Рішення № 102620672, 05.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4750/22

Справа №761/5768/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої-судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» , третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису № 3727 від 22.09.2020, складеного приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М. О. знаходиться виконавче провадження № 64320081, відкрите на підставі вищезазначеного виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 310006022128007 від 12.01.2011 укладеним з ПАТ «АСТРА БАНК» (правонаступник: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», право вимоги за яким перейшло до TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») у розмірі 29 020, 32 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 3727 від 22.09.2020 року, складений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення заборгованості є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Позивач зазначає, що не отримував письмової вимоги від відповідача про наявність заборгованості у розмірі 29 020, 32 грн. Позивач не визнає розмірів даної заборгованості нарахованих відповідачем, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони відповідача щодо кредитних зобов`язань, наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Таким чином, позивач наголошує, що не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою судді від 25.03.2021 відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Копію цієї ухвали направлено позивачу, а також відповідачу та третім особам - разом із копіями позовної заяви з доданими до неї документами, рекомендованими листами із повідомленнями.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, та за наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

12.01.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ АСТРА БАНК укладено кредитний договір № 310006022128007. Правонаступником за кредитним договором стало ПАТ «Дельта Банк», а після чого - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» згідно договорів відступлення прав вимоги, які зазначені у виконавчому написі нотаріуса.

22.09.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3727 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 310006022128007 від 12.01.2011 у розмірі 29 020, 32 грн.

За вказаним виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. відкрито виконавче провадження № 64320081 за постановою від 28.01.2021.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 1.2 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 2.1, 2.2 гл. 16 цього Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

За вимогами п. 3.1, 3.2 гл. 16 зазначеного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік № 1172).

Зазначеним Переліком № 1172, зокрема п. 2, на який наявне посилання у спірному виконавчому написі, передбачено, що для одержання виконавчого напису за Кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Дослідженням змісту спірного виконавчого напису встановлено, що приватним нотаріусом не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів.

Так, нотаріусом не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15-ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

За наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що у матеріалах, що стали підставою вчинення спірного виконавчого напису відсутні належні та достатні документи, які б підтверджували безспірність заборгованості.

Так, за змістом статей 261, 530, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов`язання вправі заявити вимоги про стягнення несплачених до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячних платежів з процентами в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів. Зазначена правова позиція відображена у правових висновках Верховного Суду України (постанови від 12 грудня 2012 р., 7 березня 2013 р., 6 листопада 2013 р., 19 березня 2014 р. № 6-20цс14).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 806/20084/14, залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (провадження № К/800/6492/17, К/800/7651/17), якою визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, якою до Переліку № 1172 було внесено зміни, зокрема, доповнено вказаний перелік розділом 2 після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Таким чином нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Отже, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, тому суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 грн. 00 коп. та сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн. 00 коп.

Також до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Натини Андрія Олексійовича про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 29 510, 00 грн

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 08.02.2021; копію додаткової угоди від 08.02.2021 до договору про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 08.02.2021; копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги - адвокатських послуг від 28.05.2021; копію квитанції №0.0.2056197434.1 від 18.03.2021; копію квитанції №0.0.2094635423.1 від 19.04.2021; копію квитанції №0.0.2115201948.1 від 07.05.2021; копію квитанції №0.0.2121942641.1 від 13.05.2021; копію квитанції №0.0.2134473467.1 від 21.05.2021; копію квитанції №0.0.2137634538.1 від 24.05.2021; копію рішення №17 розширеного засідання Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 року.

З наданого акту приймання-передачі наданої правничої допомоги - адвокатських послуг від 28.05.2021 вбачається виконання адвокатом наступних послуг: надання ОСОБА_1 правової консультації з аналізом документів; підготовка та подання адвокатського запиту до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича; підготовка та подання адвокатського запиту до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни; підготовка та подання адвокатського запиту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС»; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №64320081 в Автоматизованій системі виконавчого провадження; підготовка та подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову; підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів; підготовка та подання до суду клопотання про направлення рішень суду в електронному вигляді; надання ОСОБА_1 правової консультації, ознайомлення з Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/5768/21 від 15.02.2021 року; підготовка заяви про направлення справи №761/5768/21 за підсудністю; підготовка та подання до суду та учасникам справи заяви про стягнення судових витрат, витрат на професійну правничу допомогу та долучення доказів надання такої допомоги.

Детальним розрахунком також визначено час, витрачений адвокатом, який загалом становить 26 (двадцять шість) годин. Вартість однієї години роботи адвоката визначена на рівні п`ятдесяти відсотків від мінімального прожиткового мінімуму на дату укладення договору в розмірі 1 135, 00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з цим, вирішуючи у даній справі питання щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Разом з цим, ціна спору у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування свідчать про на незначну складність даної справи.

За таких обставин, суд оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, нескладність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також те, що підготовка цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 14 755,00 грн.

Оскільки до суду не надійшла від відповідача заява про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає доведеним, співмірним зі складністю справи та аргументованим понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 510, 00 гривень.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1362, 00 грн. та 14755,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 19, 89, 141, 244-245, 259, 264, 265, 272-273, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3727 від 22.09.2020 року, складений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код. ЄДРПОУ 40340222, адреса місця знаходження: площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035) заборгованість за кредитним договором № 310006022128007 від 12.01.2011 у розмірі 29 020, 32 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код. ЄДРПОУ 40340222, адреса місця знаходження: площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, а всього 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код. ЄДРПОУ 40340222, адреса місця знаходження: площа Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14755 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова