Ухвала суду № 102625706, 21.01.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/369/22

2-з/705/8/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Могильницького В.Ю. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області Ковбасюк Алли Петрівни, про визнання рішення протиправним, скасування запису та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Могильницький В.Ю. звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову, поданою разом із позовною заявою, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:02:005:0377, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві зазначається, що 05 грудня 2012 року позивач набув права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га земель під будівлями, лісами та іншими угіддями, кадастровий номер 7110800000:02:005:0377, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки. 12.07.2021 позивач з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно довідався про те, що приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черповицькою І.Ю. прийняте та зареєстроване в Реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:34969539 від 27 квітня 2017 року. Підставою прийняття такого рішення зазначено договір іпотеки, номер 1008, виданий 27 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Черповицькою І.Ю. на виконання основного зобов`язання - договору позики, номер 1007 від 27 квітня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Черповицькою І.Ю., на користь іпотеукодержателя (кредитора) ОСОБА_3 . Позивач вказаного договору позики не укладав, жодних грошових коштів від ОСОБА_4 не отримував, згаданого договору іпотеки не підписував, - ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з відповідною позовною заявою за якою було відкрито провадження № 705/3153/21. 22 грудня 2021 року вказаний державний реєстратор вчинив протиправну дію з перереєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:02:005:0377 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . У відповідача ОСОБА_2 відсутні жодні перешкоди для подальшого перепродажу земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:02:005:0377, що однозначно унеможливить виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суддя дійшов такого висновку.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою,позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивачів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Керуючись ст.149-154,258-261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Могильницького В.Ю. про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:02:005:0377, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

Допустити до негайного виконання ухвалу суду в силу ч.1 ст. 157 ЦПК України в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя В.Л. Гудзенко