Рішення № 102620801, 18.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17130/20

2-а/760/1022/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 липня 2020 року він отримав постанову серія 1АВ № 00443334 про накладення адміністративного стягнення від 06 липня 2020 року.

Ознайомившись з постановою, він виявив, що ідентифікатор доступу, інтернет посилання є недійсними, а QR-код непрацюючим.

У зв`язку з цим, вважає, що оскаржувана постанова є недійсною та підлягає скасуванню.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати дії інспектора ДПП Бойко Аліни щодо складення та направлення йому постанови протиправними;

- скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 06 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 інспектором ДПП Бойко А.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення серія 1АВ № 00443334 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за перевищення швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год., чим порушив п.п. «б» п. 12.9 Правил дорожнього руху (а.с. 2).

Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 , ознайомившись з постановою, виявив, що ідентифікатор доступу, інтернет посилання є недійсними, а QR-код непрацюючим.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що оскаржувана постанова є недійсною та підлягає скасуванню.

Вбачається, що доводи, на які посилається позивач, зокрема, недійсні ідентифікатор доступу, інтернет посилання та непрацюючий QR-код, не є підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, зазначені обставини не спростовують зафіксовані постановою порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Встановлено, що інспектор патрульної поліції, виконуючи свої службові повноваження, здійснював патрулювання зазначеної у постанові ділянки дороги.

Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадових інструкцій і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.

Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ернста, 3) про визнання дій протиправними, скасування постанови.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: