Ухвала суду № 102623357, 17.01.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42921/21

Провадження № 6/761/549/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Романишеної І.П.,

за участі секретаря Войновського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті груп», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про видачу дубліката виконавчого листа, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строку на його пред`явлення до виконання,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті груп», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про видачу дубліката виконавчого листа, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строку на його пред`явлення до виконання.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року по цивільній справі № 2-4108/10, задоволено позовні вимоги ВАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 154832,83 грн. та судові витрати у розмірі 1668,33 грн. Вказане рішення набрало законної сили, за яким представнику стягувача ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», було видано виконавчі листи.

При цьому, заявник вказує, що 04.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №ZZZ 784470 від 17.03.2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

В подальшому, 20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» уклало договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, згідно з якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченим кредитним договором №ZZZ 784470 від 17.03.2008 року перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті груп».

Відповідно до офіційної інформації з АСВП станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо Боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебувають. Окрім цього, заявник зазначає, що згідно з Акту ПАТ КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному акті. Оригінали виконавчих листів щодо боржника у Заявника і первісного стягувача відсутні, заборгованість не погашена.

Крім того, заявник вважає, що втрата оригіналів виконавчих листів та пропущення строків, спричинено ліквідацією Банку, припинення основної діяльності банку, зміна всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних осіб за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що також не залежала від первісного стягуюча - Банку.

На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак зі змісту поданої заяви вбачається, що останній у ній просив суд розглянути заяву за його відсутності.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого листа, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строку на його пред`явлення до виконанняпідлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року по цивільній справі № 2-4108/10, задоволено позовні вимоги ВАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 154832,83 грн. та судові витрати у розмірі 1668,33 грн.

Вказане рішення набрало законної сили, за яким представнику стягувача ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра», було видано виконавчі листи.

04.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_A_3, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №ZZZ 784470 від 17.03.2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

В подальшому, 20.08.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» уклало договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А102, згідно з якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченим кредитним договором №ZZZ 784470 від 17.03.2008 року перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті груп».

Таким чином, внаслідок укладення вказаного договору ТОВ «Фінанс Проперті груп» став правонаступником ПАТ «КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ «КБ «Надра».

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Враховуючи наведені положення закону в їх сукупності, встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Фінанс Проперті груп», як правонаступника кредитора ПАТ «КБ «Надра», про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра»є законними та обґрунтованими.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду.

Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов`язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ групп»про заміну сторони виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а тому в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, звертаючись до суду з заявою, заявник, в обґрунтування своїх вимог щодо поважності причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та необхідність у видачі дублікатів виконавчих листів у даній справі, посилається на те, що згідного інформацією АСВП виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відсутні, оригінал виконавчих листі на примусовому виконанні не перебуває. Крім того, згідно з акту ПАТ «КБ «НАДРА» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному актів. Таким чином, оригінал виконавчих листі щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 втрачені.

При цьому, заявник вказує, що згідно з Акту ПАТ КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному акті. Оригінали виконавчих листів щодо боржника у Заявника і первісного стягувача відсутні. А тому, заявник вважає, що втрата оригіналів виконавчих листів та пропущення строків, спричинено ліквідацією Банку, припинення основної діяльності банку, зміна всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних осіб за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що також не залежала від первісного стягуюча - Банку.

Між тим, пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того суд якого інстанції видав виконавчий лист, може видати його дублікат, якщо стягувач чи державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Тобто, підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об`єктивні причин пропуску такого строку.

Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання через відсутність поважної причини щодо пропуску встановленого строку, оскільки неналежне виконання своїх службових обов`язків працівниками банку або відсутність робочих кадрів не позбавляє банк процесуальної правоздатності та дієздатності і не носить поважний характер, не свідчить про те, що банк був позбавлений можливості на звернення виконавчого листа до примусового виконання, а керівництво банку має здійснювати контроль за належним виконанням трудових обов`язків кожного з працівників та застосовувати заходи впливу та стягнення у разі порушення трудової дисципліни.

При цьому, заявником не надано до суду жодного запиту до Глибоцького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), щодо виконавчого провадження та повернення виконавчого листа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не надано доказів поважності пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, всупереч вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують як втрату оригіналу виконавчого листа, так і поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки матеріали справи не містять доказів про звернення заявника до органів ДВС щодо встановлення місцезнаходження виконавчого документа та його наявності на виконанні, а актом про втрату виконавчих листі належним доказом не являється.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що перейшло право вимоги за кредитним договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті групп», проте заявником не доведено втрату оригіналу виконавчих документів та поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення вказаної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 42, 48, 55, 77, 81, 89, 442, 260-261, 352-355, пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті груп», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про видачу дубліката виконавчого листа, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строку на його пред`явлення до виконання - задовольнити частково.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті груп», у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа на підставі заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року по цивільній справі № 2-4108/10, за позовом ВАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА