі виявлено, що позовна заява не відповідає визначеним до неї вимогам, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, вони є неконкретизованими з огляду на не зазначення позивачем частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до самочинного будівництва, на яке вона просить винати за нею право власності.

За положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вимоги позову обгрунтовані тим, що позивач є власником частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але достатніх доказів на підтвердження цих обставин з інформацією про проведення державної реєстрації права власності до позовної заяви нею не надано, а також не зазначено розміру належної їй частки будинку.

Окрім того, у позовній заяві не вказано осіб, які є співвласниками будинку та земельної ділянки, а лише міститься посилання на відсутність згоди померлого співвласника земельної ділянки ОСОБА_2 , що не дає позивачу можливості оформити право власності на самочинно збудовані прибудови в позасудовому порядку. Відомості про співвласників та спадкоємців померлого співвласника, які прийняли спадщину після його смерті, мають бути підтверджені документально та вони повинні брати участь у справі, так як заявлені вимоги стосуються також і їхніх прав та інтересів.

Позивачем не вказано ціни позову, враховуючи, що позов є майновим та підлягає грошовій оцінці, яка визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у справах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» визначено, що оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Матеріали позовної заяви не містять доказів, які б відображали дійсну вартість спірного нерухомого майна, що в свою чергу виключає можливість визначити реальну ціну позову, а отже і суму необхідного до сплати позивачем судового збору, у зв`язку з чим позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, так як до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору меншому розмірі, а саме в сумі 908,00 грн.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження в справі.

За положеннями ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175 - 177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині окремо від рішення ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Семенцова