Постанова № 102626496, 20.01.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/28186/21

пр. № 3/759/191/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_1 ,

директора ТОВ «Сфералайн ЛТД»

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

адреса розташування ТОВ «Сфералайн ЛТД»

проспект Перемоги, 67 корп.Р, м. Київ

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №33683 ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 163-1КУпАП за те, що працюючи на посаді керівника ТОВ «Сфералайн ЛТД», порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме :п.44.1, п.44.2, ст..44, п.п. 134.1.1 п.134 ст.134, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.2 «а» ст..171, пп.4918.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп.176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VI зі змінами та доповненням, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Мінстерствам фінансів України від 29.11.1999 №290, ст..4 Закону від 16.07.1999 №996-ХIV, п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями №2464-VI від 08.07.2010, на підставі акта перевірки від 16.11.2021 №85144/26-15-07-02-06-17/39734946.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, клопотання про відкладення розгляду матеріла до суду не надходило.

Від адвоката ОСОБА_1 - Ароновича Ф.М. до суду подано заперечення, в яких він просив закрити справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАп України у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, про що надав обґрунтування в тексті заперечень.

На підставі ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника адвоката Аронович Ф.М.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані захисником адвокатом Аронович Ф.М. заперечення та документи додані до них, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до статей 245,280КУпАП повинен належним чином з`ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Стаття 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлення порушень законодавства, та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника, податку, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини.

Диспозиція ч.1ст. 163-1 КУпАП передбачає порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, складовою частиною суб`єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.

Відповідно до п.86.8ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цьогоКодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Як вбачається з наданої копії заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки №85144/26-15-07-02-06-17/39734946 від 16.11.2021 року, наданої адвокатом Аронович Ф.М., ТОВ «СФЕРАЛАЙН ЛТД» подано до податкового органу заперечення на Акт.

Податковим органом до протоколу про адміністративне правопорушення не додано результатів розгляду зданого заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки, відсутні і докази того, що, на адресу товариства надсилалися результати розгляду заперечень.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

Розгляд заперечень здійснюється комісією з питань розгляду заперечень протягом 10 робочих днів (п. 86.7.1 ст. 86 ПК України).

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (ч. 2 п.п. 86.7.4 ст. 86 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (п. 86.7.5. ст. 86 ПК України).

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

До матеріалів протоколу не надано ні висновку за результатами розгляду заперечень, ні винесених податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, порушення податкового законодавства не підтверджено належними доказами і відповідно суми податкових зобов`язань не є узгодженими.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять.

Таким чином, докази, які б підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення матеріли справи не містять, а сам по собі протокол може бути беззаперечним доказом вини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За цих обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 163-1, 245, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Н.О. Горбенко