Ухвала суду № 102626004, 20.01.2022, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/76/22

Справа № 2603/653/12

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Сінєльніковій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києвіподання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського Олександра Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа , -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський А.М. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження боржника - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 66787761 з примусового виконання виконавчого листа № 2603/653/12, виданого 21.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитом в розмірі 29271,78 доларів США, що складається з тіла кредиту - 19921,55 доларів США та відсотків 9350,23 доларів США, а також крім того, пенсі за несвоєчасну сплату процентів за кредит - 10000,00 грн. та судовий збір - 1218,68 грн. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року замінено стягувача з ПАТ «родовід Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал». Таким чином, рішення боржником не виконується, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно зі ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Прохальна частина подання містить прохання про розгляд без участі приватного виконавця.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2020 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2603/653/12, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» 19921,55 доларів США заборгованості по сплаті основної суми кредиту 9350,23 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, що разом за курсом НБА на момент винесення рішення складає 233735,16 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 10000.00 грн. та судовий збір у розмірі 1218,67 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі за № 2603/653/12.

10.09.2021 року постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 66787761 з примусового виконання виконавчого листа № 2603/653/12, виданого 21.12.2020 року.

10.09.2021 року приватний виконавець сформував виклик №5935, яким боржник запрошувався до приватного виконавця 21 вересня 2021року, о 11:05 год., для сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, і повторно 03 листопада 2021 року № 66787761/8312 - 16.11.2021 року, о 10:40 год.

10.09.2021 року приватним виконавцем видано постанову про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на все рухоме та все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Приватним виконавцем долучено довідку АТ КБ «ПриватБанк» про те, що ОСОБА_1 має картку в АТ КБ «ПриватБанк» на яку отримує заробітну плату, залишок становить 2374,87 грн.

Згідно з відповіддю від 16.09.2021 року, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В., боржник ОСОБА_1 виїжджав з України 06.09.2021 року, з поверненням 13.09.2021 року, іншою інформацією Центр не володіє.

Також приватним виконавцем скеровано запити, згідно з відповідями на які, Міністерство внутрішніх справ України надало інформацію про відсутність даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби станом на 10.09.2021 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відомості про об`єкти нерухомого майна боржнику належить 1/3 частина земельної ділянки , площею 0,045 для індивідуального садівництва у Київській області, фастівський район, с.рада Мотовилівська, «Удава-1» садове товариство, та 1/12 частина квартири АДРЕСА_1 . Державна фіскальна служба України повідомила про тип джерела отримання доходу а також те, що підприємця знято з обліку у контролюючих органах, Пенсійний фонд України проінформував, що будь-якої інформації не знайдено щодо боржника станом на10.09.2021року. 25.11.2021 року приватним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника та складено акт приватного виконавця про результати виїзду його за адресою реєстрації боржника (двері ніхто не відчинив).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини третьої ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Згідно з пунктом 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю вчасною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах, національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав чи свобод інших осіб.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини переборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

На підтвердження направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та арешт коштів боржника приватним виконавцем надано копії фіскальних чеків, проте вказані докази суд оцінює критично, оскільки з наданих фіскальних чеків неможливо встановити зміст поштового відправлення, копії описів вкладень листів суду не надано, а також неможливо встановити власне на яку адресу були направлені відправлення, оплачені такими чеками.

Таким чином, відомостей про отримання боржником письмових вимог приватного виконавця, як і власне постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника від 10.09.2021 року матеріали справи не містять.

Наданий акт приватного виконавця, відповідно до якого мав виїзд останнього за адресою реєстрації боржника, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний акт містить виправлення у даті.

Таким чином, суду не надано доказів того, що боржник безпідставно не з`являвся на виклики приватного виконавця, або доказів, які дають підстави вважати, що він має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом залишення території України, немає доказів того, що вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боржником суми боргу, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та неспівмірним з огляду на надані суду письмові докази.

Відповідно до частини третьої ст. 12, частини першої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (зі змінами)від 21 січня 1994 року, яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пунктів 2, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово обмежено право на виїзд з України, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 Цивільного кодексу України).

Виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19 частини третьої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно з частиною третьої зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хлюстов проти Росії» від 11 липня 2013 року (скарга № 28975/05), яке набуло статусу остаточного 11 жовтня 2013 року, судом зазначено, що обмеження щодо заборони у праві виїзду за межі країни повинні бути обґрунтовані та пропорційні.

Також суд вважає, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не є дієвою юридичною санкцією, яка в даному випадку зумовлює пришвидшення виконання рішення суду.

Окрім того, за змістом ст. 441 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), за поданням виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

За викладених обставин, суд дійшов до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. 1-22, 441, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського Олександра Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складно 20.01.2022 року.

Суддя: В.О.Сенюта