Ухвала суду № 102620924, 12.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4267/21

2/760/1386/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КМР, третя особа ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.02.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року ОСОБА_2 залучено до участі в справ в якості відповідача.

12.01.2022 року представником відповідача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні подана зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , КМР, третя особа ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений процесуальними кодексами України.

За змістом ст. 49 ЦПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, яка встановлює умови прийняття зустрічного позову до розгляду з первісним позовом, відповідач має право у строк для подання відзиву подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, відповідно до ч. 2 цієї статті обидва позови повинні бути взаємопов`язані і спільний їх розгляд має бути доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, але право подання зустрічного позову має лише відповідач до первісного позивача.

Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом, а тому повинен бути взаємно пов`язаний з первісним.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись: а) у підставах цих позовів або поданих доказах та у сприятливості їх спільного розгляду оперативному і правильному вирішенню спору; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.

Відсутність однієї з названих підстав прийняття зустрічного позову або подання його з порушенням строку зумовлює повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України.

Так, предметом первісного позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач є спадкоємцем на підставі заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , однак пропустив строк прийняття спадщини, т. я. до 26.10.2020 року не знав про існування складеного на його користь заповіту.

В той же час, предметом зустрічного позову є встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідача ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_4 , після смерті якої позивач за первісним позовом є спадкоємцем попередньої черги як спадкоємець за заповітом.

Між тим, юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

При цьому, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права й обов`язки інших осіб та між ними убачається спір про право, то він розглядається за правилами позовного провадження на загальних підставах.

Разом з тим, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Однак зустрічний позов не містить вимог позовного характеру, тобто із подальшим визнанням якого права, взаємопов`язаного із заявою про встановлення факту, вимагає заявник, а є лише фактично викладом обставин в заперечення проти первісного позову.

Таким чином, відсутні умови визнання взаємопов`язаності позовів, оскільки випливають вони з різних по суті правовідносин з інших підстав та за інших обставин і не виключається можливість задоволення вимог за первісним позовом, тобто обраний спосіб захисту за зустрічним позовом не впливає на вирішення предмету за первісним позовом.

Реалізація особою права на подання зустрічного позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК України щодо форми і змісту позовної заяви, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 194 ЦПК України, згідно з якою суддя повертає зустрічну позовну заяву у разі, якщо заява подана з порушенням вимог ч.ч. 1,2 ст. 193 цього Кодексу.

При цьому повернення зустрічної позовної заяви не обмежує права відповідача, так як не позбавляє права на звернення до суду на загальних підставах.

Керуючись ст.ст.193, 194 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 січня 2022 року.

Суддя: