Ухвала суду № 102623423, 16.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43546/21

Провадження № 1-кп/761/3171/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді Циктіча В.М., за участі секретаря судового засідання Лозової І.О., прокурора Набухотного Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Кочерги В.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 040 47 від 19.10.2021, у якому

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, здійснити незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, однак просили відмовити у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначаючи, що наведені державним обвинувачем ризики не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 має цивільну дружину, міцні соціальні зв`язки, тому наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження не має. У зв`язку з цим захисник просив застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.

Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення мало місце на території Шевченківського району м. Києва, тобто кримінальне провадження підсудне суду, на розгляд якого надійшло.

Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.

Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З огляду на зазначене суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов`язкова наявність яких визначена законом.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч.6 цієї статті суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч.2 ст.318 КПК, суд, з`ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений, його захисник та потерпілий.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування таких складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.

Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання ід вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 10 років, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Характер інкримінованого обвинуваченому злочину, що пов`язаний з організацією обігу психотропної речовини з метою отримання прибутку від її збуту, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_1 та підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього

Крім того, враховуючи, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, офіційного місця роботи, сім`ї, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити його від вчинення дій з метою переховування, суд вважає, що наведений вище ризик є актуальним.

Також, на переконання суду, обвинувачений з метою уникнення покарання може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми раніше наданих показань.

Відсутність у обвинуваченого офіційного та стабільного джерела доходу свідчить про актуальність ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, суд, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд

у х в а л и в :

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_1 а за ч. 2 ст. 307 КК України призначити на 08.15 год. 24.12.2021 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва за адресою - м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 а запобіжний заходу у виді тримання під вартою строком по 14 лютого 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.

Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині рішення щодо продовження тримання гр. ОСОБА_1 під вартою упродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя В.М. Циктіч